Якби Ви писали статтю про професора Сергія Федаку, як представили б його?
Істориком.
А як почали б сам текст?
Риба живе у воді, людина живе в історії, в історичному часі. Й от історики якраз вивчають мистецтво плавати у цьому середовищі, мистецтво виживати у ньому, спливати на поверхню, занурюватись. Цим і цікаві.
Як історик, який добре знає різні епохи, в яку Вам хотілося б «перенестися»?
Чесно кажучи, нинішня цілком влаштовує.
Можливо, хотілося б побувати у 1920-тих роках в історії України, коли дуже цікаві культурні процеси відбувалися, так зване «Розстріляне відродження».
Як історику, було б цікаво побувати і у нашому XV - початку XVI століття, бо цей час найгірше висвітлений джерелами. А процеси теж там цікаві були.
Які риси Ви найбільше цінуєте в собі?
Мабуть, витривалість, працьовитість.
Що допомагає Вам бути таким?
Інтерес, допитливість.
Який головний життєвий урок Ви отримали останнім часом?
Ніколи не вважай, що все максимально погано, бо насправді буде ще гірше.
Якби Ви писали книгу про своє життя, як назвали б її?
«Сучасник».
Є гарний український літопис Самовидця. Це слово теж підходить – «Самовидець», із тим же значенням.
Що вважаєте своїм недоліком?
Мабуть, розкиданість.
Яким бачите абсолютне щастя?
Нірвана – це коли нічого не хочеться зупиняти. Щоб воно усе самоплином ішло. Бо якраз воно так іде, як тобі подобається.
Що заважає Вам у житті?
Із суб’єктивних моментів – фінансова криза. Вона дістала за кілька років. Але це від однієї людини не залежить. Із більш доступних речей хотілося би більш вільного режиму життя, менше бути скованим графіком.
Де ще, крім Ужгорода, Ви хотіли б жити і працювати?
Взагалі, я люблю великі міста. Тому, думаю, у будь-якому із мільйонників міг би жити.
Яким є найкращий відпочинок для Вас?
Люблю потужні інформаційні потоки, коли вони навколо мене вирують. Тобто це наукові конференції, цікаві фільми, книги - такого штибу.
Які саме фільми дивитися, що радите?
Постійно їх переглядаю. Зараз – «Хмарний атлас» найбільш «нашумілий».
Які якості найбільше цінуєте у мужчинах?
Вміння дотримуватися свого слова.
У жінках?
Людяність, доброту.
Пам’ятаєте свою першу симпатію?
Дитячий садок, 6 років, пам’ятаю.
Ваша улюблена квітка?
Орхідеї, звичайно, подобаються. Вони настільки різноманітні!
Із найпоширеніших – клумбові калачики, але й екзотичні орхідеї, які у спеціалізованих магазинах, теж захоплюють.
Про що Ви мрієте?
Про 25-ту годину в добі.
Яку професію, крім Вашої, хотіли б ще опанувати?
Ясно, що приваблює така професія, як археолог. Це інше, ніж робота істориків. Мабуть, ще - реставратор. Знаєте, а з інших – пірнальник за перлами. Це романтична мрія дитинства, ловець перлів.
Якою із колекцій світу Ви хотіли б володіти?
Дуже важко щось вибирати одне. Бо якщо вже володіти, то всім.
Кожна людина по-своєму, бодай у враженнях, збирає і вернісаж, і Третьяковку, і Версаль, і Лувр.
Але якщо конкретно, був знаменитий філателіст Феррарі, от його колекцію я б собі взяв.
Яку колекцію маєте вдома?
Марки, значки, сірникові етикетки, тобто те, що було традиційним для хлопчиків 70-х років.
Яким Ви були студентом?
Занудним.
Чому занудним?
Така епоха була, 80-ті роки, коли це віталося.
Журналістика, історія чи література – що все-таки Вам ближче до душі?
Це все 3 кути одного трикутника, вони взаємодоповнюються. Журналістика - це ж сучасне літописання, тобто історієописання. Щодо літератури, то Юрій Тинянов казав, що роман починається там, де закінчується історичний документ. Так що романістика – теж продовження історіографії.
Що можна знайти у Вашому портфелі?
В основному, папери і книжки, ручки. Чогось сентиментального немає. Дуже прагматичні речі.
А вдома що найсентиментальніше? Можливо, згадки з дитинства?
Згадки з дитинства є: окремі іграшки, окремі якісь предмети.
Якби Ви мали змогу побачити будь-кого, хто коли-небудь жив на землі, з ким хотіли б зустрітися?
Цікаво побачити Нефертіті і Клеопарту – на скільки вони відповідають своїм відомим портретам.
Список нескінченний може бути.
Якби Ви зустрілися з Богом, що б сказали йому насамперед?
Власне, всяка людина щодня зустрічається з Богом. Поки якихось ургентних звернень до Нього не маю, невідкладних.
Ви любите каву?
І каву теж.
А із міцних напоїв?
Абсент.
Ганнуся Тарканій, спеціально для Zaholovok.com.ua
Фото: Володимир Твердохліб
P.S.
Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а віднедавна все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щотижня читайте нові розмови. Усього з кількох запитань (частина – із знаменитої анкети Марселя Пруста), тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".
Ваш Zaholovok.com.ua
Партнер рубрики «Ранкова кава» - ужгородське кафе «Какао»
Дуже гарне інтерв'ю з цікавою
Дуже гарне інтерв'ю з цікавою людиною.Поважаю Сергія Дмитровича!
Як завжди лаконічний і
Як завжди лаконічний і загадковий. Перша людина (якщо я добре пригадую), яка сказала, що всі ми щодня зустрічаємося з Богом. Від цих слів стало якось так тепло. Для мене Сергій Дмитрович - добрий привид Ужгорода (з усіма найкращими асоціаціями це пишу). Він загадковий, ерудований і завжди у своїх думках... Було цікаво :)
Ганнусю, ти, як завжди, на
Ганнусю, ти, як завжди, на висоті. Цікаві запитання для непересічного гостя. Ну, а Сергій Дмитрович, погоджуюсь з Танею д. - справді загадковий. Відкрився з неочікуваної сторони.
Узагалі, це інтерв'ю додає настрою, аж тягне до Ужгорода!!!
Буду знать проабсент
Буду знать проабсент
гарно. настроєво. цікаво.
гарно. настроєво. цікаво. мудро.
дуже цікава розмова.
дуже цікава розмова. моментами вражали відповіді п. Федаки))
сподобалось, що у нас однакові улюблені квіти :)