1 вересня в Ужгороді презентують книгу Андрія Любки "Сорок баксів плюс чайові".
Як стало відомо Zaholovok.com.ua, цією презентацією розпочнеться західноукраїнський тур, у рамках якого за 5 днів відбудуться презентації у 5 обласних центрах. У турі братимуть участь 3 літераторів: крім Андрія Любки ще Остап Сливинський і Дмитро Лазуткін.
Кингу видали у "Meridian Czernowitz" (тут же друкували і "Лексикон інтимних міст" Юрія Андруховича).
У книзі "Сорок баксів плюс чайові" - 70 поезій, які раніше не друкувалися. Андрій Любка розповів Zaholovok.com.ua, що писав їх упродовж останніх 4 років.
Андрій Любка - автор книг "Вісім місяців шизофренії", "Тероризм", "Кілер", "Notaufnahme".
Одна із поезій книги:
Слухай, - зовсім несподівано сказала вона,
раптом відвернувшись від холодильника, гола,
розпатлана, як правда. - Я хочу зробити з тобою
інтерв'ю, що ти на це?
Я похолов, але за кілька секунд таки зміг
вдати зацікавлення і навіть підняв брови.
А я ненавиджу ранки і думав у той момент саме про це.
Мабуть, чесніше було б було їй про це так прямо
й сказати, попросити, щоб не заважала думати,
відчепилася, дала спокій, попиздувала, зрештою,
на свою роботу, або просто замовкла, словом,
повестися, як справжній чоловік, але ні, ця дурна вихованість,
я не міг собі цього дозволити, особливо у неї вдома,
та ще й на третій день знайомства. А я ненавиджу ранки.
І думаю про це кожного ранку. Жаль, що вона не вміє читати
моїх думок, жаль, що ранок, і що вона продовжує:
Ти перекладений на десять мов, а такий молодий,
і широка громадськість має дізнатися про тебе,
твої погляди, твоє життя, давай, буде цікаво!
А я ненавиджу ранки. Але ще більше ненавиджу
широку громадськість. Особливо зранку.
А вона навіть не розуміє, що перекладений зовсім
не я, а вірші, а вірші — це власність мови, нічого більше;
я ж перекладений хіба мовою доторків, та й то
насправді тільки однією жінкою, і вона
чекає на мене в іншому місті, я ж перекладений
тільки мовою доторків, полохливих нічних пробуджень,
коли прокидаєшся тільки для того, щоб переконатися,
що вона тут, поруч, спить, я ж перекладений, як провина,
за яку ніхто і ніколи не вибачиться. Широка громадськість,
для чогось ще раз наголосила вона, має дізнатися про твоє
існування. Я глянув на неї й подумав, що деякі речі вдаються
їй краще, ніж журналістика. Уявив, що широка громадськість
із зацікавленням може дізнатися про те, що мене надихає,
які в мене творчі плани, над чим зараз працюю і кого із
письменників ціную, бо про що ще могла вона запитати?
А я ненавиджу ранки. Можливо, якраз за такі пропозиції
інтерв'ю, за свою безпорадність і розгубленість, ніякість,
цілковиту нульовість. То що скажеш? - забила вона останній цвях
у мою симпатію до себе. Я зачерпнув ложкою кукурудзяних
пластівців під йогуртом з горішками, шматочками банану
і полуниці, і відповів правду:
Ця твоя здорова їжа колись мене вб'є.
Любка, курва, може!
Любка, курва, може!
і таке пишуть..якась
і таке пишуть..якась ліберальна поезія..кому що в голову прийде..друзі, брєд це,а не творчість)
ййййоооййй, загнув))) ги
ййййоооййй, загнув))) ги
майже тоже візьмуся писати!
майже тоже візьмуся писати! ачей жити так само стану!)))
Римована та мелодійна поезія
Римована та мелодійна поезія житиме вічно. А набір слів - це так, для вузького кола любителів "небагненного"(часто й для самого автора).
Читайте Єсеніна і буде гуд.