Зміни до Конституції: що, як і чому?

31 серпня Верховна Рада у першому читанні погодилася внести зміни у Конституцію щодо децентралізації влади.  Рішення викликало неабиякий резонанс і було супроводжене кривавими сутичками під будівлею Парламенту. Суспільство розкололося на два табори: ті, які вважають рішення «зрадою України»,  і ті, для яких зміни, прописані в законопроекті, є «шляхом до врегулювання ситуації на Донбасі».

Питання змін до Конституції – досить складне і проблемне. Як в юридичному плані, так і в плані сприйняття змін суспільством. Плюс досить неоднозначним виглядає поспішність прийняття змін. Zaholovok.com.ua звернувся за роз’ясненням до доктора юридичних наук, професора Ужгородського національного університету Василя Лемака.

Рішення Парламенту

Василь Лемак пояснює: поки що схвалення змін до Конституції у першому читанні не має жодних наслідків. «Згідно з процедурою, передбаченою розділом ХІІІ Конституції, далі буде ще одне голосування, яке буде вимагати не менше 300 голосів депутатів.  Коли воно буде, можна судити зі слів Президента у зверненні 31 серпня: «А фінальне рішення наприкінці року, коли треба буде триста голосів, запевняю вас, дорогі співвітчизники, буде залежати від того, як протягом цих кількох місяців розвиватиметься ситуація на Донбасі, і наскільки Росія виконуватиме Мінські угоди», – зазначає професор.

Зміни – тільки у 2018 році

Василь Лемак пояснює, що навіть у разі скорого прийняття рішення, зміни вступлять у силу після виборів 2017 року, а перфекти, яких найбільше «боїться» суспільство, – у 2018.    «Якщо голосування буде результативним, то сам закон передбачає, що набуває чинності через три місяці після публікації. З цим фактом пов’язано момент набуття поселеннями статусу громад. Сільські, селищні та міські ради та відповідні голови отримають нові повноваження вже після формування громад. Все інше, зокрема, нові повноваження районних і обласних рад – після виборів 2017 р. Призначення префектів, що найбільше лякає багатьох – до 1 березня 2018 року», – каже В. Лемак.  

Зміст законопроекту

«Йдеться про істотну децентралізацію влади. Створюються виконавчі органи районних і обласних рад. Зараз вони відсутні зовсім. Їм буде належати реальна влада в регіонах. Це посилює місцеве самоврядування, робить систему влади в регіонах справді демократичною – управляти регіонами будуть суб’єкти, обрані в ході місцевих виборів. Це вагомий крок до стандартів ЄС у цій сфері», – вважає професор.  

«Місцеві держадміністрації будуть ліквідовані, на їх місці постануть префекти. Виписані для них повноваження передбачають, передусім, контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування з огляду на дотримання Конституції і законів. Якщо, наприклад, обласна рада порушить своїм рішенням Конституцію або закон, префект зупиняє їх і звертається до суду. Якщо ж ідеться про серйозне порушення Конституції (наприклад, обласна рада вирішить створити якусь «республіку»), зупиняє таке рішення президент і звертається до Конституційного суду. Президент також може тимчасово зупинити повноваження органу місцевого самоврядування, а після визнання акту цього органу неконституційним – достроково припинити його повноваження», – зазначає Василь Лемак.

«Така модель влади в регіонах, повторюю, набуде завершеності не раніше, ніж через два роки»,  – підкреслює науковець.  

Проблемні питання

Щодо «наболілої» теми про особливий статус Донбасу, Василь Лемак каже: «Найбільше дискується запропонований до нової редакції Конституції пункт 18 Перехідних положень, який встановлює: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом». Йдеться про ті райони, які на сьогодні є окуповані російськими військами.

Звертаю увагу: зміст регулювання не визначається, лише вказується, що особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях будуть визначаються окремим законом. «Окремий закон» з цього питання однаково не може протирічити Конституції. Той закон, який схвалений у вересні минулого року, так і не діє, бо деокупації вказаних територій не відбулося»,  – пояснює професор.

Реакція суспільства

Щодо подій під Верховною Радою Василь Лемак зазначає: «Політичні сили, які виграли останні вибори, взяли на себе відповідальність за реформу, тому що декларували її в передвиборчих платформах. Парламент значною більшістю голосів депутатів схвалив проект закону. Деякі політичні сили, хоч і обіцяли децентралізацію влади, змінили свою позицію. Частина суспільства, і це нормально, не сприймає реформу чи її окремі компоненти. Наскільки значна ця частина суспільства, свідчить кількість протестувальників під стінами Верховної Ради».    

«Право на мирні протести – святе. Конституція їх визначає як право «збиратися мирно і без зброї». Але теракти не мають жодного відношення ні до дискусії з приводу реформи щодо децентралізації, ні до протестів», – додає професор.  

Порівняльну таблицю змін до Конституції дивіться тут.