До позачергового набору в ряди депутатів залишилося два дні. Хтось вже визначився, кому надавати право сидіти у парламентському кріслі, комусь виборча ейфорія настільки набридла, що і визначатись неохота, хтось голосує «за того», аби «отой» не пройшов, а частина ще досі шукає у списках партій «нові обличчя», «людей з Майдану», «справжніх патріотів» чи ще щось із цього роду.
За оцінками експертів, цьогорічні вибори до Верховної Ради мають усі шанси стати найбруднішими в історії України. Бо, як зазначають політологи і соціологи, стільки бруду на виборах у нашій державі ще не було. Та й ситуації, за якої нині вони проводяться, також.
Zaholovok.com.ua за кілька днів до дня-Х зібрався з терпінням і ще раз перечитав програми політичних партій, які, за попередніми прогнозами, мають шанси сформувати новий склад Верховної Ради.
Пропонують виборцям багато. Але, в основному, розмито і з чистим популізмом. Президентське «Жити по-новому» українці вже частково відчули, тимошенківське відродження і перемогу – також, самопомічне «Візьми і зроби» у наших умовах змахує на іронію, а всюдисущі посилання на «вимоги Майдану», люстрацію, антикорупцію і європрагення натякають на добре знайомі українцям політичні граблі.
Цьогоріч у партій багато планів: План Порошенка, План Перемоги, План Ляшка, План Маршалла для України... Усі планують. Тільки українцям, входить, треба з цим почекати.
Тексти майже усіх передвиборчих програм пронизані тоненькою ниточкою тих самих обіцянок у новій упаковці. Європейській, євромайданівській, синьо-жовтій, чи із зображенням танка із нагадуванням, хто і що думає про Путіна.
Відрязняються вони (програми), хіба що структурою, подачею тексту і різним рівнем досягнення популістського апогею. Натяки на конструктив і перо розумної людини прослідковуються у текстах програм двох із усіх проаналізованих партій. Традиційно незвична у своїх обіцянках команда пана Тягнибока. Однак, і їхній текст можна поставити в однорідний ряд передвиборчих обіцянок: за свій зірковий парламентський період партія встигла показати, що їй дійсно «понад усе». Ну і задекларований «європейський україноцентризм» дуже важко вживається із поняттям Європа у такому вигляді, як її хотів би бачити Захід.
Zaholovok.com.ua не брав собі за мету оцінювати програми поітичних партій, але суджень, які претендують на звання оціночних, уникнути не вдалося.
Блок Петра Порошенка вже майже традиційно пропонує українцям «Жити по-новому». Словом, не так, як жили «папєрєднікі». Свою передвиборчу програму порошенківці розпочинають згадкою про Майдан, підкреслюють, що «у тому, що країна в такій кризі, є частка відповідальності кожного» і вказують на те, що треба все-таки визначити, що ж означає оте «жити по-новому».
Отже, перше – жити вільно. У розумінні Блоку Порошенка, свобода народу «залежить від способу, у який він взаємодіє з владою». (Якось дивно і неприродно, правда?). Тут партія згадує про створення механізмів громадського контролю за діями влади і низку змін у політичні системі, серед яких – вдосконалення парламентсько-президентської форми правління, реформування виборчого законодавства, повне і нині модне перезавантаження влади, децентралізація, але при цьому і збереження унітарності, створення суспільного телебачення, дотримання прав нацменшин, захист українців і татар у Криму та українська мова як єдина державна. У сфері зовнішньої політики пріоритетом для Блоку Порошенка є повноцінне членство України в Європейському Союзі. «ЄС для нас – не ціль, а інструмент, щоб змінити країну і запровадити в ній європейські стандарти», – йдеться у програмі.
Другий пункт – жити безбідно. Партія вважає, що «будувати демократію – означає творити суспільство заможних людей».
Блок Порошенка виступає за впровадження реальної конкурентної економічної моделі в Україні, однак у своїй програмі не пояснює, яким чином цього досягти. На думку партійної команди Президента, необхідно реформувати правоохоронну систему, антимонопольний комітет має стати ключовим економічним регулятором, а податки для бізнесу не мають бути корупційними. «Кількість податків слід скоротити, ставки – зменшити, всі офшори – перекрити», – оптимістично заявляють порошенківці. У свої передвиборчі обов’язки партія вписала і забезпечення доступу української продукції на світові ринки. А точкою прориву для української економіки назвала аграрну галузь.
Третя складова нового життя – це жити чесно. Тут все теж дуже антикорупційно та оптимістично: люстрація судових, правоохоронних, податкових і митних органів; встановлення публічного контролю за призначенням та діяльністю суддів і створення системи їхнього автономного функціонування, незалежного від законодавчої та виконавчої гілок влади; формування професійного корпусу державних службовців, їх соціальний захист та посилення відповідальності; усвідомлення, що пропонувати та давати хабар – це так само аморально, як його вимагати та брати; утвердження нетерпимості до корупції як свого роду національної ідеї.
Четвертий пункт порошенківських перевиборчих змін – жити безпечно. На думку партійців, «найефективніший захист від зовнішньої агресії – об’єднання народу в боротьбі проти окупантів». Отак-то. Самі об’єднались, самі й захистились. А завданнями для себе у цьому пункті партія прописує таке: «не допустити в суспільстві чвар і провокацій на ґрунті мови, ідеології, релігії. Захистити кожну родину, місто, вулицю від насильства». Конкретність. І точка.
Тут ще згадується повернення Криму, збереження цілісності країни, зміцнення обороноздатності та забезпечення енергетичної незалежності.
Свою передвиборчу програму Блок Порошенка завершує досить таки неоднозначним натяком: «Жити по-новому – це покладатися, перш за все, на власні сили». «Ми здатні почути й зрозуміти один одного», – вважають порошенківці, забувши, певно, що «почути» – це від «папєрєдніків». Основний ресурс національного розвитку, на думку Блока Порошенка, – це «бажання й готовність українців жити по-новому». Отак. Не буде бажання, не буде нового життя, так виходить?
«Батьківщина» у своїй передвиборчій програмі зробила акцент на конфлікт з Росією і почала з того, що Україна «не може допустити появи другого Придністров’я». І перший пункт програми «Батьківщини» – «рішуча перемога над агресором». Партійці зазначають, що Мирний План Порошенка не виправдав надій, а тому пропонують свій власний, яка самі кажуть, дієвий План Перемоги. Він включає організацію нового типу співпраці із Заходом, посилення оборони, протидію агресії в міжнародних судах та негайний вступ України до НАТО.
Другий пункт – перемога над корупцією та люстрація. У «Батьківщині» епічно констатують: «У країні нічого не змінилося. Все залишається по-старому». Тому партія пропонує перезавантаження влади на основі досвіду змін Грузії, приведення правоохоронних органів до стандартів і вимог Євросоюзу, ініціювання прийняття закону, за яким чиновники будуть змушені доводити легальність походження свого майна.
Третя «перемога» у програмі «Батьківщини» – це перемога народовладдя. Партія вважає, що «надійним бронежилетом для української демократії стане надання громадянському суспільству максимально широких прав щодо контролю за владою». Тому «Батьківщина» пропонує законодавчо створення при Президентові, Уряді та при кожному міністерстві громадських рад, «які б мали право блокуючого голосу», запровадити систему електронного Уряду, скасувати недоторканність для Президента, нардепів і суддів, зробити можливим відкликання народного депутата та прийняття закону про імпічмент Президенту, прийняття закону про прозорість фінансування партій.
Четверте – перемога справедливості. У «Батьківщині» переконані, що повернути довіру громадян до суддів може тільки жорсткий контроль з боку громадянського суспільства. Партія пропонує створити кваліфікаційно-дисциплінарні комісії для контролю за діяльністю суддів, створити рівні можливості для захисту прав громадян у суді, здійснення правосуддя через суд присяжних. «Після створення чесних судів справедливість буде встановлена в усіх сферах українського життя», – чомусь твердо переконані у «Батьківщині».
П’ятий пункт – перемога підприємництва. Партія запевняє, що вона є єдиною політичною силою, яка «послідовно та віддано працює над підтримкою середнього класу». Для розвитку підприємництва «Батьківщина» пропонує запровадити заявницький принцип відкриття власної справи, зменшити кількість податків для малого та середнього бізнесу, запровадити мораторій на всі види перевірок малого та середнього бізнесу, поки не реформують всі контролюючі органи.
Шосте – перемога єдності. Тут «Батьківщина» пропонує провести реформу місцевого самоврядування та надати більше повноважень територіальним громадам, надати право обласним і районним радам формувати свої виконкоми і муніципальну поліцію, зберегти статус української мови як єдиної державної.
Перемога українського села йде сьомим пунктом у програмі «Батьківщини». Партія пропонує зараховувати зайнятість селян у власному господарстві до трудового стажу, провести земельну реформу, аби земельні паї у селян могла викупити тільки держава, запровадити пільгове кредитування фермерів, ліквідувати корупцію у сфері торгівлі, не допустити адміністративно-територіальної реформи , запропонованої владою, яка, на думку партії, знищить село.
Пункт восьмий – перемога високих соціальних стандартів та перспектив. «Батьківщина» хоче змусити олігархів сплачувати всі податки і перекрити офшори, запровадити податок на розкіш для юридичних осіб, встановити суворішу відповідальність за порушення оплати праці, ліквідувати диспропорції у визначенні розмірів пенсій та виплат (встановлювати пенсії за єдиним принципом – 65% від середньомісячної зарплати), забезпечити права інвалідів. Крім того, партія виступає проти приватизації газотранспортної системи, «Укрзалізниці», «Енергоатому» та інших державних підприємств. Не забули й про молодь. Для неї пропонують мікрокредитування та гранти на освіту в Європі.
Дев’ятий пункт – перемога європейського вибору. «Україна має стати невід’ємною частиною об’єднаної Європи», – вважають у «Батьківщині». І обіцяють робити «все можливе», аби домогтися повноправного членства України в ЄС.
Програма Радикальної партії Олега Ляшка – теж про перемогу – «План Ляшка. Перемога України». Щоправда, «перемог» тут менше, ніж у «Батьківщини» і всі вони доволі лаконічні, з акцентом на «роботу для радикалів». «Нам треба очищати владу від зрадників та крадіїв, зміцнювати оборону країни, будувати квітучу країну для гідного життя українців. Це робота для нас - радикальних, енергійних, рішучих та безкомпромісних патріотів», – кажуть у партії.
Як зазначається у програмі, мета Радикальної партії – загальний добробут. Основне для досягнення цього партія бачить у «перемозі у війні». «Ми поміняємо владу і створимо умови для відродження економіки та промисловості», – запевняють у партії. Правда, не кажуть, як це зробити і на яку чергову «нову» владу змінити.
Крім загального добробуту, основним для Радикальної партії Ляшка є перемога і десепаратизація. «Вся країна має підтримувати Східний фронт, через який Росія хоче розвалити Україну», – кажуть у партії. В Україні хочуть створити партизанські загони, підготувати цивільне населення для оборони міст, забезпечити пораненим та їх сім’ям соціальний захист. «Влада запрацює для фронту, генеральські посади займуть бойові офіцери», – звучить майже як голлівудський екшн.
У партії Ляшка необхідним вважають повернення ядерного статусу Україні, покарання внутрішніх ворогів, відновлення інфраструктури Донбасу та створення там соціальних умов для повернення переселенців. «Будуть покарані політично і кримінально: перевертні та саботажники із Верховної Ради, чиновники-сепаратисти на Сході, продажні менти і крадії-бізнесмени, які платять найманцям за вбивство українців. Олігархи, які напряму організовували сепаратистів, віддадуть державі своє майно», – заявляють у партії.
Радикальна партія знищить хабарництво. Принаймні, прописує це у своїй передвиборчій програмі. Команда Ляшка хоче створити суспільний антикорупційний корпус, запровадити «техніку провокування хабарів», запустити систему контролю видатків, змінити особовий склад правоохоронних органів.
Далі – повна люстрація. «Вона покаже: чи не крав, чи не брав хабарів, як ставився до людей», – кажуть у Радикальній партії Ляшка. Також пропонують зміни у виборчій системі, децентралізацію влади та «нейтралізацію путінських планів внутрішнього розколу України».
Щодо економіки, то тут пропонуються глибокі реформи, створення робочих місць, відродження якісного виробництва повного циклу. «Держава отримає гроші через просту та зрозумілу систему оподаткування. А нашим людям це принесе великі зарплати та добробут!», – вважають у партії.
Радикальна партія Ляшка також обіцяє кредити на розвиток під 5% на 10 років, менші податки на заробітну платню, більші - на сировинну продукцію олігархів, мінімум перевірок та бюрократії. Крім того, партійці пропонують ввести кризовий податок для олігархів, «який наповнить бюджет та зупинить інфляцію». Щодо боргів, то тут також усе майже просто: «Анулюємо в односторонньому порядку усі борги перед Росією - як відповідь на агресію. Будемо вимагати списання 75% зовнішніх міжнародних кредитів, бо гроші у борг брали чиновники – казнокради», – заявляють у партії.
Команда Олега Ляшка також прагне заборонити продаж землі, ліквідувати земельний податок, заборонити іноземцям розпоряджатися чорноземами, створити прозорий земельний кадастр. «Радикальна партія стане основним захисником інтересів села в парламенті», – йдеться у програмі.
У сфері медицини – не менш «радикальні» зміни: держава виділить на охорону здоров’я у 10 разів більше грошей, у кожному селі буде фельдшерсько-акушерський пункт, сім’ї, у яких двоє дітей, стануть багатодітними і будуть отримувати соцдопомогу.
«Великі зміни відбуваються в результаті визначних рішень та дій. Це доснаги нам - новим українським політикам - енергійним та рішучим патріотам», – вважають у партії.
Партія «Народний Фронт» у своїй програмі одразу чітко заявляє: «Наша мета – європейська Україна». Якщо більше деталей, але не менше популізму, то прагнення Народного фронту - сильна, незалежна Україна, здатна своїми силами захистити себе від зовнішнього ворога, гарантувати безпеку, забезпечити права і свободи своїх громадян, здійснити всебічні реформи, необхідні для досягнення європейських соціальних стандартів. І все це, на думку Народного Фронту, прийде в Україну зі втіленням реформ, передбачених Асоціацією з ЄС, яка «зробила» революцію в країні з уже всім добре відомими наслідками.
Найголовнішим для партії зараз є безпека: відновлення території, курс у бік НАТО, реформи армії, престижність військової служби. На другому місці – політичний розвиток. «Держава, яку ми прагнемо збудувати, – сучасна, правова, демократична та ефективна. Її головна увага буде зосереджена на розвиткові кожного громадянина, кожної української родини», – без краплі збентеження кажуть партійці. Далі йдуть вже майже звичні для всіх підтримання політичних реформ, кадрове очищення/оновлення, залучення до роботи інститутів громадянського суспільства, антикорупційна діяльність, децентралізація влади, реформа правоохоронних органів і судової системи. Все «по-майданному» традиційно.
Третє – економічний розвиток. Тут Народний Фронт відзначився: придумав для України свій «План Маршалла». Якщо згадати історію і те, що отой план був фактичним оголошенням Холодної війни, то такий войовничий «козир», м’яко кажучи, навряд чи влаштовує українців. «Ми виступаємо за розширення свободи підприємницької діяльності, істотне скорочення функцій адміністративного регулювання економіки. Малий і середній бізнес мають стати в авангарді економічного розвитку країни, середній клас – основою її соціальної структури, як це і відбувається у найрозвиненіших державах світу», – декларують у Народному Фронті.
Четвертий пункт – розвиток енергетики. Яценюк і Со хочуть повністю замінити імпортний газ на той, що українці самі добудуть. Ну, або не українці :) «Ми пропонуємо нашим західним партнерам заключати всі договори на транзит газу через Україну на наших кордонах із Росією – в іншому разі Україна не зможе відповідати за безпеку транзиту»,– додають у партії.
П’яте – соціальний захист і соціальний розвиток. На думку Народного Фронту, особливий акцент має бути зроблений на тому, щоб належну соціальну допомогу отримали всі учасники бойових дій, а особливо – ті, хто постраждав у боях. «Культурний момент» полягає у сприянні «національним культурним індустріям». Правда, що воно таке, у партії поки не розтлумачують. Освіті обіцяють єврореформи, медикам – те, що завжди – забезпечення доступності якісних медичних послуг для громадян усіх регіонів країни.
Останнім пунктом (з натяком, чи здалося?) у Народному Фронті прописали розвиток територій, які постраждали від агресії. На Донбас хочуть «відправити» іноземців: партія виступає за активне залучення іноземних держав, міжнародних організацій, донорів до відбудови і розвитку територій держави, що постраждали внаслідок агресії.
«Ми впевнені в реалістичності наших планів», – заявляє команда Яценюка, не вказуючи, чому у цьому мають бути впевнені виборці.
«Сильна Україна» Сергія Тігіпка у передвиборчій програмі має всього три пункти, зате багацько підпунктів. На відміну від інших політичних сил, партія представляє першим і головним завданням – мир. Для реалізації мирного плану в команді Тігіпка пропонують провести багатосторонні мирні переговори, організувати супровід мирного процесу з боку спеціального представника Генерального Секретаря ООН, сформувати сильну переговорну позицію України, засновану на принципах незалежності, територіальної цілісності й суверенітету нашої країни, провести вибори до органів місцевого самоврядування на Донбасі під моніторингом міжнародних організацій.
Другий пункт – відродження промисловості та економічний патріотизм. Крім того, акцент робиться на обов’язковій регоіналізації і наданні ширших прав обласним радам включно з покращенням інвестиційного клімату і регулюванням податкових ставок. Щодо гуманітарної сфери, то тут, на думку Сильної України, регіони повинні отримати право самостійно визначати принципи мовної та культурної політики з урахуванням потреб усіх національностей. У «мирному» пункті партія прописала і військову реформу зі створеннмя нового мобілізаційного плану.
Сильна Україна, зокрема, пропонує провести переговори з міжнародними партнерами про відкриття для наших підприємств ринків ЄС, США та інших країн, щоб компенсувати падіння російського ринку. У цьому ж пункті команда Тігіпка прописала боротьбу з корупцією, економічну свободу та сприятливий інвестиційний клімат, зокрема, із впровадженням п’ятирічного мораторію на податкові перевірки малого і середнього бізнесу з річним оборотом до 10 млн грн.
Третім завданням для себе Сильна Україна бачить «соціальний порятунок та боротьбу з безробіттям». У партії обіцяють зупинити падіння гривні, переглядати прожитковий мінімум 4 рази на рік, жорсткіше контролювати тарифи на ЖКГ, а також забезпечити українську підприємства терміновими замовленнями, відкрити пільгове кредитування для малого і середнього бізнесу та підтримувати підприємтсвта, які створюють робочі місця у період кризи.
Об’єднання «Самопоміч» зі своїм гаслом «Візьми і зроби!» все ж пропонує виборцям деякі обіцянки. Партія каже, що у разі потрапляння у Парламент відстоюватиме відмову від позаблокового статусу України, прозорі держзакупівлі, військову підготовку громадян для формування резерву, адресне забезпечення учасників АТО, а також «підтримку громадян які самоорганізувалися для допомоги війську, підвищення власної обізнаності, фізичної форми та патріотичного духу».
У програмі «Самопомочі» завдання (чи як сама партія визначає пункти для «відстоювання») прописані трохи хаотично і без чітких поділів на сфери діяльності. Команда мера Садового, як сама каже, відстоюватиме, зокрема, децентралізацію влади та податків, створення робочих місць у регіонах, формування українського села як «архетипічної цінності та одного з основних джерел ідентичності». «Самопоміч» планує скасувати пільги для депутатів та міністрів, однак зі становленням «достойної оплати», хоче відмовитися від депутатської недоторканності та провести люстрацію, створити орган для розслідування корупції і зробити так, аби кожна людина в Україні могла бути собою.
Щодо правоохоронної системи, то тут партія також пропонує низку змін: багатообіцяюче суддівське і прокурорське оновлення, усунення Президента від формування суддівського корпусу, перетворення міліції в «орган охорони публічного порядку» та підвищення відповідальності за злочини.
На думку «Самопомочі», держава має «втілювати політику Національного економічного прагматизму, яка перетворить нас з “економічної колонії” на державу з високотехнологічною економікою». У своєму «економічному» блоці партія Садового прописує купу різних пунктів, серед яких увагу привертають, наприклад, «формування економіки України як економіки знань», «поєднання ринкових та стимулюючих інструментів» та «розвиток телекомунікаційної інфраструктури із впровадженням її елементів в усіх сферах суспільного життя».
Сюди ж «Самопоміч» дописує здоровий спосіб життя, повагу для вчителів, скерування освіти на розвиток творчого мислення, створення мережі Державних ключових лабораторій, лібералізацію податкового законодавства щодо спонсорства та меценатства освіти, науки, культури і спорту та ін.
«Українці готові допомагати тим, хто потребує підтримки ближнього через свій стан здоров’я, вік чи статки», – щиро переконана команда Андрія Садового. Тому вже традиційно відстоюватиме запровадження адресної допомоги саме тим, хто її потребує, запобігання дискримінації та бар’єрам. Крім того, «Самопоміч» декларує запровадження медичного страхування, зміщення акцентів на профілактику та ранню діагностику захворювань, запобігання інфекційним та іншим соціально-небезпечним хворобам ну і, традиційно, гідно оплату праці для лікарів.
Громадянська позиція Анатолія Гриценка намагається бути лаконічною: Безпека. Справедливість. Оновлення. Партія хоче перетворити Україну на сучасну європейську державу, лідера Центральної і Східної Європи з «опорою на середній клас». Мабуть, саме тому «Громадянська позиція» разом із «Демократичним альянсом» веде до парламенту «команду лідерів і громадських активістів, які відповідають високим критеріям патріотизму, професійності та порядності». Як саме Громадянська позиція буде опиратися на середній клас, у партії не уточнюють, однак, традиційно додають, що розглядають майбутнє депутатство, як «службу, на яку наймають громадяни».
Під безпекою команда Гриценка розуміє вступ до Євросоюзу і НАТО, захист прав і свобод людини за єврозразком, трирівневу систему оборони країни, союзницькі відносини зі США і Великою Британією, енергетичну незалежність, відсутність диктату олігархів-монополістів та новітні розробки ІТ-сектору.
Справедливість для партії Гриценка теж передвиборчо традиційна – викорінити корупцію і забезпечити рівні можливості, відкрити усі реєстри для доступу, прийняти Закон про прозорість фінансування політичних партій, запровадити кримінальну відповідальність за «незаконне збагачення», зміцнити судову систему, забезпечити рівні можливості для здобуття освіти, гарантувати соціальний захист військовослужбовців, достойні пенсії-зарплати, належні умови для життя і роботи людей з особливими потребами, державний контроль за цінами і якістю ліків.
Оновлення влади у програмі Громадянської позиції – третій пункт. Тут, зокрема, передбачається люстрація, яка вже стала модною серед політиків усіх рангів, виконання угоди з ЄС, децентралізація влади, відміна податкової міліції, підтримка волонтерів та популяризація української історії та культури у світі.
«Наша фракція у парламенті діятиме послідовно і наполегливо, щоби кожен новий день наближав досягнення високої мети - перетворення України на сучасну європейську державу», – заявляють у партії Гриценка.
ВО «Свобода», як завжди, аж надто багатослівна. Аби перечитати передвиборчу програму команди Тягнибока, навіть найщирішому патріоту доведеться набратися нервів і терпіння. Програма «Свободи» писалася ще у 1995 році, потім доповнювалася кілька разів (2004, 2009, 2011), однак, як зазначається на офіційному сайті партії, до цих пір є чинною. Головною метою «Свободи», згідно з текстом програми, є «побудова могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток української нації».
Для досягнення своєї мети «Свобода» пропонує «чіткий план негайних першочергових кроків», перший пункт якого, до прикладу, включає більше 30, а другий – 60 таких «перших кроків». Якщо вибирати тільки політично модне, традиційне та характерне для свободівців, то серед перших пунктів (чи то пак першочергових кроків) – люстрація, оприлюднення списків «агентури» КДБ, КПРС, обов’язкова перевірка на детекторі брехні (мабуть, формуючи партійні списки для цьогорічних «спонтанних» виборів, свободівці вже той поліграф випробували :)), введення до документів графи про націоанільність, запровадження покарання за будь-які прояви українофобії (однак, у тексті Свобода не пояснює, яким чином можна визначити ступінь боязні усього українського), зобов’язання кандидатів на усі виборні посади вказувати свою національну приналежність (пан Тягнибок, виходить, теж має неабияке почуття гумору), започаткування голосування за відбитками пальців та дозвіл усім психічно здоровим та несудимим громадянам України вільно володіти вогнепальною і холодною зброєю (здоровий глузд – понад усе!).
У пункті про народне господарство свободівці торкаються питань повернення у держвласність приватизованих підприємств, зобов’язання громадян, які мають у володінні 30 га землі складати іспити, скасування ПДВ, забезпечення прозорості НБУ, заборони іноземним компаніям обслуговувати ОСББ, ліквідації хрущовок, впровадження нового Трудового кодексу та відміни пенсійної реформи.
Здоров’я нації у розумінні «Свободи» - це, зокрема, культивування здорового способу життя, обов’язкове медичне страхування, заборона абортів, повернення державі санаторіїв, заборона реклами сигарет і алкоголю, державний контроль за здоров’ям працівників та ін.
Щодо інфопростору, то у команді Тягнибока пропонують регламентувати вживання української мови у ЗМІ "відповідно до кількості українців" – не менше, ніж 78% їх площі та ефірного часу, скасувати податки на україномовне книговидання, аудіо- та відео- продукцію, програмне забезпечення, включити до програм усіх вишів обов'язковий курс "Культура української мови" обсягом не менше ніж 72 години, зобов'язати всі ЗМІ інформувати громадян про всіх своїх власників (для преси – у кожному номері; для ТБ та радіо – щоденно в ефірі), сприяти створенню єдиної Української помісної церкви з центром у Києві.
Історичну справедливість «Свобода» фактично вбачає у переписанні історії, визнанні геноциду українців, кримінальній відповідальності за заперечення Голодомору як геноциду, створення спеціальної слідчої структури для розшуку злочинців, які нищили українську націю, оголошенні 14 жовтня (день створення УПА) державним святом – Днем Української Зброї.
Зовнішню політику ВО «Свобода» збирається провадити за принципами «європейського україноцентризму» і пропонує його визначити стратегічним курсом країни. Серед іншого, свободівці пропонують відновити ядерний статус, звернутися до США та Великої Британії по сприяння та допомогу в ядерній програмі України, вимагати від країн-членів НАТО вигідних для України умов, до 2017 року впровадити нову програму реформи та побудови українського війська, створити ефективну контррозвідку та посилити охорону узбережжя Чорного моря.
Не забули у команді пана Олега і про Крим. У цьому пункті, зокрема, свободівці пропонують підняти Державні Прапори України над усіма об'єктами, орендованими ЧФ РФ, вимагати від РФ детальних щоквартальних звітів про перебування на території України, здійснити повну ревізію прав власності та прав використання землі та майнових об'єктів на території Криму, зробити безкоштовними пляжі та надавати підтримку українським ЗМІ.
--
Підготувала Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua
*Для аналізу вибиралися партії, які, за попередніми прогнозами, можуть сформувати новий склад Верховної Ради.
Спасибо Аня Семенюк. Иронично
Спасибо Аня Семенюк.
Иронично даже все это читать. Особенно если прочитать экономический прогноз Украины и програму МВФ,её прогноз. Все разламалось, надеюсь хоть сознание проявится.