Новини

Аліна Паш: «Головне – це віра в те, що робиш»

Нещодавно я повернулась із Сполучених Штатів Америки. Там я цілком і повністю переконалась, що українських дівчат вважають чи не найпрекраснішими створіннями у світі. І це насправді так, адже українки завжди вирізнялися шармом, красою і талантом. Однією з тих, хто поєднує у собі всі ці риси є популярна на Закарпатті, в Україні і досить далеко за її межами – Аліна Паш.

За свої 19 років дівчина зуміла стати  переможцем численних конкурсів, взяти участь у кількох музичних проектах, знятися у першому кліпі і зачарувати своїм голосом майже половину Європи, Азії та США. А сьогодні Аліна з радістю погодилась розказати нам про свою творчість, шалений графік та рецепт успіху.

 

Як і годиться, на початку інтерв'ю слід спитати про те, з чого ти починала свій творчий шлях?

Відверто кажучи, точки, з якої б я аж супер-серйозно починала, себто якоїсь школи вокалу чи студії, не було. Це була звичайна загальноосвітня школа у селищі Буштино, де потрібно було чимось займатись. А позаяк у «раціоні» ігор, в які я щоденно гралася в дитинстві, були якісь шоу: «Греммі», «Оскар», то мама (вчитель музики та хореографії), вирішила спробувати використати ці, так би мовити, дані (сміється – авт.).

От так і почались різні виступи: спочатку в школі, потім у районі, області... Вже із 14 років я почала займатись на студії вокалу в Ужгороді. Згодом записали мою першу пісню - авторську композицію чудового ужгородського композитора - Яни Садварій — «Колискова». Минулої весни, до речі, ми її трошечки переробили, а талановитий і креативний фотограф Володимир Твердохліб запропонував відзняти відео-кліп на цю пісню. Вийшло ніжно, цікаво і, особливо для мене, важливо якось. Просто саме ця пісня зачіпає якісь тоненькі ниточки трепету...

 

А коли ж чекати наступного кліпу?

Наступного? Ще не відомо, чи буде це саме мій кліп, чи кліп від проекту, в якому я зараз працюю. Але я не сиджу на місці (сміється – авт.). Все приходить свого часу до тих, хто вміє чекати та спрямовувати свої сили у правильне русло.

 

Тим, хто «дружить» із тобою в соціальних мережах, відомо, що творче життя в тебе досить насичене і активне. Розкажи трішки про те, чим ти займаєшся зараз.

Справді, воно активне і насичене через те, що на кожних вихідних я у від'їздах десь за кордоном. А що це за проект такий? Скажімо, це така нова хвиля у музиці — діджей плюс вокаліст. Відверто кажучи, більшість артистів зараз переключились на виступи у клубах, де люди,крім того, що слухають музику, мають змогу потанцювати, відпочити. Проект «Delicious Ladies» —  цікавий мікс хорошої музики, настрою та енергетики. Під час нашого виступу ніхто сумувати не буде, це Я обіцяю! (сміється – авт.)У нашій програмі зібрані «смачні» кавери популярних пісень, а нашу популярність доказує щільний гастрольний графік. Стараємось на повну і це тільки початок: попереду ще багато цікавого, радуватимемо далі. Стежте, кому цікаво - у соціальних мережах багато інформації.

 

Як тобі вдається все встигати?

Встигати все важко. Часом аж надто. Особливо беручи до уваги те, що Київ, не Нью-Йорк звісно ж, але все-таки місто немаленьке. Тут досить швидкий ритм життя, а тому, щоб виконати заплановане, потрібно розрахувати усе до хвилинки. Спочатку, років зо 3 тому, як тільки я приїхала до Києва, для мене настільки швидкий ритм життя був катастрофою. Я всюди запізнювалась, мало спала, була роздратована, налякана і, скажу відверто, мені тут не подобалось. Але час та розуміння того, що мені діватись уже нікуди (я сама обрала свій шлях, навчальний заклад, в якому хочу навчатись — Естрадно-циркову академія ім.Утьосова) змусив мене звикнути. 

Зараз для мене це вже не є надто великою проблемою. А ще й після того, як я побувала в Гонконгу, Макао, Гуанчжоу, Чікаго, Лондоні... Там же люди якось все встигають! Тому зараз Я усе планую. Почала більше часу приділяти самовдосконаленню, виділила для себе важливі складові щасливого життя. Мабуть, дорослішаю.

 

Чи виникає думка просто взяти і все кинути? Якщо так, то що ж тебе тримає?

Здається, сумніви рано чи пізно з'являються у кожного. Життя повне невдач і від них не втечеш. Не буває так, щоб все було завжди ідеально гладко, загалом, у будь-якій сфері діяльності, а у людей, що пов'язані із творчістю, тим паче. Головне  - це не падати духом і вірити у те, що ти робиш. От я люблю те, чим я займаюсь! І не знаю, що могло б мене змусити відмовитись від своїх бажань, мрій, цілей. Без цього я - не я. А хіба є більше нещастя, аніж бути не собою?

 

Виділи 5 плюсів і мінусів професії чи покликання вокаліста

Не знаю, чи вийде у мене виділити саме 5... Тут нюансів настільки багато, що часом аж страшно. Вокаліст, артист, актор - не важливо, професія, здавалося б, приємна і цікава. Не сперечатимусь, є таке. Та крім красивої оболонки ідеальності, ця професія поєднує і пекельний труд, і гострі почуття, і емоції... Перераховувати можна довго. Все й справді дуже не просто. Щоб бути достойним звання Артиста, потрібно чітко розуміти, що це не забавка і просто дорога до фрази із натовпу: «Ого, та це ж вона!». Це покликання, це відданість тому, що ти робиш і що ти несеш людям.


А от якщо б не музика, то....

Якщо б не музика, то навряд чи я зараз балакала б з тобою.

Катя Брижань, для Zaholovok.com.ua.

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.