У вівторок, 26 травня, в Ужгороді відбулося прощання із 38-річним воїном, солдатом Віктором Дяківим. Серце захисника зупинилося 9 травня 2026 року. Він 4 роки служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді. Був навідником 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини А0501. У захисника залишилися кохана дружина, мама, тато.
Як повідомили в Ужгородській міські раді, Віктор Юрійович Дяків народився в Ужгороді 24 вересня 1987 року. Тут він навчався, працював, будуючи плани на майбутнє.
«Люблячий чоловік, вірний друг, який завжди підтримував, – так тепло про нього кажуть рідні… Віктор був людиною великого серця, сили і честі. У вирішальний час без вагань став на захист Батьківщини», – написали у міськраді.
Попрощатися із захисником прийшли рідні, друзі, колеги, сусіди, військовослужбовці, ужгородці, представники місцевої влади. «Віктор залишив після себе, окрім спогадів – любов, яку дарував людям щодня. Його щирість, добре серце і відданість назавжди залишаться у памʼяті всіх, хто його знав, – йдеться у повідомленні. –"Підняв-обняв-поцілував", – це вислів, із яким Віктор завжди прощався за життя… А нині прощається з рідним Ужгородом востаннє».
Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Поховали воїна на Пагорбі Слави.
Вічна пам'ять і шана Герою.
