16 червня у прес-центрі Закарпатської ОДА відбувся круглий стіл на тему «Об’єднання територіальних громад: добровільний примус чи об’єктивна необхідність?».
Як розповів Іван Дем’янчук, директор Офісу реформ у Закарпатській області, наразі реформу обговорили у всіх районах.
“Офіс реформ у Закарпатській області за два тижні об’їздив все Закарпаття. 28 травня на сесії Закарпатської облради відклали питання формування перспективного плану об’єднання громад. Відповідно було розроблено графік поїздок по районах. З 3 по 11 червня Офіс реформ спільно з представниками обласної влади об’їздив всі райони Закарпаття.
Всі райони обґрунтували та надіслали близько 100 пропозиції. Їх зараз опрацьовують і у найкоротший термін учасникам робочих груп при РДА будуть надіслані висновки по них”, - розповів експерт.
Об’єднання сіл - це перспективи
Галина Цар, міський голова Чопа, всіляко виступає за об'єднання громад.
“Однозначно проводити адміністративно-територіальну реформу необхідно. Біля Чопа є 14 населених пунктів і 24 тисячі людей. Переваги, які це дасть тим всім громадам, очевидні. Чоп- це залізничний вузол, місто обласного підпорядкування з розвиненою і потужною інфраструктурою. Навколо Чопа є сильні села, як то Соломоново з великим бюджетом. Це село може ставити питання про те, що їм не дуже треба об’єднуватися. Це говорять ті люди, які не роблять крок у майбутнє. Але є також Єсень і Тисашвань, які мають дуже маленький бюджет. Ці села у катастрофічному стані. Якщо об’єднати ці населені пункти, то разом ми зможемо розвинути великі проекти. Наприклад, дорога з Чопа до Тисашвані зовсім розбита.
Разом з тим селяни ходять до нас у школи, для Тисаашвані вона вигідна. Тож перспектива розвиток села у них збільшиться. У нас є дуже велика проблема з розвитком медицини. Саме у Чопі має бути хороша велика лікарня, аби ті 24 тисячі не мусили добиратися до обласного центру. Якщо ми об'єднаємося, ніхто не буде казати, о вам не потрібна лікарня, бо у вас дуже мало населення”, - переконана міська голова.
Тут і далі попередній перспективний план об'єднання громад
Сільські голови не готові
Михайло Лаба, сільський голова с.Невицьке, голова Закарпатського регіонального відділення сільських і селищних рад, каже, що до відповідальності сільські голови не готові.
“З практичної точки зору ідея правильна. Але це добровільне об'єднання, тому треба робити зустрічі з сільськими головами, пояснювати, зустрічатися з депутатами, місцевим активом. Є певна пасивність сільських голів по цілому Закарпаттю. Я би попросив пресу трохи більше інформації подавати через місцеві ЗМІ, бо тут, в Ужгороді, ця робота йде активніше і детальніше”, - переконаний народний обранець.
Він також зазначає, що багато сільських голів просто вирішили покинути кар’єру: “50-60 % теперішніх сільських голів не буде брати участь у осінніх виборах. Багато з них виморені постійними реформами, недовірою до гарантій держави про те, що наступні 10-20 років до систем ніхто не буде вмішуватися і вона працюватиме стабільно. Є сільські голови, які пропрацювали 34 скликання, і втомилися від усього. Тому нам слід очікувати на оновлення . Прийдуть потужні люди у органи місцевого самоврядування, де зараз треба підсилювати функціонерів. Серед тих голів є половин таких, які не хочуть брати на себе відповідальність за реформи. Але є багато таких, які включилися у роботу активно.
Багато чого залежить від сільських голів, які звикли, що вони залежні вид району. Вони бояться, що їм не виділять субвенцію чи гроші на ремонт дороги. Вони все ще чекають, що їм доведуть рішення зверху, тоді як мають прийняти його самостійно. ”.
Спекуляції на питанні
“Суспільне телебачення працює активно. Сільські голови спонукаються до пасивності тим, що місцеві вибори можливо будуть за старою системою, впровадження реформ затягнеться, проект його довивчається. Є такі голови, які до неділі лише проводили збори селян і вирішили залишитися у старому статусі. І почекати до осені. Окрім того місцеві ради не загнані термінами,у які мають прийняти остаточне рішення. Місяць з нами ходять, обговорюють, але нічого не почали. Тут треба починати з офіційних кроків”, - пояснює причини пасивності сільських голів Михайло Лаба.
Олег Лукша, експерт офісу реформ, зауважив, що наразі найбільш проблемним виглядає Ужгородський район.
“Ми бачимо абсолютно деструктивну позиції голови райради, який навіть телефонує головам сільрад і просовує пропозицію створення 18 об’єднань. Так поводиться і газета “Вісті Ужгородщини”., яка описує небезпеки Тому у багатьох сільських голів є надто викривлене розуміння реформ”, - зауважує експерт.
Та і це не межа. Так, один берегівський депутат заявив, що у районі об’єднання взагалі не буде, а колишній голова ОДА Віктор Ледида у належній йому газеті “Закарпатська правда” оприлюднив карту, згідно якої Закарпаття приєднається до Львівської області. Між тим громадськість давно з’ясувала, що це фальшивка, підготовлена, швидше за все, силами російської пропаганди.
Ужгородський активіст Юрій Світлик зауважує, що силами цього ж політика нещодавно були організовані збори голів сіл, директорів, яким показали згадану вище карту.
“Їм показали Закарпаття, приєднане до Львівщини і сказали, що нас заберуть галичани. І щоб вони йшли до людей і розповідали їм про це”, - каже активіст.
Страх відповідальності
Іван Микульця, т.в.о. голови Свалявської РДА, депутат Закарпатської обласної ради реформами у цілому задоволений. Каже, потрібно лише узгодити дрібні деталі.
“На мій погляд перспективний план по Свалявському районі майже ідеальний. Питання є лише по двох селах. Не готові наші голови сіл до відповідальності. У наш час треба це вирішувати. Вони хочуть, щоб хтось вирішив за них. Але я кажу: вас вибрали громади, збирайте людей, займайтеся цим. Звичайно, у нас є і інші випадки, коли два села хочуть об’єднатися, хоча це і виглядає дивно. Я думаю ,що треба дати їм таку можливість”, - переконаний депутат.
Строки завдання його, однак, не задовольняють: “Не можна зробити за місяць два те, що робилося роками. Я думаю, вони побачать, що будуть добрі результати і подолають недовіру. Багаті села не хочуть об’єднуватися з бідними, а бідні з багатими. Інші кажуть, що Свалява може бути і одним районом, бо це лише 54 тисячі населення. Але це та ж сама спроба позбутися відповідальності”.
Діалог сторін розвивається
Володимир Приходько, член Громадської ради при Закарпатській ОДА, доктор економічних наук, бачить окрім негативу і позитивні процеси.
“Все-таки діалог започатковано. Тільки цієї весни політичні партії, АП, місцеві органи влади звернулися до цього питання, тому старт був трохи запальним. Але вже зараз ми бачимо деякі позитивні наслідки. У нас дуже багато сільських голів, які розуміють невідворотність реформи, тому їх турбує багато питань: як проводитиметься лісокористування, як ходитимуть маршрути, як ділитиметься землеволодіння, як мирити сім'ї. Методика передбачала створення 38 громад, методика з коригуванням — 43. За пропозиціями було сформовано понад 110, а наразі вже 93 громади. Тобто сторони йдуть назустріч одна одній. Тут важливо тепер не підірвати цей процес”, - вважає економіст.
Він прогнозує. що по факту залишиться, швидше за все, 50-60 міні-громад, хоча укрупнені громади на території будь-якої області - це швидше міні-райони.
“Є цілеспрямований популізм місцевих груп і кланів. Чутки про нашу демократичну неготовність трохи перебільшені. Румуни це пройшли. Але дикий популізм навколо реформи йде. Політичні партії готують о місцевих виборів, які звикли до старої системи і не хочуть стикатися з чимось новим. Тому вони посилають униз сигнал: повільніше. Тільки зараз Мінрегіон почав детальніше займатися цим питанням. Ми втратили дуже дорогий час і це видно.
У нас нема гаранта незворотності реформи і гаранта суб'єктивно політичних рішень. У нас нема крупної політичної правлячої партії, яка би зібрала всіх голів і визначила їх перспективи. Тому реформа йде пластмасово, без душі і це є однією з причин її сповільнення”, - переконаний Володимир Приходько.
Експерт переконаний, що це одна з найбільш радикальних реформ України за останній час. Бо ж об’єднання громад, за його словами, - є складовою частиною конституційної, антикорупційної та політичної реформ. Вона погано йде, тому що ці реформи між собою несинхронізвані.
Перехід до суспільства розвитку
Ужгородський активіст Юрій Світлик переконаний, що реформа потягне за собою дуже великі зміни.
“Це не лише технологічні, але і моральні цінності, які мають навчити людей брати на себе відповідальність і перейти від суспільства споживання до суспільства змін. Шість областей вже затвердили план об'єднання громад. Ті, хто стартував швидше, матимуть підтримку держави і ЄС. Закарпаття, на жаль, гальмує. У нас нема політичних сил, які хотіли б просувати цю реформу. Бо ж успішна реорганізація створить самодостатні центри впливу на Закарпатті,. Спроможні громади 90% всього зможуть робити самостійно. Із 13 залишиться 4-5 повітів. Районному керівництву доведеться перепрофілюватися. Багатьом людям цього не хочеться. Вони звикли паразитувати на громадах, отримувати власні вигоди. У багатьох районах є дивні речі. Наприклад, Іршавський пише звернення президенту, що його треба зберегти. Але слід розуміти, що район — це штучне утворення тому людині у громаді врешті буде все рівно, чи існує Іршавський район. У багатьох селах є сільські голови які взагалі не сприймаються людьми. Як вони будуть проводити реформи? Але є і місцева еліта. Окрім того у селах будуть старости, які отримуватимуть заробітну плату за свою роботу. Якщо нема розуміння ситуації, то люди починають боятися”, - підсумував активіст.
Село не зникне
Олег Лукша додає, що села просто бояться зникнення:
“Ми замовили дослідження у Сергія Федаки про те, яким був терустрій Закарпаття у Середньовіччі. Виявилося, коріння страху у тому, що за багато років терустрій не змінювався. Населені пункти, як були селами, так ними і залишалися при кожній владі. Хіба комітати змінювалися на округи, райони. Тому це торкається особисто людей. І ми ведемо неправильну риторику, людям треба пояснювати, що село не зникне, навпаки, найменше село, яке до того не мало місцевої влади, отримає старосту”,- запевнив експерт Офісу реформ.
***
Врешті питання залишається відкритим, адже обласна рада та райради поки не поприймали перспективні плани об’єднання спроможних громад. Залишаються питання гірської місцевості, економіки, традицій, мови, культурного різноманіття. Як скоро вдасться все це утрясти, покаже час.
У другій частині статті Zaholovok.com.ua розповість про суть реформи та проаналізує думку районів з приводу даного питання, а саме те, як повно вона висвітлена на сайтах райрад та РДА.