Закарпатська мистецька спільнота звернулася з відкритим листом до Жденіївської селищної ради та депутатського корпусу з проханням не допустити знищення Вододільного хребта та гори Гостра. Нагадаємо, у серпні 2025 року депутати Жденіївської селищної ради депутати проголосували за рішення про відведення двох земельних ділянок на Вододільному хребті для виготовлення технічної документації та надання на виконання інженерно-геологічних досліджень для компанії «Вітряний парк Верховинський» - йдеться про 216 га землі, яку планують забудувати вітряками.
Як у вівторок, 16 вересня, повідомили на сторінці громадської організації «Save Пікуй» у фейсбуці, у листі Закарпатської мистецької спільноти йдеться про те, що для українських митців, зокрема, художників, музикантів, поетів та письменників Вододільний Хребет «понад сто років є величезним джерелом творчості», а також місцем написання етюдів, ленд-арту, збору матеріалу для звукових та візуальних інсталяцій тощо.
«Серед них відомі класики, котрі зображали на своїх полотнах саме Карпатські полонини та хребти: Йосип Бокшай, Адальберт Борецький, Адальберт Ерделі, Ігнатій Рошкович, Федір Манайло, Омелян Грабовський та інші», − зазначають у Закарпатській мистецькій спільноті.
На думку митців, забудова гір вітряками порушить їх право на професійну реалізацію, а «Вододільний перестане бути місцем пленерів мистецької спільноти».
«Ніхто з нас не зможе відтворити красу Хребта, що буде знищений візуально та екологічно, − пишуть у зверненні. − Приймаючи рішення про передачу Верховинського Вододільного Хребта стороннім людям, без консультації з екологами, геологами, інженерами, спеціалістами в містобудуванні, туристами та нами – мистецькою спільнотою, ставить під сумність виваженість та відповідальність прийнятих вами рішень».
До листа-звернення додали ілюстрацію картини видатного закарпатського художника Володимира Микити «Рани Карпат» 1983 року.
