У вівторок, 24 березня, в останню дорогу провели 29-річного воїна, старшого солдата Сергія Козаченка. Захисник загинув 10 березня 2026 року під час виконання бойового завдання біля села Новоселівка Краматорського району Донецької області. У нього залишилися мати, дружина, син, брат, який зараз теж служить в ЗСУ, сестра, дідусь із бабусею.
Як повідомили в Ужгородській міськраді, Сергій Козаченко народився 11 травня 1996 року в Кривому Розі. Навчався у місцевій школі №44, далі успішно закінчив училище за спеціальністю «Автомеханік». Працював на Криворізькому центральному ремонтному заводі.
У 2018 році переїхав на Закарпаття. Тут влаштувався на виробництво ТОВ «Індустрія деревообробки» у Перечині. Згодом познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ольгою, із якою у шлюбі народився син Дмитро.
«Близькі згадують, що Сергій дуже любив працювати руками та міг із будь-чого створити щось корисне. Це згодом переросло у виготовлення меблів на замовлення. Він любив життя: подорожі, тварин, вогонь, із яким працював під час вогняних шоу….», – йдеться у повідомленні міськради.
У 2024-му Сергія Козаченка призвали до лав Збройних Сил України, де Сергій віддано служив своїй державі. Він був оператором відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними літальними апаратами військової частини А5003.
Віддати шану воїну прийшли рідні та близькі, колеги, побратими, військовослужбовці, представники влади міста, ужгородці. Під час церемонії прощання зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського – на знак глибокої вдячності за жертовне служіння Сергія Козаченка в лавах ЗСУ.
Поховали захисника на Пагорбі Слави в Ужгороді з військовими почестями.
Вічна памʼять і шана Герою.
