Новини

“Станция “Харьков” або ж як працюють волонтери на сході України

Ужгородський прес-клуб у рамках проекту «Від Сходу до Заходу» за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні організовує серію поїздко для журналістів з різних регіонів України з метою висвітлення потреб, сподівань, можливостей та мрій українців, яких розділяє відстань і аж ніяк не національні протиріччя чи культурні цінності.

2-3 лютого одна з поїздок пройшла у місті Харків, де цікаву програму перебування підготував Харківський прес-клуб. Зокрема, журналісти зі ЗМІ Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Івао-Франківської та Волинської областей мали змогу познайомитися з роботою місцевої волонтерської організації “Станция “Харьков”.

“Станция “Харьков” - громадська волонтерська ініціатива, створена з метою ефективного надання актуальної допомоги переселенцям із зони АТО.
“Станция “Харьков” є некомерційною і неполітичною структурою, яка об'єднує і координує зусилля безлічі волонтерів та громадських організацій, що займаються допомогою переселенцям по всім існуючим напрямкам (евакуація, поселення, гуманітарна допомога, інформаційна підтримка, медичне, юридичне, соціальний супровід і т.д.)”, - йдеться у описі волонтерів.

Поговорити про особливості діяльності харківських активістів зголосився активний волонтер і дизайнер Олексій Алмазов. Розмова вийшла цікавою, бо ж масштаби роботи і загрози харківських волонтерів далеко інші, аніж у їх ужгородських колег.

Як розповів волонтер, центр волонтерської ініціативи “Станція “Харків” займається видачею продовольчих пакетів, гігієнічних наборів та інших речей. Окремо діють пункти видачі одягу тимчасово переміщеним особам, центр тимчасово поселення для тих, кому реально важко, дитсадок, де можна залишити малечу на 4 години тощо,

Працюють і допомагають у центрі волонтери, які по суті є її ретрансляторами.

“Ми тут видаємо допомогу, яку нам приносять мешканці Харкова, України, інших країн. Надають допомогу тимчасово переміщеним особам, які прибули із зони бойових дій. Організація формально заснована 1 червня 2014 року. Це було таке маленьке приміщення під арочкою, а зараз у нашій базі понад сто тисяч осіб. Це люди, які отримали хоча б якусь допомогу від нас. Все це люди, які покинули свої домівки на Донбасі і вони ось тут, чи транзитом чи постійно. А наша команда — понад 100 осіб, які працюють виключно на волонтерських засадах. Особливість у тому, що майже всі вони успішні люди, які добилися чогось у своєму житі”, - розповів Олексій Алмазов.

Допомогу надають переважно прості люди, харків'яни.

“Люди вимірюються в душах, а допомога у кілограмах”, - розповідає волонтер і пояснює, що наразі допомоги вистачає, справляються. Аби вивчити потреби переселенців волонтери формують спеціальну моніторингову групу. Бо ж офіційні дані залишають бажати кращого. Число переселенців ще 3 жовтня зафіксувалося на показнику 121 тисяча і не змінювалося дотепер.

“Зараз пішла наступна хвиля переселенців. Ми забиваємо щодня м'який зала на вокзалі, всі наші місця поселення, транзитні готелі, все що потрібно. Це сімей 200-300 і то не всі переселенці до нас доходять. А число тих, хто потребує допомоги постійно збільшується”, - розповів харківський активіст.
Організацію знаходять через Інтернет, сарафанне радіо, інші волонтерські організації.

Між тим бути волонтером у Харкові як нелегко, так і небезпечно.

“А де зараз легко?, - питає Олексій Алмазов. - Бачиш, яка це справа і її робиш. У нас от волонтерське кафе підірвали. Були напади на наш старий центр. А що? У країні війна, всюди небезпечно.”

Зараз волонтери мають власних охоронців, які цілодобово діють на волонтерських засадах.

Окрім матеріальної допомоги переселенці отримують правові консультації, допомогу у працевлаштуванні. Діє на базі ріелтор, дитячі та дорослі психологи. Розпочата програма перекваліфікації на нові спеціальності.

“Розумієте, гуманітарну допомогу ми видаємо одноразово. Це щоб протриматися на перший час. Це одяг можна підбирати весь час. А їжі вистачить максимум на тиждень. Завдання ж ми бачимо у іншому: показати, що нам не байдуже, що вони не покинуті, що їх не залишили. Нам тут не все одно. Памятаєте, коли російські військові поставили перед собою жінок і дітей і чекали, чи зможемо ми стріляти? Вибачте. Не зможемо. Бо це наші діти і наші жінки”, - наголосив Олексій Алмазов.

Взагалі ж волонтери виходять з позиції, що Харків — транзитне місто і стараються шукати місця, куди б їх можна було перемістити. Саме тому вони потребують допомоги і співпраці з іншими волонтерами по всій Україні.

Харківські волонтери, до слова, тримають зв'язок з переселенцям, тож наводять результати своєї роботи.

“У нас відсоток працевлаштування 50%, тоді як у державній службі зайнятості менше 10%”, - наголосив волонтер.

Така ефективність роботи пояснюється тим, що шукають людям саме можливість заробити гроші, а не офіційне працевлаштування. Звісно, і тут є свої нюанси. Багато людей часто не погоджується на запропоновану їм посаду через недостатній заробіток. Бо ж на Сході заробітні плати традиційно були вищими, ніж на решті території України.

Трапляються і так звані “ватники”.

“ Ми прийняли цілий всесвіт. Там жило дуже багато людей і вони всі виїхали не зі своєї волі. Тому нам трапляються дуже різні люди. Так само і харків'яни ставляться до них по-різному. Це все дуже суб'єктивно. У нас дуже багато людей, які безкоштовно поселили людей, але є й такі, які одразу підняли ціни на житло”, - коментує Олексій Алмазов.

Тим не менше у центрі приймають всіх, допомогу також надають всім, а стосунки з ними будуть виясняти вже після завершення АТО.

Що ж до взаємодії з державними органами, то тут все складається по різному. Деякі з них, наприклад, МНС активістам допомагають, а деякі, як то харківська міська влада, швидше плутають своїми діями. Особливою ж складністю є узаконення волонтерської допомоги.

“По ідеї ми всі злочинці, - жартує Олексій Алмазов. - Ми отримуємо гроші, допомогу, а документів про те, що ми їх передали не маємо. Бо ж згідно Цивільного кодексу з кожним потрібно підписати окремий договір та акт. За спільним проектом з UNICEF ми роздаємо по Харківській області понад 25 тисяч дитячих, сімейних та жіночих гігієнічних наборів. Це означає, що нам потрібно з собою возити принаймні 16 тисяч листків паперу, А у пачці їх 500. Порахуйте, скільки це місця у машині. Ми краще туди памперсів навантажимо, або цукор. Навіть вода буде кориснішою”.

Взагалі ж “Станция “Харьков” - не єдина волонтерська організація у Харкові. Тут діє ряд інших груп, які мають свою спеціалізацію, як от “Help Армия”, «Мир и порядок» тощо. Всі вони, втім, мають одну мету - допомогти тим, хто постраждав чи все ще страждає у зоні бойових дій. 

Ознайомитися з роботою харківських волонтерів можна на їх офіційному сайті. Там же розміщені посилання на їх спільноти у соцмережах.

Ярина Денисюк для Zaholovok.com.ua

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.