Здатність займатися декількома справами водночас завжди викликає в нас велике захоплення. Осіб, які ним володіють, називають поліматами, тобто універсальними. Таким є і Михайло Карпенко, капітан команди КВН «От Фонаря», музикант, тамада, сценарист і просто цікава людина.
-Давай розберемося, чому все-таки людина з технічною освітою подалась у сферу розваг. Що дало перший поштовх до цього? І невже на «гуманітаріїв» більше нема ніякої надії?
- Сфера розваг – це вже другий крок. У світ гумору, сцени, цікавих людей та веселих ідей мене затягнула гра в КВН-і. Створили команду «От Фонаря». І успішно зіграли 4 сезони, в кожному з яких здобували все нові перемоги. Згодом, ми стали чемпіонами Закарпатської ліги КВН у 2009, володарями Кубку в 2010, срібними призерами і кубку України, і Студентської Ліги, та нарешті – переможцями Нововолинської ліги в 2012. Гуманітарії? Справа в тому, що більшість сучасних гумористів є саме «технарями». Не знаю з чим це пов’язано. Можливо, тому що навчання на цих спеціальностях дещо важче, і студенти частіше мають потребу відволіктися від рутини. Між іншим, Олександр Масляков теж за освітою інженер.
-Тобто тяжкий труд = веселі люди. Гаразд, тоді скажи будь-ласка, які зі своїх занять ти вважаєш хобі, а яке головною працею?
- Всі сфери в яких я працюю взаємопов’язані. Тому розставляти пріоритети буде неправильно. У роботі ведучого мені дуже допомагає те, що я займаюсь музикою, трохи граю на гітарі і трохи співаю. Так само і те, що заняття танцями теж не буває зайвим на роботі. Телебачення дозволяє працювати над мовленням, дикцією і т.д. Отже, важливим є все, чим я займаюсь.
-Яким, на твою думку, повинен бути ідеальний тамада?
- Для ведучого корпоративної вечірки, на мою думку, головним завданням є створення відповідної атмосфери. У кожного свої методи, ідеї та підходи. Є різні покоління ведучих, різні формати… Я вважаю це чудовим, адже клієнт має змогу обрати тамаду під самого себе, враховуючи власні смаки та побажання. Також він чим-небудь повинен бути схожим на колектив, який обслуговує. Його завданням є максимально адаптуватись до будь-яких умов.
-Щодо колективів, окрім участі в «От Фонаря», ти також виступаєш у дуеті «Файта» з Павлом Мандзичем. Розкажи про найбільш курйозний момент у вашій спільній роботі, який тобі запам’ятався?
- (сміється) Звісно. Пам’ятаю, на одному з весіль, яке ми обслуговували, мати молодого закохалась в Пашу. Тільки уявіть: красива самотня жінка та харизматичний, юний тамада. Але, їм не судилося бути разом.
-3 травня в Інтернет-мережі з’явилась твоя дебютна пісня «Знаю я». Це була перша спроба у музиці?
- У шкільні роки я грав у гурті «Крик Душі». Ми маємо декілька записів, їх завжди можна знайти у соціальних мережах.
-Ваша команда отримала чимало нагород. Зважаючи на це, чи не міг би ти дати пораду квнщикам-початківцям?
- Команда повинна бути не просто творчим проектом: це є коло дуже близьких по духу та по стилю гумору друзів. Тобто, люди, яким дійсно подобається відпочивати в такому колі, працювати і тим більше разом писати жарти. Тоді ви виступатимете в своє задоволення, а публіка дуже відчуває ваш настрій та бажання. Наприклад, коли команду витягнули за вуха на сцену деканат, старшокурсники, досвідчені КВНщики, це не дуже сприяє хорошій грі. КВН, насамперед, є дозвіллям та можливістю весело провести час. Повинен бути певний симбіоз легковажності та відповідальності. Згадав, ще на роботі була така ситуація, коли батько нареченої запізнювався, і мені довелось вести її до вівтаря самому (сміється).
- Зате потім досвід в таких справах згодиться. І наостанок, один кінець світу ми вже пережили, то що ти поставив собі за ціль до наступного?
- Напевне, більше ніколи не вестись на такий «розвод» з апокаліпсисом.
Степан Ткачук, студент відділення журналістики УжНУ