Люди, які живуть на Закарпатті. Історії, які вони розповідають. Події, які змінюють.
Невдовзі українські благодійники будуть змушені задокументовувати свої пожертвування. Допомога від іноземців взагалі може ввійти в історію. А люди, які потребують, невідкладного лікування, будуть змушені чекати, поки добродії оформлятимуть документи у нотаріусів.
Наша держава, на жаль, – не з кращих роботодавців. Це підтверджує той факт, що тисячі українців у пошуках роботи, а відтак і гідного заробітку, вирушають за кордон. Прикро, але серед них є й такі, котрі своїми «світлими головами» могли б працювати на батьківщині, поліпшуючи її економічний стан. Як правило, мало хто з тих, які скуштували «заробітчанського хліба», згодом повертаються на Україну. Проте, є й винятки. А як відомо, вони й підтверджують правило.
На міжнародних змаганнях зі спортивного орієнтування вперше за останні 50 років українка здобула бронзу, а тренером віце-чемпіону ігор швейцарця Даніеля Хубман вже другий рік є мукачівець Вячеслав Мухідінов, котрий працює в елітній команді норвезького клубу Крістандсанд ОК.
Власний проект UzhTalk show запустили двоє ужгородців – Валтер Волфсбергер та Олег Репецький. Інженер-програміст Валтер наразі працює в університеті, а міжнародник Олег має досвід роботи на УКВ-радіо. Третій із своїх подкастів, або цифровий медіа-файл, який розповсюджується в Інтернеті й може нагадувати радіо-шоу, звукову виставу, містити інтерв'ю, лекції чи будь-що інше, вони записали в одній із навчальних аудиторій УжНУ. Хлопці розповідають, що їхня студія може вміститися у звичайний рюкзак, а найважливіша умова під час запису – це тихе приміщення й відповідний настрій. Тож про те, як, чому й для кого ужгородці створюють унікальні подкасти – у розмові з учасником проекту Валтером Волфсбергером.
В Ужгороді стартував проект «Волонтерство - шлях до самореалізації». Кожен закарпатець зможе спробувати себе у якості волонтера, застосувати всі вміння на практиці, отримати новий досвід та навіть поміняти світогляд.
Добре знайомого закарпатцям слова «контрабанда» насправді уже немає. Натомість – порушення митних правил. Саме так називають це явище митники. Утім, як не звучало б воно у офіційних документах, люди намагалися і намагаються перевезти через кордон щось, що заборонено правилами. Як відомо, для цього на Закарпатті у хід йдуть найекзотичніші методи – від підземного тунелю до повітряних транспортних засобів. Zaholovok.com.ua вирішив з’ясувати, що саме возять сучасні контрабандисти та звернувся із відповідним запитом до Чопської митниці.
У розвитку альтернативної сонячної енергетики безпосередню участь можуть взяти пересічні громадяни.
Пересічним ужгородцям, виявляється, не так вже й легко запустити в експлуатацію будинок чи господарську будівлю. З труднощами при оформленні необхідних документів та отриманням дозволів від різних установ зіткнулися одразу кілька ужгородців.
Який слід залишимо по собі - над таким питанням замислювалися філософи усіх часів. Ужгородці ж можуть бути впевнені, що точно залишають "сліди" на цілі століття вперед: сміття, що лежить на газонах і навіть підгузники, винесені вітром на гілки дерев, розкладатимуться ще довго після того, як нікого із нині присутніх в Ужгороді вже давно не буде...
Колектив Zaholovok.com.ua видав друком новий номер "паперової версії" сайту - газету "Zaholovok.com.ua. Закарпаття. Про головне".
