Адріана родом із Виноградова. У 2023 році вона виїхала на роботу до Чехії, де опанувала зовсім нетипову для жінок професію та працювала кранівницею на будівництві. Життя за кордоном було стабільним, але думки про службу в ЗСУ не залишали її протягом останнього року. Остаточним поштовхом стало те, що на війні безвісти зник її брат.
«25 травня була моя остання зміна. Після цього я повернулася в Україну та одразу почала процедуру оформлення до Збройних Сил», – пригадує Адріана.
Позивний «Мамка» їй дали самі побратими – за турботу, сильний характер, організаторські та лідерські якості. Для служби військова свідомо обрала 101 окрему бригаду територіальної оборони, адже прагнула стояти пліч-о-пліч із земляками-закарпатцями.
Зараз Адріана, пройшовши БЗВП та додаткові адаптаційні курси, готується до виконання завдань безпосередньо у підрозділі.
Вдома на неї чекають двоє дітей-школярів, якими поки опікуються бабусі. Адріана знає, заради кого вона тут – щоб її діти жили під мирним українським небом.