Закарпатці, як і всі українці, вже надто втомилися. І від виборів, і від революцій, і від непереривних піф-пафів, якими лякають ледь не весь світ. Кажуть, на Срібній Землі живуть мирно і житимуть так ще довго-предовго, однак, поняття мирні війни – це теж по-закарпатськи :). Особливо, якщо йдеться про місцеву політику. А вона (це вам скажуть і у Львові, і у Києві, і в Донецьку) на Закарпатті – унікальна.
Політично-революційна втома закарпатцям дуже надокучила. Але сили всі не забрала: на вибори таки люди прийшли. Подекуди, навіть суперактивно. Хоча, загалом по області вибирати главу всієї України захотіли 50-51% виборців. Кажуть, революція гідності посприяла. Бо, якби не «треба справитися в першому турі, аби зажити по-новому», більшість закарпатців оту сонячну неділю провели б якщо не на природі за шашличками, то десь у Дідові або в Косино «на басейнах» :). Частина би ще поїхала на закупки в TESCO, аби, так сказати, відчути переваги європейського вибору сповна :).
Як відзначають експерти, журналісти і прості смертні виборці, сходини для обрання Президента України цьогоріч були не надто цікавими. Навіть без якихось нестандартних подій. Правда, Мукачево відзначилося затриманням озброєних молодиків, які чомусь не стримали себе і вирішили проїхатись через пост ДАІ на джипі без номерів. Мабуть, думали, закарпатська доброзичливість зіграє :).
Неординарністю в історичний день виборів відзначилося і колоритне Берегово. Тут, окрім того, що понад 70% виборців якимось чином вирішили віддати свої дорогоцінні голоси за шоколадного Петра Порошенка, хтось ще й вирішив проголосувати за зірку Дарта Вейдера. Останній – не пройшов. Однак, Петро Олексійович, якого незаслужено вже встигли охрестити українським Петром I, отримав абсолютну більшість голосів. Експерти кажуть: щось тут не те. Інші запевняють, що на вибори Президента у найбільш угорське місто не тільки Закарпатя, а й України прийшли тільки ті, хто хотів «почати жити по-новому» вже й одразу. Правда, скільки серед них етнічних угорців офіційна статистика не надто розпинається у твердженнях :).
Безумовний, так би мовити, і безспірний тренд цьогорічних напівскандальних президентських виборів відзначився і ще одним майже модними моментом – українські вишиванки. Їх одягали і члени виборчих комісій, і звичайні закарпатці, які прийшли голосувати, і чиновники, які уловили, чим можна здобути хоча б часткову (читай – емоційну) прихильність простого люду до власної персони. Угорське Берегово у цьому плані також не було винятком: українців таки трохи є :).
Закарпатські журналісти на виборах Президента-2014 теж відзначилися. Не вишиванками і не винятковим виборчим героїзмом, а медіарекордом. Цьогоріч інформації про вибори на інформаційному сайт Zaholovok.com.ua було вдвічі більше, ніж на попередніх подібних заходах. Медійники Закарпаття тепер відзначилися винятковою працездатністю і любов’ю до цікавих виборчих інформашок . Київ задумався :).
Як тільки закінчилися виборчі перегони, всесильні закарпатські експерти взялися коментувати ситуацію і результати. Хтось казав про те, що явка виборців на Закарпатті була спрогнозована майже зі стовідсотковою точністю, хтось казав, що Україна цьогорічними виборами неабияк здивувала світ, а комусь здалося, що у деяких районах Срібної Землі процент підтримки без п’яти хвилин Президента України був дивним, аби не сказати грубіше :). Правди тепер нико не унає, кажуть добродушні закарпатці. Так ся стало.
Пізніше на Закарпатті, традиційно, вже обговорювали долю Петра Порошенка у шкурі головного українця. Передбачливі закарпатці запевняють: Петру Олексійовичу світить або перемога помножена на два, або скромна роль звичного українського цапа-відбувайла. Кажуть, обидва варіанти – більш, ніж вірогідні. Але котрий із них вибере матінка доля для Президента України, наразі невідомо.
Інформаційна перенасиченість виборами на Закарпатті змінилася напівінормативними повідомленнями із засіданння сесії Ужгородської міської ради. Як то кажуть, хто був – той знає. Але побажання Погорєлову «яскравих життєвих шляхів» при нинішній-то політичній ситуації – це сильно. Журналісти оцінили :).
Не встигла закінчитися найбільш грандіозна подія всієї революції гідності – доблесні вибори Президента – як почалися, в принципі, прогнозовані події для напівмирного-напівбалогівського Закарпаття: областю почали ширитися чутки про те, що самий молодий губернатор Закарпаття подав у відставку. Але не так ся стало, як гадало: Валерій Лунченко заявив, що дехто на Закарпатті видає бажане за дійсне. Нуу, таке буває, – з розумінням кажуть закарпатці. Далі буде, – запевняють політологи.
На політичне життя Ужгорода після революції гідності тепер впливатиме не менше, ніж 100 осіб. При тому, що більшість ужгородців в обличчя їх точно не знає. На цьому тижні Ужгородська міська рада затвердила склад Громадської ради у кількості не мало, але багато – рівно 100 осіб. Тепер громадський контроль за діяльністю мерії довірений тим, хто шукає шляхи до великої і самобутньої ужгородської політики. Не справедливо, але чесно :)
Весь світ (і Закарпаття при всій своїй унікальності тому не виняток) у суботу відзначав День блондинок. Йому – цьому святу – напевно, слід було присвятити більше, ніж один сірий і дощовий день. Але не любителі блондинок протестують. Кажуть, забагато шанувань. Ми ж упевнені: не в кольорі волосся вся суть. Хоча, дещо блондинок таки вирізняє :).
Дощі і холодний вітер, звичайно, повноцінному закарпатському відпочинку не надто сприяють. Однак, маємо привід посидіти вдома, укутавшись в теплі ковдри, подивитися улюблені фільми, почитати улюблені книги, чи поспілкуватися з дорогими людьми. Погодьтеся, далеко не найгірший варіант. Поки нема шаленої спеки, закарпатці не думають про відпустки. Так що , поки є можливість, налаштовуйтеся на роботу. Дідово і закордонне море – на потім.
Можете попускати у вільний час бульбашки :) БулькФест саме відбувся цієї суботи в Ужгороді.
Гарних вихідних!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua