П’ять минулих буднів настирливо нагадували закарпатцям, що прийшла осінь. Прощатися з літом, звичайно, ніхто не хотів. Пручалися як могли: будильник старанно ігнорували, перед роботою довго пили каву, на роботі рано втікали на обід і обов’язково виділяли собі ще додаткових 15 хвилин на ходіння під закарпатським ще майже літнім сонцем, винили у всьому осінню хандру, скаржились на похолодання і переглядали фото з відпусток. Але закарпатці люблять і осінь. Бо Закарпаття восени – прекрасне. Сині Карпати кутаються у яскраво-золоті барви, овочі продаються вдвічі дешевше, набережна в Ужгороді збирає купи багряного листя, кава стає міцнішою, депутати їдуть в Київ і шлють зі столиці рідним закарпатцям законопроекті привіти. Хто не нардеп і не чиновник, думає про осінній сезон «на чехах», хтось подається на будівництво «до москалів», а комусь доводиться обходитися українськими заробітками «на буряках».
Першими настання осені на власній шкурі відчули закарпатські студенти. Не встигли повернутися з рідних міст-сіл, як університет влаштував їм ну майже шикарний прийом: Аліна Гросу і Степан Гіга переплели свою пісенну творчість на спільній сцені і вітали закарпатців з початком навчального року від душі. Але, кажуть, у РОКАШа щиріше вийшло :).
Ті, хто на чехи їде не на заробітки, а тратити гроші, або ж, примножувати свої статки різними сплетіннями бізнесових стежок, відтепер можуть не нудитися в дорозі, а насолоджуватися небесними краєвидами: з Ужгорода до Праги закарпатців запросто може доставити літак. Ну, не зовсім запросто, за 120 євро. «Копєйкі», – кажуть модні краяни. А простий люд спить і бачить, як розправляє крила своєї мрії у вузенькому кріслі літака і в голові тихенько рахує, скільки то буде 120 євро на наші гроші :).
Поки до Праги літають літаки, в Ужгороді шукають маршрутки з славнозвісними GPS. І не просто так, а з благородною метою: влада хоче, щоб водії по навігаторах орієнтувалися в ужгородських вулицях і, бува, не дременули кудись із нового маршруту.
«Корону» таки розділили. Правда, не між собою, а на дві частини. Ужгородський нарід, ніяк не визначиться із переживаннями, прокуратура знову сумнівається у законності тих всіх «коронних» оборудків, а судді скоса поглядають на різні аспекти цього питання. Словом, ужгородський серіал «Санта Корона» – на ваших нервах ще, як мінімум, три сезони.
Главі всєя управи ужгородскія не подобаються розриті дороги. Громадські активісти, почувши про новину, враз захотіли звинуватити мера Погорєлова у необ’єктивності, упередженості, вибірковості й усіх смертних гріхах, але їм самим не подобаються затяжні земляні роботи в центрі Ужгорода. Цього разу дісталося «Закарпатгазу»: Віктор Погорєлов під час засідання виконкому знову висловив невдоволення роботами, які проводяться у центральній частині міста.
Закарпатців турбують податки. І не те, щоб «сама идея в корне»: до того, що треба ділитися з державою, вже, ніби, звикли. Але миритися не дуже хочуть. До того ж, нерви псують новини про податок на нерухомість і галас з боку юристів про те, що ті, хто не сплатить його наперед (бо було ж покращення від Кабміну – закон відтермінували), у 2014-у будуть мусіти сплатити суму і за 2013-й. Міндоходів заспокоює: сплачені податки нікуди не дінуться, а наступного року за минулий ні з кого грошей не здиратимуть. Більше того: податківці, за бажанням платника податків, зможуть навіть повернути кошти законослухняним громадянам, які вже встигли компенсувати державі біль зазайві квадратні метри.
Біда в іншому: з 2014 року владні мужі потихеньку планують ввести податок на обмін валют. Кажуть, якщо всі ідеї втіляться на законодавчому папері, з кожної обмінної операції треба буде сплатити 10% до Пенсійного фонду. Закарпатцям, які не тільки пропагують дружбу націй, а й активно підтримують ідею наявності у гаманцях різношерстих грошей, занепокоєні: «Та то багато!».
Депутати знову взялися за контрабанду. Ні, словацький тунель – то вже старомодно. Тепер вирішили ефективно боротися з тим усім ділом. Тому область хоче виділити на протидію контрабандистам більше 3 мільйонів гривень. 400 тисяч вже у цьому році пустять на нові авто. Скоріш за все, неконтрабандні :).
В Ужгороді - «бабочки порхают». При чому, в прямому сенсі: з початку осені у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту діє виставка тропічних метеликів. Живих. Крім того, ті, хто прийде зранку, можуть спостерігати за тим, як народжуються метелики. Організатори виставки обіцяють привозити ужгородцям 10 нових тропічних видів щотижня – аж до початку жовтня. Якщо народу буде багато – термін роботи виставки продовжать. Дерзайте!
За 200 років закарпатці так і не дізналися, як це бути жителем Фукусіми чи Суматри: землетрусів вище 7 балів за цей період на Закарпатті не зафіксовано. Але у нас люди страшну екшни люблять: якщо щось – кришталеві стакани у коробки і ночувати на озеро. Романтика ще та. Однак, голлівудських страхів краще не треба.
Закарпатські депутати страшенно люблять свята. А ще не стидаються просити грошей «на празднік» у Києва. Цього разу Бушко, Ланьо і Стоян пустили у Верховну Раду чергову законотворчу ідею: нардепи хочуть урочисто відзначити 777-річчя Сваляви. Пропонують НБУ випустити ювілейну монету, а «Укрпошті» – спеціальні марки. Свалявці не проти: «А чо? Буде шашличок і концерт даякий!». Може, за випрошені гроші ще щось придумають.
В Ужгороді з’явився Дядя Коля джуніор. І не один! У місті активно взялися за ремонт ліхтарів. Та так, що на проспекті Свободи і в центрі міста вони горять і в денний час. Фахівці заспокоюють: ведеться перевірка, замінюються лампи, все налагоджуються. Та так, що набережна вночі сіяє! Ужгородці аж не вірять.
На вихідних центром Закарпаття стане Рахів. Сюди з’їдуться і поважні гості, і прості громадяни з усіх-усюд: фестиваль «Гуцульська бриндзя» цього року знову збирає усіх цінителів карпатського сиру. А їх у світі багато :).
Хто не поїде у Рахів, може податися в Ужгород на релігійну екскурсію. А якщо не в Ужгород – то хоч, куди. Можна і вдома залишитися. Але прогнати від себе усі буденні справи-думки і влаштувати суперові вересневі вихідні!
Гарного відпочинку!
Аня Семенюк, Zaholovok.com.ua