У другому чвертьфіналі Відкритої Володимир-Волинської ліги КВН грала команда «А шо?!» з Ужгорода. Гру дівчата не виграли, але досвіду і емоцій набрались достатньо, адже це була їхня перша гра на виїзді.
І сьогодні вони діляться своїми враженнями від цієї подорожі:
Це колись мало статися. Наш перший виїзд. І тут варто почати словами однієї із команд Вищої ліги: «Ну, не шедевр.., но чем богаты!»
Але перед тим як перейти до цікавої розповіді про гру у Володимирі-Волинському, хочеться поділитися враженнями від самої поїздки. Почалося все із майже порожньої електрички о п’ятій годині ранку. Пасивні, сонні, ніякі, з надією на незабутню подорож і веселі пригоди, ми знов і знов повторювали сценарій і дописували біатлон. У вагоні ми створили свою міні-школу КВН: грали з невідомими людьми у розминку і «крокодила». Час проминув непомітно. Ми у Львові. До поїзда у Володимир у нас був цілий день. Старе місто вразило нас… Ми смачно поїли у «Пузатій хаті».
Ввечері ми вже направлялися до свого пункту призначення. Володимир зустрів нас холодно (ми всі дуже змерзли). Директор ліги одразу відвіз нас до номеру люкс студентського гуртожитку якогось педучилища, і ми, надзвичайно змучені, полягали спати. Кожна з нас щиро сподівалася, що хоч комусь присниться чудовий сон, у якому наша команда успішно програє (така вже в нас традиція: якщо сниться програш у ніч перед грою, нас чекатиме успіх). Але, як вже всі зрозуміли, ми спали дуже міцно і тому нам нічого не приснилося.
Ранок розпочався із голоду і поспішних зборів реквізиту. Згодом, прогулявшись по дуже холодному місту, ми нарешті дібрались до Будинку культури, де і відбувся наш «легендарний» виступ. Спочатку ми дуже здивувались, оскільки редактура, як нам тоді здавалось, пройшла на «ура». Після неї у нас залишився час тільки на те, щоб переодягнутися у форму. Гра почалась несподівано швидко. Ми навіть не встигли всього усвідомити, як мали вже виходити на сцену. Тоді ще «ничто не предвещало беды». І навіть після того, як ми майже всю візитку відіграли без «затупів», не могли зрозуміти дивної реакції глядачів і напрочуд «високих» балів журі. Але справжніми лузерами ми відчули себе тільки після того, коли програли і біатлон (в надії виграти ми залишили найсмішніші жарти на кінець). Ми, звичайно, сподівалися реабілітуватися на домашньому завданні, але глядачі вже принципово не хотіли сміятися. Хоч саме завдяки цьому конкурсу ми вибороли своє почесне 4 місце.
Але, не зважаючи на все, від поїздки у нас залишилися тільки найкращі враження і приємні спогади. Ця гра стала для нас хорошим уроком і стимулом рухатися далі. Команда КВН «А Шо?!» надзвичайно вдячна Закарпатській лізі за підтримку, і, як то кажуть, в гостях добре, а вдома краще!
Офіційний сайт Закарпатської ліги КВН