Zaholovok.com.ua розповідав про дитину з Перечинщини, госпіталізовану у реанімацію обласної інформаційної лікарні. Медики надали нам розширену інормацію про менінгококову інфекцію - прочитайте, щоб бути обізнаними та убезпечити себе і своїх дітей. Інфекція небезпечна тим, що її можна не розпізнати одразу, адже симптоми схожі на звичайний грип чи ГРВІ.
Менінгококова інфекція – це гостра інфекційна хвороба, що викликається збудником, який називається менінгококом, характеризується клінічними проявами у вигляді запалення слизової оболонки носоглотки (назофарингіту), мозкових оболонок (менінгіту) та зараження крові (сепсису).
Джерелом інфекції є хвора людина (особливо при менінгококовому назофарингіті), яка виділяє збудників протягом 3-4 тижнів, а також бактеріоносії (тобто, люди, які не мають ознак хвороби, але розповсюджують менінгококи, які знаходяться в носоглотці). Хворі з іншими клінічними формами заразні лише в тих випадках, коли менінгококи знаходяться на слизовій носоглотки. Бактеріоносійство може тривати 2-6 тижнів.
Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний, при якому збудник виділяється назовні при кашлі, чиханні. Максимальна кількість захворювань припадає на лютий – квітень. Хворіють люди різного віку, найчастіше діти до 10-ти років. Спостерігаються як окремі випадки, так і епідемічні спалахи захворювання у дитячих колективах, гуртожитках, казармах. Періодичність спалахів складає 10-30 років.
Прихований період коливається від 2-х до 10-ти днів, у середньому від складає 3-4 дні.
Менінгококовий назофарингіт зустрічається найчастіше. Початок гострий: хворі скаржаться на загальну слабкість, головну біль, закладення носа, нежить. При огляді горла виявляється почервоніння, набряк та збільшення мигдаликів. Температура тіла може залишатися нормальною, але здебільшого підвищується до 380С і вище. Гарячка триває лише 1-3 дні. Хворі, як правило, почуваються задовільно та швидко одужують.
Ніяких особливих проявів менінгококовий назофарингіт не має. Однак він може бути початком більш важких форм хвороби, таких як менінгококовий менінгіт та менінгококовий сепсис.
Менінгококовий менінгіт розпочинається раптово: підвищується температура тіла, з’являються дуже сильний головний біль та блювання без нудоти. У більшості хворих на 2-5 день з’являється висипка, виникають корчі (частіше у маленьких дітей). Типова поза хворого – на боці з приведеними до живота колінами та відкинутою назад головою.
Менінгококовий сепсис розпочинається теж раптово. Гарячка досягає 38 – 390С. Одночасно виникають інші ознаки інтоксикації: загальна слабість, головний біль, біль у м’язах спини та кінцівок, спрага, блідість. Через 4-6 годин з’являється висипка неправильної форми та різних розмірів, найчастіше у вигляді зірочок; забарвлення висипки різноманітне. Висипання зявляються переважно на сідницях, стегнах, гомілках, тулубі (поодиноко або обширно). Характерні також крововиливи в склери, кон’юнктиву, слизову оболонку зіву; маткові, носові, шлункові кровотечі. Часто уражаються суглоби, переважно дрібні. Можуть з’явитися корчі, розлади свідомості, ураження нервової системи. В тяжких випадках хворі втрачають свідомість. При блискавичній формі захворювання смерть може настати через кілька годин після появи перших ознак хвороби.
Прогноз при ранньому та правильному лікуванні благополучний.
При важких формах та несвоєчасному початку лікування можливі випадки смерті. Смертність досягає до 10 %. Причиною смерті найчастіше стає набряк головного мозку. Хворі, які перенесли важкі форми менінгококової інфекції, повинні знаходитися під наглядом дільничного лікаря з періодичними консультаціями невропатолога, психіатра, окуліста.
При групових захворюваннях в закритих колективах накладають 10-денний карантин з щоденним вимірюванням температури тіла та медичним оглядом. В оточенні хворого проводять бактеріологічне дослідження усіх контактних осіб.
Виявлені носії та хворі на назофарингіт підлягають ізоляції та лікуванню.
Адміністрація ОКІЛ