ВВС Україна про закарпатську автономію: "збереження культури чи угорський сепаратизм?"

Олександр Попович

Ужгород, для ВВС Україна

На фото: Посвідчення закордонного угорця були першим етапом зближення етнічної громади із сусідньою державою

Закарпаття – найменша область України. У гірських селах регіону досі мешкають довгожителі, які пережили 7 влад і держав, не виходячи із власного обійстя. Серед мільйонного населення регіону, переважно компактно, проживають 145 000 етнічних угорців, тобто майже 15% населення регіону. Це люди, які тут народилися і виросли. Близько половини з цих етнічних угорців не володіє державною українською мовою.

Тут - угорськомовні школи і класи у школах, двомовні вивіски на торгових закладах і навіть державних установах. Повністю угорськомовні села. Збережені угорські національні традиції, музика, культура, побут. Відзначення угорських свят, пам’ятники угорському поету-співцю свободи Шандору Петефі і понад півтора десятки чинних угорських культурних товариств – від товариства угорської інтелігенції Закарпаття і аж до Товариства угорських бібліотекарів. Всі вони роблять настільки великий внесок у збереження угорської культури поблизу кордону своєї історичної батьківщини, що найвидатніші з діячів отримують угорські державні нагороди.

Поруч із угорцями мирно живуть закарпатські українці, які не вбачають жодної загрози чи проблеми ані з боку своїх угорськомовних співвітчизників, ані сусідів з іншої держави, у гості до яких часто їздять на шопінг і відпочинок за системою "малого прикордонного руху".

Однак ще свіжа у пам’яті і спроба берегівських депутатів виконувати угорський державний гімн разом з українським на відкритті засідань сесії райради. Того разу все обійшлося. Депутати відмовилися від своїх намірів.

Тим часом населення Закарпаття продовжує отримувати посвідчення закордонного угорця і навіть угорські паспорти - останніми минулого року навіть цікавилася СБУ.

ВВС Україна поспілкувалося із кількома закарпатцями "з вулиці" - жителями закарпатського райцентру Берегове. Саме це місто вважається "угорськомовною столицею Закарпаття".

ВВС Україна: Як ви ставитеся до заяв про можливий (угорський) Притисянський автономний округ на території Закарпаття?

Ганна, 70 років, пенсіонерка: - Якщо від цього рішення щось зміниться на краще, звісно підтримаю. В перше чергу, мене турбує моя пенсія - вона дуже мала, мені не вистачає. Якщо пообіцяють всім пенсіонерам угорську пенсію - однозначно проголосую на виборах за таке. Також лякає поки що робити угорське громадянство, бо не хочу і в Україні все втрачати. Бо нікуди звідси їхати не збираюся, тут мій дім, велика частина родини, сусіди, друзі...

Ласло, 48 років, столяр: - Це - земля наших предків, тут жив мій батько, дід. Багато років тому нам просто сказали - це вже інша країна. Я вважаю, що автономія - це шлях до повернення історичної справедливості. Ми маємо на це повне право. Тому я за. Адже потрібно нам зберегти нашу культуру, розвивати угорську мову, аби її не забували в школах, садочках. Угорщина нам не може допомагати у повній мірі, поки в нас не буде автономії. Думаю, що і кордони стануть більш відкритими. Сподівання лише на краще. Адже Україна про нас не турбується - може, хоча б Угорщина допомагатиме...

Тетяна, 25 років, вчитель: - Категорично проти будь-якої автономії. Адже угорці і так мають занадто прав, в той час, коли українці позбавлені багатьох привілеїв... Наприклад, я теж мешкаю у 50-кілометровій зоні, але маю перепони, аби без проблем отримати шенгенську візу. Для цього мені кажуть, що мої діти мають ходити в угорську школу, в угорську церкву, бути членом певного культурного товариства. Не розумію, чим я відрізняюся від інших... Адже угорці на Закарпатті - теж громадяни України. Якщо буде автономія - нам взагалі перекриють кисень?

Мені не подобається, що в державних установах та банках деякі вимагають, аби з ними розмовляли лише угорською мовою. Ніби ми за кордоном живемо.

Діти шкільного віку раз на рік отримують по 25000 форинтів (це 1000 гривень) на покупку шкільного приладдя. Це лише в угорських школах. Дуже прикро, що чужа країна може це робити, а наша - ні.

Їхні вчителі забезпечені потрібною літературою, мають можливість безкоштовно навчатися на курсах підвищення кваліфікації, навіть подорожувати за кордон на різні конференції. Угорці спокійно відзначають свої свята, мають свої школи і садочки, розмовляють своєю мовою.

На мою думку, створення автономії - це перший крок до сепаратизму. Якби така пропозиція була від Франції або Італії - я б ще подумала, а так категорично проти. Я не хочу відчувати себе "у гостях" у себе на батьківщині. Бо іноді і так себе так почуваєш...

Світлана, 40 років: - Автономія буде практично приєднанням нас до Угорщини. А навіщо нам це потрібно? Адже зарплати там такі самі, політика така сама... Ми маємо угорське коріння, однак в Угорщині ніколи не будемо почуватися рівноправними громадянами - хіба що як "другий сорт".

Якщо угорці отримають автономію, то цього почнуть вимагати всі інші національності в Україні. А чому ні? На цьому фоні можуть початися заворушення у Криму - і кому це все потрібно? Та й що докорінно зміниться? Ну хіба місто наше (Берегово. – ред.) перейменують одразу у Берегсас.

Олег, 36 років, економіст: - Щодо угорської автономії однозначно не можу однозначно сказати ні проти, ні за. Звісно, хочеться мати від цього якийсь зиск. Наприклад, якщо всім пообіцяють видати Шенгенські візи на 5 років і безкоштовно - думаю для багатьох це стало б вирішальним фактором на референдумі. Але якщо буде створений новий прикордонний район, то це буде незручним для самих угорців – аби добиратися, скажімо, з Вишкова у райцентр Берегово, щоб зробити якусь довідку. Тому думаю, що всі це питання піднімають лише перед виборами - це нереально здійснити як у практичному, так і юридичному плані.

"Зелена книжечка"

13 березня надзвичайний і повноважний посол Угорщини в Україні Мігай Баєр на урочистому прийомі в Генеральному консульстві Угорської республіки в Ужгороді з нагоди 164-ї річниці революції та визвольної боротьби 1848-го року вручив п’ятьом закарпатцям відзнаки від імені Президента Угорщини: срібні та золоті хрести за заслуги перед Угорщиною. Серед нагороджених була і керівник фракції "КМКС" у Виноградівській райраді Йолана Мілован.

Саме згадана "КМКС" є найвпливовішою угорською організацією у Закарпатті. Вірніше, партією. Саме партія "КМКС" (KMKSZ), назва якої перекладається як Товариство угорської культури Закарпаття, свого часу видавала "паспорти закордонного угорця", і від її функціонерів залежало отримає закарпатець омріяну "зелену книжечку" чи ні. Згодом ці функції передали консульським установам.

Видача "зелених паспортів", схоже, сягає свого апогею. Адже на початку березня планувалося, що до середини цього місяця угорське громадянство за спрощеною процедурою загалом отримають 150 тис. угорців, які проживають за межами своєї батьківщини. Про це повідомив віце-прем'єр-міністр Угорщини Жолт Шем'єн, вручаючи в угорському Сейкешфегерварі такі документи черговій групі закордонних угорців. За словами Шем'єна, за межами батьківщини проживає третина угорців. Дані про кількість українських угорців, які вже здобули угорське громадянство, консульство в Ужгороді не надає, посилаючись на те, що всі остаточні дані надходять до Будапешту.

Балога і Баєр: ніякого сепаратизму

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки в Україні Мігай Баєр заявив виданню Weekly.ua, що підтримує ініціативу "однієї з угорських партій" щодо створення автономії, однак підкреслив, що Угорщина не має до України територіальних претензій. Саме це він, начебто, мав на увазі, кажучи 22 березня про те, що ідея автономного округу обговорювалася на засіданні угорсько-української міжурядової комісії із забезпечення прав нацменшин.

Міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога, який має на Закарпатті суттєвий авторитет, зустрівся 23 березня у Києві із Надзвичайним і Повноважним Послом Угорщини в Україні Мігаєм Баєром. Зустріч відбулася в рамках підготовки до чергового засідання українсько-угорської змішаної комісії з транскордонного співробітництва, запланованого на 28-29 березня.

"Урядовець і дипломат зійшлися на думці, що на сьогодні немає найменших підстав говорити про існування реальних чи удаваних передумов до зародження на Закарпатті сепаратистського руху взагалі. Ані населення краю, ні угорська меншина, що мешкає в області, жодним чином не виявляють якихось автономістських намірів." - повідомили у прес-службі МНС.

"Будь-які розмови на цю тему йдуть врозріз із питаннями, які дійсно сьогодні турбують мешканців Закарпаття. Знаю точно, що закарпатців, як і переважну більшість українців, більше хвилюють соціальні та економічні проблеми, ніж політичні спекуляції", – вказав Балога.

Під час зустрічі відзначалося, що етнічні угорці, які проживають на Закарпатті, всіляко намагаються зберегти свою самобутність, мову, звичаї і традиції – це їхнє право, яке поважає і підтримує Українська держава. Тому переводити ці законні прагнення в політичну площину, безумовно, зашкодить взаєминам між людьми і між країнами. Зі свого боку, Балога запевнив угорського дипломата, що доведе зміст цього прохання до керівництва держави.

Чому говорять про закарпатський сепаратизм

21 січня ц.р. на засіданні Змішаної угорсько-української міжурядової комісії з питань забезпечення прав національних меншин сторони не підписали протокол щодо прав нацменшин. Це сталося через те, що угорці вимагали створити на Закарпатті Притисянський адміністративний район з компактним проживанням угорців. Україна відмовилася зважити на цю ініціативу, а деякі українські ЗМІ назвали її ультиматумом.

Надзвичайний і Повноважний Посол Угорської Республіки в Україні Мігай Баєр підтвердив українським ЗМІ інформацію про те, що українські угорці добиваються створення автономії. Саме це він, начебто, мав на увазі, кажучи 22 березня про те, що ідея автономного округу обговорювалася на засіданні угорсько-української міжурядової комісії із забезпечення прав нацменшин.

"Сепаратизм" - лунало у численних коментарях читачів у інтерактивних виданнях та блогах, що поширили цю новину. Лунали навіть заклики до видворення посла з України начебто за втручання у внутрішні справи держави.

Сам посол на ці заяви відповідав, що ініціатива йде від однієї з двох угорських партій, локалізованих на Закарпатті. Також посол підкреслив, що заяви про можливе приєднання майбутньої автономії до території Угорщини не мають підстав.

"Ми підписали Гельсінкський акт, за яким зобов'язалися поважати кордони в Європі. Угорщина була першою країною, яка 6 грудня 1991 року підписала з Україною двосторонній базовий договір, де зазначається, що у нас немає жодних територіальних претензій до незалежної України. Тому мова про угорський сепаратизм недоречна", - зазначив пан Баєр.