Уже п’ятий рік поспіль в усіх регіонах України впроваджується основна освітня реформа – нова українська школа. Вона об’єднує у собі багато змін, що стосуються як матеріально-технічного забезпечення, так і майже докорінної зміни підходів до навчального процесу. Нові формати навчання покликані більше мотивувати учнів до здобуття знань, зацікавлюючи їх із самих початкових класів, система оцінювання – кардинально змінюється і дозволяє учням бачити, у першу чергу, свої успіхи. Як реформа працює на Закарпатті? Наскільки виправдані нові формати уроків? Яким чином НУШ допомагає підняти рівень матеріальної бази кожної школи? Навіщо дітям вчитися 12 років? Що про це думають батьки і вчителі? Zaholovok.com.ua спробував все це з’ясувати.
Нова українська школа: основне
НУШ – це основна реформа, якою наразі займається Міністерство освіти і яка має на меті перетворити українську школу на «важіль соціальної рівності та згуртованості, економічного розвитку і конкурентоспроможності України». Принаймні, такі довготермінові цілі ставить перед собою МОН. Попри досить об’ємне і багатозначне визначення, реформа об’єднує в собі дуже конкретні та дуже важливі для кожного школяра зміни: починаючи від того, як має виглядати навчальний клас, завершуючи тим, якими країна хоче бачити випускників шкіл.
Випускник, згідно з концепцією нової української школи це – цілісна особистість, усебічно розвинена, здатна до критичного мислення; патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення, поважає гідність і права людини; Інноватор, здатний змінювати навколишній світ, розвивати економіку за принципами сталого розвитку, конкурувати на ринку праці, учитися впродовж життя.
Реформа триває п’ятий рік поспіль, у 2018 році відбувся перший набір учнів до першого класу нової української школи. Зараз реформа стосується, переважно, початкових класів. У 2022 році запланований запуск базової середньої освіти, вже у 2027 році – запуск профільної освіти. А перший 12-й клас нова українська школа зустрічатиме у 2029 році.
Як зазначають у коментарі Zaholovok.com.ua в Управління освіти Ужгородської міської ради, шкільна реформа розпочалася з пілотування нового державного стандарту початкової освіти у 100 закладах України. Серед цієї сотні шкіл-першопрохідців була і Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 8, де працювали 2 пілотні класи. Паралельно відбувалося масове навчання усіх вчителів початкових класів, вчителів іноземних мов та інших фахівців.
Із впровадженням НУШ в усіх школах у 2018 році заклади освіти Ужгорода перейшли на новий формат навчання. «Нова українська школа, на відміну від традиційної, є школою освітніх компетенцій, де дитина здобуває не тільки знання, а вчиться критично мислити, комунікувати, співпрацювати, здобуває навички, необхідні для навчання впродовж всього життя», – пояснюють в Управлінні.
«Найголовніше, що все навчання тут відбувається з урахуванням принципів дитиноцентризму та педагогіки партнерства, коли враховано емоційний і фізичний комфорт учня під час перебування у школі», – додають освітяни.
Як пояснюють в Управлінні освіти Ужгородської міськради, важливим в концепції НУШ є те, що компетенції формуються в учнів через діяльності: ігрову, дослідницьку, комунікативну, через партнерську взаємодію у груповій роботі. Завдяки реформі у школах зараз активно використовують сучасні інтерактивні методики навчання, зокрема, розвитку критичного мислення, проектної технології, кооперативного навчання та використання нових освітніх ресурсів.
Без двійок в щоденниках
Новим в сучасній українській школі є також підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів. «Тут використовують новітній інструмент оцінювання – формувальне оцінювання, яке за своєю сутністю є ресурсом для розвитку учнів, а не інструментом виміру набутих знань», – підкреслюють в Управління освіти. Тобто, у новій українській школі оцінюється не стільки результат учня, як процес навчання та зусилля дитини.
«Таке оцінювання є більш комфортним для учнів, тому що здійснюється не тільки вчителем, але й самим учнем (самооцінювання), іншими учасниками освітнього процесу (взаємооцінювання). Цікавими є техніки формувального оцінювання, такі як портфоліо учня, сигнальні техніки самооцінювання тощо. Поруч із формувальним використовується також і підсумкове оцінювання, яке може у 3-4 класах бути рівневим, але жодних балів у Новій українській школі не виставляють, а результати підсумкового оцінювання відображаються у Свідоцтві досягнень учня. Це дозволяє надати батькам зворотний зв'язок про досягнення дитини та її поступ у навчанні», – пояснюють ужгородські освітяни.
Освітній простір, а не «руки на парту»
Ще одна важлива складова, за словами ужгородських педагогів, це – освітній простір. Пам’ятаєте себе за партою, коли треба було сидіти прямо, рівненько склавши руки? Було зручно? У новій українській школі – інший підхід: дитина почуває себе вільно, оскільки не змушена всі уроки перебувати тільки за партою, а може рухатися, виконуючи різні види діяльностей в освітніх осередках. Водночас, значна увага приділяється розвитку емоційного інтелекту учнів – вмінню розпізнавати, регулювати та контролювати власні емоції та емоції інших людей, вмінню співпереживати, тобто проявляти емпатію.
«Загалом нова організація навчального процесу позитивно впливає на учнів: у них підвищується мотивація до навчання, швидше проходить адаптація та соціалізація, формуються необхідні для дорослого життя так звані «м’які навички», розвивається лідерський потенціал», – коментують ужгородські освітяни.
Реформа і вчителі
В Іршавському ліцеї №1, де, як і по всій країні, також поступово впроваджується нова українська школа загалом навчається 903 учні. Із них 310 школярів навчаються у 12 початкових класах. Саме цих учнів на цьому етапі впровадження реформи, стосуються зміни, пов’язані із впровадження нової української школи.
Оксана Денисівна Мелеганич, заступник директора із навчально-виховної роботи Іршавського ліцею №1, вчитель хімії, вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України, лауреат обласної премії ім. Волошина розповідає, що загалом реформа має позитивний відгук і від вчителів, і від батьків, і від самих школярів», – каже Оксана Денисівна.
Щодо розуміння реформи батьками, пані Оксана зазначає, що загалом, завдяки НУШ є більший контакт із батьками: «Потрібно регулярно інформувати батьків, які результати розвитку у їхньої дитини. І дійсно бачимо, що контакт хороший є. Але батьки не завжди розуміють деяких нюансів, особливо тих, які стосуються оцінювання. Батьки не завжди сприймають ці зміни, оскільки звикли до балів. Але ми проводимо хорошу роз’яснювальну роботу, пояснюємо, чому так і які переваги в новій системі. У кінці тижня вчитель заповнює портфоліо дитини для зворотнього зв’язку із батьками, розповідає про результати, яких досягла дитина, над чим їй ще треба більше попрацювати. Комунікація є постійна», – розповідає Оксана Мелеганич.
Загалом щодо свого ставлення до реформи, пані Оксана зазначає: «Основні переваги нової української школи, це – новий підхід до навчання, розвитку дітей. Починаючи від ранкової зустрічі, коли вона проводиться комунікативно і дитина почуває себе вільно, – це дуже позитивно.Більший контакт із батьками, бо потрібно доводити до відома, які результати розвитку дитини. Дуже позитивний момент – якісне матеріально-технічне забезпечення. Це те, чого нашим школам завжди не вистачало», – каже Оксана Мелеганич.
«Разом із тим, у нас впровадження нової української школи наткнулося на коронавірус і карантин. Було непросто, особливо із першими класами, оскільки, коли дитинка в першому класі – їй все-таки потрібен вчитель. У 2021/2022 навчальному році Іршавський ліцей прийняв 72 першачків. Батьки інколи кажуть, що якщо йдемо на карантин, треба спрощувати програму. Але ми йдемо за програмою МОН і ми не можемо нічого полегшувати. Стараємося допомогти, організовуємо дистанційне навчання, вже всі призвичаїлися, проте воно все одно дається взнаки», – зазначає Оксана Денисівна. «Загалом батьки задоволені концепцією нової української школи, але не задоволені тим, що треба сидіти на карантині», – додає вчителька.
Що далі?
Нова українська школа – це довготермінова реформа, яку школярі можуть відчувати вже. Важливість її розуміють, як в самих навчальних закладах, так і на найвищому державному рівні. Так, у проекті державного бюджету на 2022 рік Кабмін запропонував виділити на освіту загалом 185,6 мільярда гривень. З них на навчальне обладнання для реформи нової української школи має піти 1 мільярд гривень. На зарплату вчителям – 108 млрд грн на заробітні, які буде розділено на 428 тисяч ставок.Ще 400 мільйонів пропонується виділити на підвищення кваліфікації вчителів в рамках реалізації концепції нової української школи.
Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok.com.ua
Цей матеріал був створений за фінансової підтримки Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Фінляндії. Зміст проєкту публікації є виключно відповідальністю автора і не обов'язково відображає погляди Європейського Союзу, Міністерства закордонних справ Фінляндії