В Лундському університеті (Швеція) стартував п'ятирічний проект з розшифрування мови кішок. До 2021 року місцеві фахівці з фонетики обіцяють пояснити, що саме означає нявкання, муркотіння і бурчання котячих.
Дикі кішки перестають нявкати по досягненні повноліття — коли їм більше не потрібно привертати увагу своїх матерів, вимагаючи ласки і молока, пише Лента.ру з посиланням на Daily Mail.
Однак після одомашнення кішки навчилися спілкуватися з людьми, до самої смерті видаючи різні звуки.
Щоб визначити точний зміст конкретних сигналів, шведські лінгвісти запишуть звуки, що видаються 50 кішками, які живуть у різних місцях. Вчені спробують зрозуміти, як настрій тварин впливає на нявкання — як дружелюбність, радість, грайливість, голод, роздратування, злість проявляються в звуках.
«Скоріш за все, кішки можуть свідомо змінювати інтонацію і мелодію свого нявкання — щоб донести до господаря певну думку, щоб вказати на терміновість свого повідомлення, щоб заявити про свій емоційний стан», — заявила провідний дослідник Сюзанна Шетц.
Лундські вчені сподіваються не тільки перекладати з «котячого» на «людський», але і допомогти господарям краще спілкуватися зі своїми вихованцями. Вони також планують з'ясувати, що кішкам подобається більше — щоб з ними говорили як з дорослими людьми або зворушливо-сюсюкальною інтонацією.
Нарешті, у співпраці з дослідниками з Лінчепінгського університету лінгвісти хочуть перевірити, чи відрізняються кішки з двох міст Швеції акцентом чи діалектом, - пише УНІАН.