Новини

Василь Лазоришинець: За 10-бальною шкалою здоров’я українців не дотягує і трійки

Як зробити так, щоб населення України не вимирало – про це ми говорили з всесвітньовідомим кардіохірургом, професором Василем Лазоришинцем, який днями приїжджав на Закарпаття, щоб безкоштовно проконсультувати  і оглянути сотні земляків.
Ви унікальний лікар для України. Стояли у витоків української дитячої кардіохірургії.

«Людина року» за версією журналу Країна у 2010 році. А з чого все почалося? Ви завжди знали, що будете лікарем?


Я із сім’ї хліборобів, добре вчився в школі і був впевнений, що поступатиму до військового училища. Але, так сталося, що на канікулах після 9 класу мій молодший брат травмувався. Ми, малі, привезли його до лікарні в Хуст і його одразу забрали в операційну. А там була можливість через вікно спостерігати, як проходить операція. Видно було мало, але запам’яталося синє світло, операційна, люди в білих халатах. Тоді я вирішив, що коли виросту, точно стану лікарем.  Школу я закінчив із золотою медаллю і з одного екзамену поступив у Київський медичний інститут.


Основні знання ви отримали в Україні чи за кордоном?


В наших медичних університетах додипломна освіта знаходиться на непоганому рівні. В університеті я здобув хорошу базу.  Але, коли через багато років я почав працювати в інституті Амосова, то мене в складі однієї з бригад відправили на навчання у США. Коли ми повернулися, то зрозуміли, що практично все життя робили трошки не те. До 1992 року в Україні взагалі не було кардіохірургії новонароджених. Коли ж ми врахували західний досвід, то почали її запроваджувати. Є прості вади, але  якщо їх не ліквідувати, то серце може дуже швидко зноситися. Деякі операції ми навчилися виконувати в першу ж добу після народження. Певну категорію дітей потрібно  оперувати  не пізніше 10 днів,  місяця, півроку після народження. Таких дітей в Україні щороку народжується від 4,5 до 5 тисяч і без оперативного втручання від 40 до 70% з них можуть померти в перший рік життя. Ми навчилися оперувати незалежно від ваги пацієнта, навіть у першу добу після народження. І діти  виживають.


За ці роки Ви вже виконали більше 5, 5 тисяч операцій на серці. Звісно, кожна з них є особливою – це врятоване життя, доля і щастя усієї родини. Але, можливо, є якийсь пацієнт, який запам’ятався найбільше?


Пам’ятаю найменшу дитинку, яку я оперував у своєму житті. Вона важила 1, 1 кг і вже місяць провела на штучній вентиляції легенів. В неї була вада, коли відбувався викид крові з аорти в легені і вона не могла самостійно дихати. Дві години операції, ми перекрили цю протоку і через 2 доби ця дитина почала дихати без апарату штучного дихання. Зараз їй вже 9 років.


На скільки балів оціните українську медицину, якщо десятка  - це Німеччина чи Америка?


Якщо судити по загальному здоров’ю населення країни, то ми не дотягуємо і до трійки! В нас високий процент смертності, захворювань. Це можна пояснити недостатнім фінансуванням сфери охорони здоров’я. За підрахунками ВООЗ, коли на фінансування охорони здоров’я в країні виділяється менше 5% ВВП, то країна вимирає. Саме це сьогодні і відбувається в Україні де на сьогоднішній день суми фінансування медицини складають 3,2-3,4% валового внутрішнього продукту.


Також, у нас практично відсутня екстрена невідкладна медична допомога, немає популяризації здорового способу життя, а система охорони здоров’я, яка була створена при Радянському Союзі, вже зруйнована. Нової системи за 20 років ми, на жаль, не створили. Її і не можна побудувати в один момент. Потрібно системно підходити до цього питання, на законодавчому рівні структурувати не тільки систему охорони здоров’я, а і всі ті соціальні моменти і проблеми, які існують нині в Україні. В цьому має бути зацікавлене керівництво держави.


Ви вважаєте, що це під силу сьогоднішнім політикам?


Проблема в тому, що більшість представлених сьогодні політичних сил вже були при владі і мали можливість себе проявити, показати на що вони здатні. На жаль, практично  всі ці партії (деякі з яких вже зійшли, інші ще тримаються) нічого не зробили для українського народу.  Покладаю надію хіба на Віталія Кличка, адже він новий і принципово інший.  Його партія – це нова політична хвиля і я сподіваюсь, що з приходом цієї команди в нашій країні прийдуть зміни на краще. Це стосується і законодавства.

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.