
В Ужгороді цими днями триває 6-й Карпатський Гріський Міжнародний кінофестиваль. Мета кінофесту, який заснували у 2020 році представники Закарпатської фільм комісії: Олександр Мерявчик, В’ячеслав Єгоров та Дмитро Грешко, – привернути увагу кіноіндустрії до Закарпаття, відродити кіновиробництво в регіоні та популяризувати гірський край.
Під час відкриття кінофесту відбулася панельна дискусія на тему «Українська кіноіндустрія сьогодні. Фокус Закарпаття” Йшлося про кіноіндустрію під час війни, її розвиток., погляду на сучасний стан та фінансування.
Під час відкриття фестивалю відбулася панельна дискусія на тему «Українська кіноіндустрія сьогодні. Фокус — Закарпаття». Учасники обговорили розвиток галузі під час війни, фінансування, освітні можливості та перспективи регіонального кіновиробництва.
«Після 2022 року обсяг українського кінопродукту суттєво зріс. Особливо помітний сплеск у документальному жанрі — з’явилася велика кількість якісних фільмів, створених під час і після повномасштабного вторгнення», — зазначив кінокритик Ігор Кромф.

«Зазвичай режисери працюють із продюсерами, які шукають співфінансування на різних етапах виробництва — від сценарію до постпродакшну. Це своєрідний “клаптиковий” процес, що поєднує гранти, приватні ініціативи та міжнародні проєкти», — розповіла Яна Дудко, кінознавиця, менеджерка та критикиня.
«Нам потрібно більше освітніх просторів, де можна навчатися, спілкуватися та підтримувати одне одного. Освіта — ключ до розвитку сучасного українського кіно», — підкреслила Анастасія Лазаренко, режисерка. «Зйомки можуть тривати і дні, і місяці — усе залежить від команди, сценарію та фінансування. Але саме ця непередбачуваність і стала для нас із Анастасією натхненням створити власний фільм», — додала Аліна Єфімова, режисерка.
Учасники дискусії також назвали кілька фільмів, які на їхню думку, сприяють пізнанню українського мистецтва. Зокрема, це“Вечір на Івана Купала” - абсурдна, бурлескна історія, котра дивна та водночас універсальна і зрозуміла. “Вулкан” Романа Бондарчука та “Памфір” Дмитра Сухолиткого-Собчука через те, що вони відкривають регіони України з іншого боку. “200 метрів до Андріївки” Мстислава Чернова - тема, яку ти проживаєш разом з героями. А також “Довбуш”, який вражає своїм колоритом та історією створення.
Юлія Савчин, студентка 1 курсу УжНУ, ОП “Міжнародна журналістика”