Непосида Артур зараз дуже мило вимовляє своє і’мя, розтягуючи неслухняний «Р». А от Адріан зовсім нещодавно потоваришував із підступним звуком. Ніка з дитячою безпосередністю кладе вказівний пальчик у рот і починає щось бубоніти. Із цих звукових експериментів прослуховується веселе «ля-ля-ля-ля-ля, тра-та-та-та-та-та-та». Запитаєте, що поєднує цих дітей? А спільного багато: кілька місяців тому вони разом пішли у школу, а ще, з трьома іншими однокласниками, ходять на заняття до логопеда. Виявляється, у 1-му А ужгородської школи № 1 із поглибленим вивченнм англійської мови із 36-ти учнів шестеро мають дефекти мовлення. Мало це чи багато? Zaholovok.com.ua вирішив особисто перевірити.
ЗВІДКИ ДЕФЕКТИ РОСТУТЬ?
«Раніше у класі один, максимум двоє учнів не вимовляли певних звуків, - ділиться спостереженням вчителька першачків Тетяна Іванівна, - а зараз у мене шестеро таких. Ми з ними скоромовки проговорюємо, віршики різні вчимо. І всі вони ходять на заняття до логопеда».
Інший фахівець, завідуюча міської психолого-медико-педагогічної консультації Ірина Кремінська, каже, що така зростаюча у цифрах статистика актуальна не тільки для Ужгорода. Причина у тому, що зараз трапляється чимало паталогій вагітності, які з часом так можуть проявитися, а самі мами часто зловживають алкогольними і тютюновими виробами, от вам і результат. Вади мовлення можуть бути також результатом травм чи стресів... Словом: кожен окремий випадок індивідуальний. Зазвичай дефекти мовлення виявляють у дітей ще в дошкільному віці і логопеди у садочках намагаються їх виправити. Але трапляється, що батьки не звертаються до фахівця, чи приходять до спеціаліста досить пізно. Тому деякі діти з «неправильним» мовленням ідуть у школу. А тут свої нюанси.
Виявляється, дитина, яка неправильно вимовляє окремі звуки, так само неправильно відтворюватиме їх на письмі. А звідси помилки, комплекси, неуспішність у школі, низька самооцінка... Тому всі вади найкраще долати якомога раніше. Тим паче, що в дорослому віці це робити набагато складніше.
ПРО ЩО МОВЧАТЬ ЦИФРИ?
Попит на послуги логопедів збільшується, а пропозиція цього ажіотажу аж ніяк не задовольняє. На три десятки ужгородських шкіл (включно із НВК) всього... три логопеди. Про це повідомила завідуюча логопедичним пунктом № 1 при загальноосвітніх навчальних закладах Управління освіти м. Ужгорода, вчитель-логопед Лариса Куцегуб. До речі, пані Лариса практикує логопедію вже 35 років. Педагог каже, що насправді дітей із вадами мовлення не більшає. Цей показник постійно коливається. А ще всі заняття із логопедами при навчальних закладах проводяться безкоштовно. Проте ніхто не забороняє батькам домовлятися із фахівцями про індивідуальні консультації з дітьми. А от щодо самих мам і тат, то на цьому їхня місія не закінчується. Дорослі повинні займатися з дитиною, аби допомогти їй закріпити усе те, що показує логопед. Чимало батьків роблять велику помилку, коли припиняють тренування зі своїм чадом після того, як воно завершує курс вправ із спеціалістом. Ірина Кремінська каже, що дитина, може, й навчилася правильно вимовляти певний звук, але не закріпила його в мовленні. Тому очікуваного результату ще немає. Цікаво, що вищезгадана консультація почала працювати в Ужгороді на базі 20 школи у серпні 2011 року. І лише за кілька місяців роботи ця організація зареєструвала 104 дитини із дефектами мовлення. Усі вони вже стали школярами. Щодо дошкільних навчальних закладів, то в них ситуація з логопедами краща, ніж у школах, проте є в Ужгороді садочки, де про логопеда ви нічого не почуєте. На фоні такої статистики зовсім не дивним здається той факт, що в Закарпатті найменше логопедів, ніж по всій Україні.
ДО П’ЯТИ РОКІВ КАРТАВИТИ МОЖНА!
Утім, лякатися цифр не варто. Фахівці кажуть, що до 5 років порушення вимови вважають свого роду нормою. Однак після 5 років мовлення дитини вже має бути без дефектів, логічне та зв’язне. Якщо батьки помічають щось таке, чого самі виправити не можуть, варто звернутися до фахівця. Між іншим, логопеди працюють не лише при навчальних, а й при медичних закладах, бо нерідко вади мовлення можуть бути спричинені фізіологічними особливостями. Головне — подолати психологічний бар’єр та звернутися за допомогою. А далі — практично у всіх випадках, якщо немає вроджених патологій — мовлення виправити можна.
Тетяна Довганинець, спеціально для Zaholovok.com.ua