Вчора, 2 квітня, в Ужгороді відбувся круглий стіл на тему «Свобода мирних зібрань та її захист: місцевий контекст заради благополуччя громади».
Координатор Закарпатського Громадського Центру Володимир Феськов нагадав про 2010 рік, коли стало відомо, що в Ужгороді із 2005 року діє рішення міськвиконкому, котре обмежує право людей мирно збиратися. Саме цей документ регулював конкретні місця, виключно в яких в обласному центрі можна проводити мітинги, акції протесту чи інші громадські зібрання. Під тиском громадських активістів таке рішення Ужгородського міськвиконкому після 2010-го року скасовано.
Пізніше члени громадської ради при Закарпатській облдержадміністрації виявили подібні документи в інших містах області, зокрема – Мукачеві та Сваляві. Згодом ці рішення також скасували.
За результатом моніторингу Закарпатського Громадського Центру відповідей, котрі на інформаційні запити надала місцеві ради, стало відомо – повністю дотримуються законодавства щодо проведення мирних зібрань міські та селищні ради Мукачева, Берегова, Іршави, Великого Березного, Волівця, Тячева, Чопа, Міжгір’я та Волівця. Ці ради зазначили – при регулювання питань мирних громадських заходів керуються саме 39-тою статті Конституції України.
У місті Рахів, поінформував Володимир Феськов, ситуація викликає занепокоєння. Тут у 2004 році було визначено місце для передвиборчих зустрічей кандидатів у президенти – біля будинку культури. Цим рішенням, констатують активісти Закарпатського Громадського Центру, обмежено право жителів Рахова збиратися у будь-якій іншій частині міста. У 2001 році рахівська влада визначила місцем зібрань парки імені Шевченка та Буркут. Це – також прецедент обмеження принципу вільного зібрання людей для мирних акцій.
У місті Хуст, коли громадяни мають намір провести зібрання, керуються указом неіснуючої держави – а саме указом Президії СРСР 88-го року, який антиконституційно гласить – про своє зібрання громадяни мають повідомити місцеву владу за 10 днів. Водночас, повідомили із міськради, вони керуються і статтею 39 Конституції України. Перший документ прямо суперечить другому – основному Закону України.
Так само і в Перечині – кажуть, що керуються аналогічним указом президії СРСР.
А в місті Свалява інформаційні запити активістів Громадського Центру взагалі проігнорували. То ж тепер відповіді на них активісти Громадського Центру вимагатимуть через прокуратуру.
У переліку міст, де не забезпечують право людей мирно збиратися, потрапив й Ужгород. І хоча згадане рішення про конкретні місця зборів скасовано, місцева рада однаково схитрила – прийняла рішення, згідно з яким її треба інформувати про інформаційні заходи. А такими, по суті, і є мирні зібрання. Про разові інформаційні заходи міську владу треба попереджати за три дні, а багаторазові – за 15.