У квітні вийде друком нова книжка закарпатського письменника Банди Шолтеса «Ужгородські історії». Це збірка оповідань, написаних на основі реальних подій, які відбувалися із самим письменником, де він був спостерігачем або учасником. Про це Банди Шолтес розповів zaholovok.com.ua.
«У книжці близько півсотні оповідань. Це історії практично з мого життя, герої – в основному мої друзі, знайомі або просто люди з Ужгорода, – каже письменник. – Час, який охоплюють ці історії – практично від 80-х років минулого століття до наших днів».
Як розповів автор, половина книжки була готова до 2022 року, наступні два роки робота призупинилася, «бо не було сенсу», але згодом Банди відновив роботу. Увесь 2025 рік тривала підготовка до друку: автор та видавництво співпрацювали над завершенням видання.
«Заплановано друк на 1 квітня. Тримаю пальці, щоб усе вдалося, бо самі розумієте ситуацію», – додає Банди Шолтес.
На сайті видавництва «Фабула» вже оголошено передпродаж. В анотації до книги вже стає зрозумілим, які історії приготував Банди Шолтес для широкої аудиторії в його авторському іронічному стилі сторітелінгу з локальним міським колоритом:
Скільки дорослих може спати на одному дитячому ліжку? Чи варто пам’ятати колір Юліного ліфчика? Що таке нічна логіка? Які наслідки має крадіжка німецького пальта? Що сказав Славік, коли йшов за бухлом? Чим займається ужгородський антиковбой? Як перекрити пішохідний міст підручними засобами? Де можна замовити лузерське пиво? Як виправити власну біографію з мінімальними витратами? Від чого сумують таксисти? Що можна знайти в незнайомому місті з допомогою іграшкової горілки? Якщо ви не проти дізнатися чесні відповіді на ці та ще кілька сотень інших актуальних запитань, ця книжка для вас.
«Швидко стало зрозуміло: це не «оповідання про місто», а хроніки життя, де пральня, наливайка, студенти, таксисти, художники й випадкові люди важливіші за будь-який сюжет.
Це книжка, яка смішить, дратує, часом трохи лякає, але найчастіше — впізнається. Тут багато іронії без моралізаторства, чесності без прикрас і того особливого ужгородського повітря, де все одночасно абсурдне, тепле, несерйозне і трохи сумне. Читаєш — і ніби сидиш на терасі, поки всередині крутиться музика Rage Against the Machine, а життя проходить повз». – каже про книжку Анастасія Сумцова, видавництво «Фабула».
Для обкладинки використано роботу українського художника Олекси Мана.
Відгуки на книжку:
Андрій Бондар, автор:
За книжкою Bandy Sholtes культурні антропологи майбутнього вивчатимуть звичаї і традиції ужгородських вулиць, гастрономію барів з їхніми диваками, п’яницями, джазбендами, святими і грішниками. І безперечна перевага — відкритість до життя й його нехитрих мандрів. Десь так само відкритим був Чарльз Буковскі, принциповий шукач людської справжності.
У Bandy впізнаєш власних знайомих, яких він ненав’язливо робить літературою. Ця проза звучить його голосом — так, як він би тобі розповідав. Колорит багатоголосого Ужгорода додає до сучасної української літератури центрально-європейської «екзотики». Адже Ужгород — місце переходу, перевалу, а Bandy в ньому — умілий провідник, у якому свята простота поєднується зі щемким жалем за чимось втраченим.
Артем Чапай, письменник, військовослужбовець ЗСУ:
Bandy Sholtes — один із найбільш самобутніх письменників України. Ще від часів, коли писав про Siget і туси Іґґі Попа, Bandy представник європейської альтернативи в українській літературі та української альтернативи в літературі європейській. У колоритних оповіданнях Sholtes ми разом із ненав’язливим, але не завжди непомітним спостерігачем і співрозмовником зустрічаємо то чудного дідуся, то п’яного (не)американця, то алкоголіка з дивною ужгородською біографією. Зворушливі оповідання Sholtes пронизані постійною іронією та, що важливіше, самоіронією.
Юрій Рокецький, соліст гурту «Мертвий Півень», автор книжки «Всьо чотко. Сергій Кузьмінський “Брати Гадюкіни”»:
«Ужгородські історії» Bandy Sholtes перенесуть вас у благодатні (та й добре призабуті) часи нічних кнайп та вуличних пригод з усіма їхніми приємними бонусами: старими добрими друзями, випадковими п’яничками, блідими відчаю дівчатами, міськими божевільними, студентами, безхатченками, повіями та іншими посполитими людьми, які несамовито живуть своє краще життя. Тут іронія, а подекуди й сарказм, плавно переплітаються з явно симпатією автора до своїх героїв, навіть якщо вони того, на перший погляд, не заслуговують. Поза тим, це блискучий олдскульний сторітелінг із щільною лексикою, дотепними цитатами і несподіваними поворотами сюжетів (часто автобіографічних), який тримає увагу з маніакальною майстерністю».
