Новини

Ужгородський автовокзал: перевірки, скандали та фобія журналістів

16 червня Державна служба України з безпеки автотранспорту розпочала перевірку на закарпатських автостанціях. 

Як пояснив провідний спеціаліст служби на Закарпатті Тарас Наконечний, це було викликано численними скаргами краян, зокрема, пільговиків, на якість надаваних послуг, а також на ігнорування їх прав. Скарги при цьому стосувалися не лише ужгородських, але і решти закарпатських вокзалів.
Відповідно до цього місцева влада у обличчі голови ОДА Геннадія Москаля скористалася своїм правом на ініціювання додаткового обстеження, згідно наказу Міністерства транспорту №700 від 2010 року “Про затвердження Порядку регулювання автостанцій”.

Про дослідження завчасно попередили керівні офіси компаній, як то передбачає законодавство.

Загалом же це додаткове обстеження покликане перевірити за 19-ма пунктами автостанції на предмет їх відповідності певному класу. Так, наприклад, Ужгородський автовокзал має перший клас. На практиці це означає, що власник вокзалу отримує від кожного проданого квитка більше відсотків доходу. А перевірка могла, як підтвердити, так і відібрати цей статус.

Журналісти Zaholovok.com.ua та “Тиси 1” дізналися про перевірку та вирішили приєднатися до перевірки. Враження дуже неоднозначні. Особливо від закону. Так, наприклад, у камері схову вокзал першого класу повинен мати 6 секцій для ручної поклажі. Окрім того, як зауважували експерти, секції ще повинні мати місця для багажу. Також на автовокзалі першого класу повинно бути не менше 8 критих платформ. Але, як повинні виглядати ці секції, місця, яка має бути довжина платформ, чи що знаходиться у кімнаті матері й дитини, закон не визначає. Як розповів Тарас Наконечний, раніше такий закон діяв, але декілька років тому владна верхівка його скасувала, тож зараз норми геть розмиті. Тому на місці вирішили, що і секцій, і платформ достатньо. Таким чином нема сенсу говорити багато про саму перевірку, оскільки вона апріорі не могла бути дуже конкретною.  

Загадка: скільки секцій на фото?

До слова, виглядало так, що і працівниці вокзалу, які супроводжували комісію, і представники Укртрансбезпеки між собою знайомі досить добре, однак, відчувалася певна напруженість, яка і справді згодом вилилася у суперечку навколо можливості фотографування і наявності тих чи інших документів (спершу щодо фотографування працівниками Укртрансбезпеки чи пресою скарг не було). 

Далі хід обстеження перервав сам власник автовокзалу - голова правління ПАТ «Закарпатавтотранс» Йосип Кречко. Він вийшов на підмогу своїм колегам і заборонив зйомку навіть працівникам Укртрансбезпеки, мотивуючи це тим, що про фото- чи відеозйомку вокзал заздалегідь не попередили. Нагадаємо, всі інші паперові дозволи у спеціалістів були на руках.

Так само припинив і діяльність журналістів, зауважуючи, що він не проти зйомок, але про такі слід заздалегідь повідомляти через е-мийл. Мовляв, ЗМІ можуть зашкодити технологічному процесу пасажирських перевезень і навіть скласти загрозу. Навіть звинуватив медійників у тому, що якась автівка заїхала на територію перебування автобусів..

Погодити зйомку у момент перевірки директор вокзалу не хотів, хоча на словах дозволив ходити за перевіряючими.

Нагадаємо, автовокзал в Ужгороді вже не один раз був “героєм” журналістських скандалів, коли приватна охорона заборонила знімальній групі «21 каналу» проводити відеозйомку на місцевому автовокзалі (лютий 2015 року). Та ж доля трохи згодом спіткала і журналістів каналу “М-Студіо”.
Прояснити ситуацію Zaholovok.com.ua попросив Максима Ратушного, медіа-юриста Інституту масової інформації.

“Згідно із статтею 25 Закону України «Про інформацію», під час виконання професійних обов'язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом.

Що стосується приватної власності: тут треба відштовхуватись від того, що подібні дії жодним чином прямо не заборонені чинним законодавством України, оскільки особливим режимом автовокзал не наділено, він хоч і є приватною власністю, але це є публічним місцем”, - зауважив експерт.

Він же раніше пояснював, чому вокзал не є режимним об’єктом.

Йосип Кречко, до слова, на камеру прокоментувати і саму перевірку, і журналістські заборони не дуже хотів. Згодом пообіцяв сказати декілька слів, однак, як тільки завершиться перевірка...його 19 об’єктів. “На вічной оддаваня”, як кажуть на Закарпатті. Втім, не на камеру ситуацію коментував.

Як розповів Йосип Кречко, йдеться про третю за короткий строк перевірку і другу за цей тиждень. Мовляв, у міністерстві анульовують старі розпорядження і постійно виписують нові. З ким саме пов’язує такий тиск Й.Кречко не сказав, однак, натякав на саму Укртрансбезпеку. 

Водночас, як повідомив Руслан Наконечний, остання серйозна перевірка на вокзалі була у 2014 році, коли перевірялася вся документація. Зараз же лише перевірялася відповідність станції визначеному класу.  

Журналісти сваритися і битися з охоронцями не стали, аби не розвивати конфлікт. Однак, залучили поліцію для того, аби прояснити ситуацію та захистити свої права. Детальніше про це напишемо трохи згодом. 

Наостанок слід наголосити, що обстеження велося виключно на територіях загального користування, які доступні будь-якому відвідувачу... Тож, чого саме злякався Йосип Кречко: перевірки або журналістів, сказати наразі важко. Ясно лише, що боротьба між автостанціями і трансбезпекою ведеться, а на кону стоять чималі гроші. І щоб розібратися, хто з них має рацію, слід провести ціле розслідування, але це вже тема для іншої статті. 

Ярина Денисюк, спеціально для Zaholovok.com.ua 

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.