Ужгородська керамістка робить вироби у японській техніці кракле, використовує молоко і навіть кінське волосся

Ужгородка Аліна Симкович, колишня випускниця Коледжу мистецтв ім.А.Ерделі, нині навчається на другому курсі Львівської національної академії мистецтв. Там дівчина вивчає кераміку, без якої не уявляє свого життя.

Уже двічі Аліна здобувала перемогу на двох Міжнародних фестивалях гончарського мистецтва, що відбуваються влітку на Полтавщині. Однак зупинятись на досягнутому вона не поспішає. Минулого року дівчина взяла участь в унікальному проекті і виліпила свої скульптури у першому в Україні  підземному музеї на глибині близько 45 метрів. А днями вона повернулася з пленеру, де вивчала унікальні техніки кераміки.     

-Розкажи детальніше про цей захід

-Це був керамічний пленер з «раку кераміки» під назвою «Етнокод». Його організовували наші студенти старшокурсники Львівської національної академії мистецтв за підтримки викладачів нашої кафедри. Загалом пленер проводився уже 2 рази, вперше це було у 2009 році. Цьогоріч у пленері взяли участь 17 студентів, переважно всі старшокурсники і випускники, з молодших курсів була я одна.  Спочатку ми ліпили роботи, це відбувалося вдома чи в навчальному закладі, потім випалювали в академії перший випал, який має назву «утільний випал», на пленері ми виконували другий випал. Робили його у печі, яку у 2009 року змайстрували самі студенти, цього року нам вдалося її трохи добудувати.

-У чому полягає унікальність роботи?

-Унікальність роботи полягає в тому, що це досить старовинна техніка кераміки. Сам випал триває так: ми загружаємо глазуровані роботи в спеціальну пічку, сконструйовану з цегли. Там вироби нагріваються до 1000 градусів, а потім, в чому і унікальність такої кераміки, ми вироби вибираємо з печі, а не чекаємо поки температура знизиться. Цю гарячу кераміку ми кидаємо в тирсу, це називається процесом відновлення, і щільно накриваємо, щоб не потрапило повітря. Там керамічні вироби томляться з пів години, а потім ми занурюємо їх  в гарячу воду. Від цього на кераміці  утворюються тріщинки, які називають кракле.

-Де ви увесь час жили?

-Ми працювали і жили за містом у наметах. Випали проводили цілодобово, бо треба постійно слідкувати за температурою в печі і підкидувати дрова.  Таким чином за три дні ми провели приблизно 20 випалів ну а після закінчення пленеру ми все залишили так як є, всім дуже сподобався пленер і всі хочуть влітку повернутися  на практику для керамістів.  

-Які ще техніки ви випробували?

-Щодо моїх робіт, то окрім кракле, я зробила вазочки з чорними хаотичними смужками, насправді - це кінське волоссям, а сама техніка дуже цікава. Також ми робили обвар в молоці, тобто гарячу кераміку, яка ще не була глазурована, ми поливали молоком.

-Де можна побачити роботи?

-На базі навчального закладу уже відкрилася виставка, але це тільки частина робіт, через місяць планують відкрити масштабну виставку робіт з пленеру.

Вікторія Жуйко, спеціально для Zaholovok.com.ua