Сьогодні голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль заявив, що дитячу залізницю в Ужгороді передають на баланс міста. Zaholovok.com.ua між тим досліджував ситуацію і володіє дещо іншою інформацією... Але все по порядку.
Розмови про Ужгородську дитячу залізницю ведуться роками, іще з 2009, коли її закрили через нерентабельність. Про це не читав хіба лінивий, адже закарпатські сайти рясніють подібними повідомленнями. І від такого стану речей віє повною безнадією.
Але от знайшлися нові герої, які готові повернути залізницю Ужгороду. Нова влада. Хоча, з іншого боку, видається, що дитяча вузькоколійка — це такий собі об’єкт піару для кожного, хто має на це натхнення і час.
2 лютого в Ужгороді зібралася нарада, чергова, щодо вирішення долі ласого шматка землі на березі Ужа. Там були нові представники міської ради, які відкрито заявили, що не вони погоджувалися приймати залізницю у комунальну власність. І у їх словах вбачався певний скепсис щодо можливості економічного утримання атракціону. Втім, з такої точки зору, відмову ще можна зрозуміти. Був представник ужгородської залізниці, який не приховував, що це у його житті п’ята чи шоста подібна нарада і що всі вони завершувалися нічим. Був позитивно налаштований Денис Ман від обласної ради і Денис Добра від громадськості, котрий ситуацію сприйняв не так радо. Може, тому, що довго крутиться у цій темі.
Хочете суб’єктивну думку? На рівні ужгородських міської ради та залізниці нічого не вирішиться. Вони уже роками “футболять” документи щодо питання одне одному і вищим органам влади, але від них, здається, нічого не залежить. Бо рішення, як і приймуть, то не в Ужгороді. І це вже не суб’єктивна позиція, а цілком підтверджена відповідями різноманітних прес-служб, знову ж таки не нашого обласного центру.
Хто вирішує питання?
Оскільки Ужгородська залізниця давно каже, що нічого не може зробити, перш за все, звернулися до їх львівських колег та заразом керівників.
Як розповіли у тамтешньому прес-центрі, ще минулого року Львівська залізниця підготувала всі необхідні документи і справді не проти передати цей об'єкт місцевій владі.
“Але рішення по таких питаннях приймає уряд і відповідно, всі документи, які були потрібні зі сторони місцевої влади і зі сторони залізниці передані в уряд”, - пояснили у прес-службі.
Єдиний нюанс це те, що зараз залізниця реформувалася і такої структури як ДТГО “Львівська залізниця” немає, а є регіональна філія ПАТ “Уукрзалізниці” і детальніше про ситуацію можуть розповісти хіба у Києві.
Втім, відповіді звідти автор статті поки не отримав. Річ у тому, що питання наразі не вирішене, його передали на розгляд юридичного відділу, який, у свою чергу, передасть певні варіанти на засідання правління ПАТ “УЗ”, яке відбудеться вже після свят. Тому прес-служба “Укрзалізниці” пообіцяла роз’яснити ситуацію, як тільки буде прийняте якесь рішення. Озвучувати позицію Олександра Завгороднього, в.о. голови правління, у прес-центрі не стали, аргументувавши це тим, що рішення по залізниці має прийматися колективно. Це Zaholovok.com.ua стало відомо 2 березня.
Натомість Геннадій Москаль через прес-службу Закарпатської ОДА повідомив, що усі формальності щодо передачі залізниці на баланс Ужгорода Укрзалізниця виконала.
– Ми говорили про це сьогодні по телефону з виконувачем генерального директора Укрзалізниці Олександром Завгороднім. Готові документи передані в Кабінет міністрів, який найближчим часом видасть відповідне розпорядження. Крім цього, Укрзалізниця допоможе Ужгороду відновити цей об’єкт, який зараз знаходиться в «недієздатному» стані, - заявиви політик.
Взагалі відповіді Укрзалізниці довелося трохи почекати. Тривала мовчанка могла бути пов’язана зі процесом реформування залізниці.
“У зв’язку з цією процедурою реформування керівні органи ПАТ “УЗ” по кожному випадку мусять визначатися, чи відповідно до процедури реформування достатньо тих документів, які були раніше затверджені, прийняті і передані, чи там потрібне ще якесь доопрацювання. Ми, зі свого боку, зацікавлені так, як і раніше, цей об’єкт передати, якщо він буде виконувати ту функцію, яку і виконував, тобто далі перевозитиме дітей, буде професійним гуртком і т.д. Але на цьому етапі від Львівської залізниці нічого не залежить. Зараз чекаємо на рішення уряду. Наскільки нам відомо є інтерес місцевої влади, і голова Закарпатської ОДА обіцяв звернутися до профільних міністерств, то це саме ой шлях, яким все може вирішитися. Фактично йде така паперова робота з документами, щоб і відповідно до реформування ПАТ “Укрзалізниця” і відповідно до українського законодавства було прийняте рішення”, - пояснили у Львівській залізниці.
Оскільки вище згадувався уряд, а також про нього згадували і місцеві чиновники, автор звернувся за роз'ясненням до Міністерства інфраструктури.
“Дитяча залізниця знаходиться на балансі ПАТ “УЗ”, і вони можуть приймати рішення як нею розпоряджатися: передати, залишити, розвивати. Це питання виключно компетенції Укрзалізниці. Це не наш баланс і ми не можемо приймати рішення щодо розпорядження цим майном”,- запевнили у прес-службі Міністерства.
2 лютого, нагадаємо, Денис Ман також повідомляв, що область (Закарпатська ОДА) не є власником об’єкту.
Якщо вивчити дитячу залізницю на кадастровій карті, бачимо, що вона має досить велику протяжність. Її площа складає 1.32 га. Земельна ділянка залізниці (кадастровий номер 2110100000:09:001:0066) перебуває у державній власності, а саме у ДТГО "Львівська залізниця" (наразі це уже не ДТГО, а філія ПАТ “УЗ”). Її тип цільового призначення — 1.14.1. Це досить широка категорія, яка включає землі сільськогосподарського призначення.
Оскільки підтвердити належність до того чи іншого балансу найповніше могли лише в “Укрзалізниці”, туди був надісланий відповідний запит. Втім, у відповіді послалися на монопольне становище ПАТ “УЗ” і про баланс вирішили не говорити. Але зауважили, що “об'єкти дитячої залізниці у м. Ужгороді не використовуються у здійсненні перевезень залізничного транспорту загального користування. Ужгородська дитяча залізниця працює тільки під час літніх канікул і здійснює позашкільну навчально-виховну роботу з метою професійної орієнтації школярів за робітничими професіями залізничного транспорту”. Очевидно, що про чинний стан залізниці працівник, який давав формальну відповідь, і не думав.
Цап: Скажіть ще, будь ласка, а куди ми приїдемо, якщо сядемо?
Веселовський: Є парк, далі є станція “Парк”, там є круговий розворот. Вона також на балансі, будівля станції.
Травіна: А це точно, що територія залишилася на вашому балансі?
Веселовський: Звичайно. От інвентарний номер.
Травіна: У нас є інформація начебто це було відчужено.
Веселовський: Ходили перевіряли, все нормально. Все наше.
Хто намагався “порішати” питання ?
Автора статті зацікавило твердження інженера Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці Ігоря Веселовського про певну періодичність нарад, подібних до тої від 2 лютого. Стало цікаво, скільки ж насправді політиків, громадських активістів чи навіть партій підіймали це питання. Задля зручності інформацію подамо у хронологічному порядку від початку проблем.
02.08.2009 Започаткована обласним осередком ГО “Фронт змін” акція з відродження дитячої залізниці стартувала 28 червня в Ужгороді на День молоді і День Конституції України. Урочисте відкриття залізниці з насиченою розважальною програмою для малечі відбулося 1 серпня. Символічну стрічку перерізали діти разом з головою Закарпатського обласного осередку ГО “Фронт змін” Робертом Бровді.
12.07.2011 - Львівська залізниця передасть ужгородську "дитячу" вузькоколійку місцевій владі. Про такий намір йшлося цього вівторка, 12 липня, в Ужгороді під час зустрічі керівника Львівської залізниці Богдана Піха з головою Закарпатської ОДА Олександром Ледидою та міським головою Віктором Погорєловим.
29.03.2013 На сесії Ужгородської міськради вирішили дати згоду на прийняти у комунальну власність територіальної громади міста об’єктів Ужгородської дитячої залізниці для подальшого використання за цільовим призначенням.
3.02.2014. Програма економічного і соціального розвитку м.Ужгорода на 2014 рік та основні напрямки розвитку на 2015 і 2016 роки декларує серед основних завдань на 2014 рік: у рамках програми Норвезької фінансової допомоги сформувати та подати на розгляд проект "Реконструкція та відновлення роботи Ужгородської дитячої залізниці".
27.04.2014 Ужгородець Валерій Караман та ряд інших активістів запускає у соцмережах благодійний проект "Врятуємо Ужгородську дитячу залізницю!".
14.05.2015 Відбулася нарада за участі голів ОДА Василя Губаля та облради Володимира Чубірка, першого заступника начальника Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” Олександра Єфименка, начальника відокремленого підрозділу “Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Державного територіально-галузевого об’єднання “Львівська залізниця” Олександра Пушкаря. Озвучувалося й питання відновлення роботи Ужгородської дитячої залізниці. Пропонували передати її в комунальну власність.
14.05.2015 Заступник Ужгородського міського голови Ярослав Шафарь звернувся до міністра молоді та спорту України Дмитра Булатова зі проханням посприяти реконструкції та фінансування дитячої залізниці в місті.
27.05.2015 Благодійний проект на ужгородській дитячій залізниці «Дитячий Експрес», пл. Фенцика, у рамках святкування Дня захисту дітей. Організатор — ГО “Боржавська ініціатива”.
27.01.2016 .Губернатор Закарпаття Геннадій Москаль пообіцяв занести у Кабмін проект рішення про передачу дитячої залізниці на баланс Ужгорода.
Сподіваємося, на цьому тривала історія справді завершиться, а залізниця перестане бути об’єктом піару для нових політиків.
Остання надія?
Останнім політиком, який підняв питання дитячої залізниці був нинішній голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.
Він наприкінці січня цього року запевнив, що особисто занесе в Кабмін проект рішення про передачу дитячої залізниці на баланс Ужгорода:
“Ужгородська дитяча залізниця - один із найпривабливіших туристичних об’єктів міста, який вже десять років занепадає. Нині вона перебуває на балансі регіональної філії Львівської залізниці. Попри те, що міська рада обласного центру ще у 2013 році вирішила взяти цей об’єкт на баланс для реконструкції та відновлення, справа не зрушила з мертвої точки”, - про це йшлося під час наради в облдержадміністрації, під час якої обговорили перспективи функціювання вузькоколійок на Закарпатті, зокрема в Ужгороді.
“Протягом останніх трьох років триває переписка між управліннями та відомствами. Зокрема, обласна адміністрація підтримала позицію Ужгородської міськради, про що написала відповідне звернення в Мінінфраструктури. Один з останніх листів – у 2014 році міністерство інфраструктури доручило державній адміністрації залізничного транспорту підготувати та надати міністерству відповідний проект розпорядження Кабінету Міністрів України. За словами представника Ужгородської дирекції залізничних перевезень, на Львівській залізниці «стоїть питання» про передачу”, - йдеться у повідомленні прес-служби Закарпатської ОДА.
Тут бачимо деяке протиріччя висловлених позицій Львівської залізниці та Ужгородської, але автор схиляється до варіанту, що рішення таки приймають у Києві (що там і підтвердили).
На основі наради Геннадій Москаль доручив управлінню туризму ОДА підготувати відповідний документ, аби під час найближчого перебування в столиці нарешті владнати це питання. Як підтвердив Денис Ман, керівник управління туризму ОДА, звернення до “Укрзалiзницi” було надіслане та особисто передане Г.Москалем.
“Розмова відбулася конструктивна й ініціатива Закарпаття там підтрималася. Звісно, ми очкуємо на офіційне рішення”, - додав чиновник.
Але то позиція голови Закарпатської ОДА. Чи готове керівництво міста прийняти залізницю ? Як видалося із зустрічі 2 лютого, не дуже. Хоча до того, за словами Дениса Мана, позиція представників міської ради була більш позитивною. Є також розпорядження міського голови Ужгорода від 27 січня про створення робочої групи для “визначення реального стану та можливості реконструкції дитячої залізниці”.
Згідно нього мав бути розроблений конкретний план заходів щодо об'єкту. Поки про нього прес-служба мерії нічого не повідомляла.
Веселовський: Дотепер з Києва ніякого рішення нема, щоб ми могли передавати об’єкт.
Цап: Скільки років пройшло? Шість?
Веселовський: Шість років. І тим більше зараз уже дозволу ніхто не дасть, оскільки документи були підготовлені ще для міністерства транспорту, а зараз у нас вже нема “УЗ”, а є ПАТ “УЗ”. По-любому документи переробляти треба. Це не проблема. Проблема прийняти рішення...
Ман: Для вас має бути рішення правління про те, щоб передати. Якщо правління відмовляється, тоді загальні збори, за якими Кабінет міністрів може прийняти рішення про передачу на баланс міській раді. У зв'язку з тим, що є 2013-им оком, здається, рішення сесії, про те, що готові прийняти об’єкт на баланс міста.
Веселовський: Так, є рішення сесії, що вони готові прийняти, у зв'язку з тим, що ми звернулися: а чи не хочете ви взяти?. Нам відповіли: так, хочемо. Тобто ми з вами згодні, але нема підтвердження вищестоячих.
Цап: Секундочку-секундочку. Наскільки розумію, рішення 2013 року , якщо ми говоримо про юридичну сторону, лише декларація.
Веселовський: Так, так, не більше того.
Ман: Якщо не прийнято інше рішення
Цап: Можна я договорю? Якщо нам нічого не передають, ми не можемо нічого прийняти. Де 2013 рік? З тих пір не те, що щось змінилося, Тут уже революція відбулася. І ситуація змінилася, влада змінилася, стан залізниці змінився. І тому ми, повторюся, з приємним здивуванням із преси почули, що нам уже прийняли рішення це передати. Ну, по-перше, нашого рішення такого немає, а по-друге, ми хотіли би знати і бачити, про що власне мова.
Веселовський: Рішення про згоду на прийом є.
Ман: І воно чинне, доки не прийняте інше рішення.
Веселовський: Нема рішення з Києва на передачу вам, а ваше рішення є.
Цап: Це тільки декларації..
Ціна питання
Непевна позиція ужгородської влади, як вже зазначалося вище, пов'язана, перш за все, з економічними питаннями. Керівництво задалося цілком логічним питанням: чи вистачить їм коштів на відновлення і подальшу підтримку залізниці? Адже з позиції прес-служби Львівської філії “УЗ” змінювати призначення об'єкта і віддавати його на дерибан там наміру не мають.
Як повідомив Ігор Веселовський,головний інженер Ужгородської дирекції залізничних перевезень Львівської залізниці, для відновлення Ужгородської вузькоколійки потрібні немалі гроші. Левова частка витрат піде на вагони, яким потрібен і поточний, і капітальний ремонт для того, щоб вони могли виїжджати на рельси. Варто нагадати що ці вагони вже відслужили свій строк. За довідкою із заводу, який робить ремонт подібних об’єктів, вартість відновлення обох - 4,5 мільйони.
По локомотиву також є у певні завдання: треба привести до ладу його зовнішній вигляд, поставити скло і зробити ремонт двигуна. Таким чином капітальний ремонт тепловозу обійдеться у 135 тисяч. Але і це ще не все. Ремонту потребують дві станції залізниці: “Молодіжна” та “Парк”. Особливо витратними будуть роботи на першій, адже там потрібно міняти практично все, але найперше прогнилі дах і підлогу. Окрім того є і ряд технічних робіт (шляхи, світлофори, електрика тощо). Водночас залізничник підтвердив інформацію про викрадену рельсу, зауваживши, що її на момент розмови повернули на місце і самі шляхи дитячої залізниці придатні до користування.
“Ми можемо дати лише орієнтовну вартість. Вона у мене є - 7 210 096 грн. Це все орієнтовно, от у нас зібрані довідки від кожного підприємства. Енергетики, путівці, зв'язківці, вагонники. Кожен дав свою довідку, і от так вийшло. Всі були підтверджені довідками із заводів про матеріали і тд.”, - розповів Ігор Веселовський.
Він також запевнив, що можна спробувати переговорити із заводом та дещо зменшити ціну.
Подібну пропозицію висміяв Денис Добра, голова громадської організації "Боржавська ініціатива", котрий має досвід волонтерської роботи з порятунку вузькоколійки та потягу "Анця Кушницька" на Іршавщині та Виноградівщині.
Добра: Ви реально оцінюєте все? Тепловоз 130 тисяч і вагон 4 мільйони... Ну ви розумієте, якщо так країна буде та й ви будете робити, то можете вже закривати, отак на металолом усьо порізати.
Веселовський: Ви мене не слухаєте!
Добра: Це всьо ви робите, так щоби порізати тупо просто на металолом. Ремонт одного вагона я за 10 тисяч зроблю. Гривень. Нащо дурницями ся занімати. Я вас навіть слухати не хочу.
Веселовський: А чого ви тоді тут знаходитеся?..
Згодом, втім, Ігор Веселовський зауважив що міська рада не мусить використовувати його довідки,а може, робити відновлення за власним баченням. Автор статті, однак, припускає, що певне підтвердження норм безпеки від спеціалістів “Укрзалізниці” все ж буде потрібне.
Нагадаємо, на Ужгородській дитячій залізниці із 90-х років працюють тепловоз ТУ2-018 і два вагони ПВ51 (він же ПВ40).
Скільки реально кошують вагони та чому існує така велика різниця у названих сумах, Zaholovok.com.ua спробує розібратися у наступних публікаціях.
Висновки
Кому вірити після прочитаного кожен може вирішити самостійно. Москаль відомий своїми різкими і часом недоведеними заявами, з одного боку. З іншого, Укрзалізниця довго тягла з цим питанням... І їх позиції геть протилежні: У керівника ОДА ми бачимо, що пан Розумовський відніс документи, а у прес-слубі "Укрзалізниці" ще вчора наполягали, що рішення приймати можна лише колективно на зборах правління, які будуть після 8 березня, бо зараз є передсвяткове навантаження на "УЗ".
У будь-якому випадку, є питання: а що робити далі? Чи готове місто прийняти такий обєкт на своє утримання? Чи буде він приносити хоч якісь гроші? Бо у тих же соцмережах автор бачив різні думки. Більше, за відновлення дитячої вузькоколійки. Але були й такі люди, які писали, що це сучасним дітям нецікаво і непотрібно. Тому, можливо, перш за все, слід провести дослідження суспільної думки ужгородців, зокрема, і дітей, аби справді знати, наскільки потрібною, а десь і дохідною/збитковою буде робота об’єкту. Тому, з одного боку, маємо якусь невизначену позицію вищих органів влади. З іншого боку, справді існує питання фінансових витрат на утримання залізниці.
Довідка:
Дитяча залізниця в Ужгороді була відкрита в серпні 1947 року, в день залізничника. Тупиковий шлях завдовжки 1,1 км простягнувся по берегу річки Уж в центрі міста від колишньої Ужгородської синагоги (тепер органний зал) до східної частини Ужгородського ботанічного саду. На дорозі існували дві станції «Сталінська» і «Парк». Спочатку на залізниці працювали паровоз і два дерев'яні вагони. Трохи пізніше залізниця отримала ще один паровоз, тепловоз ТУ2 і вагони Pafawag.
Після розвінчання культу особи Сталіна станція «Сталінська» була перейменована на «Піонерську». Тоді ж дорогу обладнали напівавтоматичним блокуванням.
У кінці 1960-х років на дорогу доставили тепловози ТУ3, вагони ПВ51 і ще один тепловоз ТУ2. Трохи пізніше польські вагони і паровоз були списані.
У 1990-х роках станція «Піонерська» змінила свою назву на «Молодіжну». Приблизно тоді ж були списані тепловоз ТУ3 і один з тепловозів ТУ2. Відтоді на дорозі працюють тепловоз ТУ2-018 і два вагони ПВ51.
Починаючи з 2000-х років неодноразово робляться спроби її закриття. У 2008 році, за кілька днів до початку сезону, було оголошено про закриття дороги, аргументуючи тим, що на залізниці дуже мала кількість учнів. Однак рухомий склад залишився на дитячій дорозі, і в середині літа 2009 року вона була реконструйована ентузіастами, а 1 серпня того ж року відкрита знову.
Станом на 2016 рік залізниця знову не функціює. Нині робляться спроби відновити її роботу.
Ярина Денисюк, спеціально для Zaholovok.com.ua