У Закарпатському окружному адміністративному суді встановлять написи мовою Брайля. Таким чином слабо зрячі закарпатці зможуть краще орієнтуватися у пошуку судових приміщень. Про це на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі розповів Андрій Бурий,керівник проекту Благодійного фонду «Право і Демократія».
Захід проходив у рамкахкруглого столу на тему «Доступність правосуддя для незрячих осіб та осіб з вадами зору в Україні», де презентували досвід впровадження у судах України систем з покращення рівня доступності незрячих, а також анонсовано про залучення до програми Закарпатського окружного адміністративного суду.
Андрій Бурий, керівник проекту Благодійного фонду «Право і Демократія» розповів: «Ми досліджували умови доступу громадян до судів, у тому числі на Закарпатті. У результаті, було зроблено висновок, що слід приділити особливу увагу судовим адміністраціям у контексті доступу до судів осіб з певними фізичними вадами. Ми вирішили вжити певних заходів для покращення доступу, зокрема, осіб з вадами зору та незрячих. Нами було продубльовано таблиці із судовою інформацію мовою Брайля і промарковано сходинки жовтогарячим кольором. Це вже зроблено, наприклад, у Львівському міському адміністративному суді, Львівському апеляційному суді (де розглядають справи з кількох областей), сьогодні надамо таблиці і Закарпатському окружному адміністративному суду.
На цьому не плануємо зупинятися. Тому поспілкуємося із закарпатськими організаціями, які опікуються інвалідами, щоб напрацювати подальші кроки для покращення їх доступу до правосуддя».
Михайло Васюта,експерт проекту Благодійного фонду «Право і Демократія» зауважив, що фонд з 2007 року проводить опитування та аналіз умов доступу громадян до судів, якість роботи суддів, якість судових рішень тощо. «Ми перевірили, чи наявні у будівлях пандуси, кнопка виклику охорони біля них, наявність канцелярії та залу судових засідань на першому поверсі та інші питання. Результати аналізу Закарпатського окружного адміністративного суду свідчать, що показник доступу до суду людей з обмеженими можливостями становить 4 із 5. Це, можливо, один з найвищих показників серед інших проаналізованих судів», - каже М. Васюта.
Анатолій Микитишин, адвокат, член робочої групи з питань інновацій при Державній судовій адміністрації України прокоментував: «Питання доступності суду стосуються не тільки його, а й органів місцевої влади. Адже йдеться про доступ будівлі, наявність вільного підходу та під’їзду до неї».