28 липня мальовниче селище Воловець заспівало коломийку на 7 щорічному фестивалі «Дзвінкі перлини Верховини».
«Ой легонька коломийка, легонька-легонька
А від тої коломийки болить головонька
Ой музико – музиченько, як ти файно граєш
А би ти ся покрутило, як перебираєш
Як зачую коломийку, зачую – зачую
Через тую коломийку вдома не ночую», – співали у Воловці.
Свято розпочалось опівдні, гості поз’їжджались, сцену встановили, можна й танцювати! Урочисто зустріли ведучі гостей свята з Воловецького району, які завітали колоною під музику цимбал з хлібом і сіллю. Неповторні карпатські мотиви, звідусіль народні пісні, верховинська коломийка, запах бринзи, туристи у вишиваних сорочках – все це і навіть більше на Воловецькому фестивалі коломийки. Сцена «кипіла» талантами, дзвінкими голосами, здавалось, не вистачало тільки журі з відомого шоу «Україна має талант».
Неймовірну спрагу в спекотній день неділі можна було втамувати різними сортами вин, стаканчик якого можна було придбати за 10 грн. Закусити напій пропонували з іншої палатки шматочками справжнього гірського сиру – традиційної бринзи.
Кожен охочий мав змогу постріляти в тирі, придбати вишиванку, пройти сеанс справжнього етнічного боді-арту та придбати прикраси з глини юної майстрині Василини Ісак. Вабили до себе гостей ляльки-мотанки ручної роботи Ольги Дурди. Гелієві кульки, скрізь вишиванки, дівчатка у віночках, дідусі з цимбалами в руках та хлопці з сопілками – все це створило незабутню атмосферу свята.
Нижньоворітська сільська рада бере участь у фестивалі з того часу, як зародився фестиваль коломийки у Воловці. Пані Олена розповіла про традиції та атрибути, які привозить сюди на оглядини для госей і земляків:
Не перший раз ми готуємо традиційні кизлики, гомбовці, голубці, печені пироги з салом і привозимо їх сюди. Збираємось разом за столом і за коломийкою зустрічаємо свято. Крім того, ми привезли сюди наші вишивані вироби. Я сама, для прикладу, вигадую орнаменти, втілюю в життя, ділюся з іншими майстринями. Добре, що такий фестиваль ще існує. Продовжуються традиції, зберігається культура і наші закарпатські мотиви.
Після обіду рясний дощ майже-майже розігнав гостей, але навіть після нього центральна вулиця Воловця знов наповнилась. З сцени лунали пісні, глядачі запалювались в танці, підспівували і не були скупі на аплодисменти. І нарешті: ввечері довгоочікувана , одна з найбажаніших гостей свята, Наталя Валевська завітала до воловеччан. Глядачі відразу ж пожвавішали, підспівували і теплими оплесками зустріли співачку. Згодом на гостей чекала традиційна дискотека під відкритим небом та святковий феєрверк.
«І хоч свято закінчилось, спогадів залишилось багато .Повірте, аж до наступного року грітимуть. І ми приїдемо ще!», - каже Аня, яка приїхала з Києва відпочити до Воловця.
Валерія Зенинець, студентка відділення журналістики УжНУ
