Колочаву називають селом 10 музеїв і 20 пам’ятників. Експонати тут дуже цікаві і дійсно унікальні. А пам'ятники - доглянуті і незвичайні. У селі є як традиційні монументи, присвячені загиблим воїнам Першої та Другої світових воєн, так і єдині в Україні пам'ятник заробітчанам і вчительці. Діють тут і три незвичні музеї-школи: радянська, чеська та церковно-приходська.
Ідея створення музеїв-шкіл належить відомому екс-нардепу, члену Правління Національної спілки краєзнавців Станіславу Аржевітіну. «У мене була мета - описати історію рідного села, вивчити фактори, що впливають на суспільство, на його розвиток, на культуру. Я виділив три основні моменти: релігійні, земельні відносини та шкільне життя. Ці три чинники я ставлю в один ряд. Але саме з розвитку шкіл все і почалося. Для Закарпаття історія шкіл загальна: більшість з них саме ось такими етапами і розвивалися. Спочатку церковні, потім державні угорські, потім - чеські і радянські. Музеї в Колочаві детально показують ці етапи. Причому в незвичайній формі - театралізованими дійствами», - розповідає Zaholovok.com.ua Станіслав Аржевітін.
«Музей «Радянська школа» - перший школа-музей в Закарпатській області, який передає атмосферу навчального процесу в 60-70 роках. Сама будівля відкрилася в далекому 1899 році як Угорська королівська державна школа - перша державна школа в Колочаві. З 1944 до 1978 року в цьому будинку була радянська школа. Напівзруйновану будівлю відреставрували і відкрили як музей у 2006 році. Експонати музею нагадують, що колись діти користувалися чорнильницями, вчилися рахувати на рахівницях, слухали патефон і грілися біля старої печі», - розповідає екскурсовод Юрій Радівілов .
Репортаж із села-музею Колочави читайте у розділі «Життя по-закарпатськи».