Таємниці професії, або як воно – бути радіожурналістом?

Сьогодні перший день літа – пора, коли можна взяти паузу у навчально-робочому періоді року, відпочити, і, так би мовити, перезарядитися. Однак для декого літо – це лише період перед стартом нового життя: випускники обирають, куди і на кого піти вчитися, а ті, хто не задоволений своєю роботою – на якій вакансії спробувати себе із вересня наступного року. Ми пропонуємо вашій увазі нову рубрику «Таємниці професії», в якій на прикладі реальних людей розкриватимемо тонкощі популярних професій, ділитися їхніми плюсами і мінусами. А відкриває нашу рубрику популярна професія радіожурналіста.

Голос, що заворожує, хороший музичний смак, можливість спілкуватися із відомими людьми, доступ до цікавих подій у місті, популярність – це ті складові роботи радійника, котрі ваблять сучасну молодь. Для того, щоб дізнатися про підводні течії цієї професії, ми поспілкувалися із Олександром Кіпою – одним із голосів радіостанції «Тиса-FM», журналістом котрий вивів в прямий ефір величезну кількість відомих гуртів і поставив для закарпатців не одну сотню хороших треків.

«За освітою я юрист, -згадує свою історію Саша,- а про кар’єру радіожурналіста ніколи серйозно не думав. Все сталося раптово – на радіо шукали людину, яка могла б терміново вийти на роботу. За рекомендацією подруги, котра завжди стверджувала, що в мене доволі непоганий голос, мене запросили на студію, прослухали і попросили вийти в ефір за тиждень. Однак я відмовився, адже на той час я ще був доволі сором’язливим, до того ж, студійного мікрофона навіть в очі не бачив. Протягом року я інколи заходив на студію, стажувався, згодом почав працювати офіційно».

Професія радіожурналіста полягає в тому, щоб повідомляти слухачам новини, ділитися цікавою інформацією, розважати, вмикати музику, яка б їм сподобалася, і дарувати позитивний настрій. Справа в тому, що коли журналіст в ефірі, настрій завжди повинен бути хорошим. Людям неважливо, який в тебе насправді настрій, що сталося чи яка кішка перебігла дорогу – ти завжди повинен випромінювати позитив. Для цього потрібно абстрагуватися, відключитися від власних негараздів і протягом ефірного часу бути в доброму гуморі разом із слухачами.

Саша розповідає:«Мій робочий день починається із комп’ютера: перевірка пошти, моніторинг різних сайтів, відбір новин, що відбуваються у світі, і зокрема в Україні та на Закарпатті. Крім новинної інформації шукаю і музичну– слухаю різні композиції, відбираю ті, які будуть цікаві моєму слухачеві. А закінчується день власне закінченням ефіру, прощанням із слухачами і побажаннями хорошого настрою».

Радійникам доводиться працювати в різних умовах: двохгодинні ефіри, чотиригодинні ефіри, або ж шестигодинні прямі ефіри, коли треба когось замінити. Погодьтеся, майже безперервне кількагодинне говоріння виснажливе. Підготовка до ефіру часто займає більше часу, аніж сам ефір: щоб ефір, яки триває протягом двох годин був якісним, на його підготовку слід витратити близько трьох-чотирьох годин.

Питання, яке цікавить багатьох, це яка ж заробітна плата у радійника, і чи вистачає її на життя? На жаль, ми досить далекі від західних колег, професія яких вважається однією із найбільш високооплачуваних. Саша ділиться:«Заробітна плата на державній структурі  - поняття символічне. Її вистачає, грубо кажучи, на робочий день - транспорт до роботи, обід, каву і трохи зверху - на цукерки. Не знаю, як на комерційних станціях, а от на державній саме так. І тоді доводиться звертатися до таких понять, як "халтурки": десь щось провести, начитати, написати».

Одним із недоліків професії радіожурналіста, на думку Саші, є величезний обсяг інформації. Річ у тім, що постійно доводиться моніторити десятки сайтів, перевіряти пошту, збирати новини від друзів та знайомих. В результаті, інформації стає настільки багато, що вона перетворюється на плутанину, тому в ефірі досить часто можуть прозвучати цілком абсурдні речі, як от «Гурт «System of a Down» виступить на фестивалі вина». Ще одним мінусом і причиною «квадратної голови» є велика кількість музики, яку доводиться постійно слухати. Незважаючи на любов до неї, часто хочеться просто відпочити і побути  в тиші впродовж хоча б трьох-чотирьох хвилин. Часто на роботі стаються непередбачувані ситуації – зникає інтернет чи не з’являється запрошений гість. В таких випадках доводиться якось викручуватися, імпровізувати, згадувати все, що знаєш, розмовляти із колегою в ефірі чи вмикати більше музики.

Робота на радіо насправді має більше плюсів, аніж мінусів. По-перше, це протилежний бік постійного контакту із інформацією - всебічна обізнаність, «колекціонування» фактів, які можуть згодитися у будь-який момент. По-друге, маючи посвідчення журналіста, можна отримати ряд привілеїв, пов’язаних із отриманням візи. Крім того, робота на радіо дає можливість спілкуватися і тримати контакт із цікавими і потрібними людьми: музикантами, активістами, експертами із певних питань. Інколи для того, щоб запросити певного гостя на прямий ефір до студії буває доволі важко, однак коли все вдається, відчуваєш себе неймовірно щасливим.

Саша згадує:«Нещодавно в Ужгород приїжджав всесвітньо відомий гурт «De-Phazz», ефір із солісткою якого - Пет Еплтон - дався нам доволі важко. Справа в тому, що організатори їхнього концерту в Ужгороді були проти інтерв’ю, оскільки вважали, що ми плануємо використати розмову із комерційною метою. Для того, щоб запросити до студії Пет, довелося заздалегідь зв’язуватися з нею електронною поштою, згодом спілкуватися смс-повідомленнями. Пет писала: «Я нікому нічого не скажу, я просто піду гуляти і зайду до вас», після чого  прийшла до нас і порозмовляла з нами у прямому ефірі».

Працювати на радіо зможе не кожен. Якщо вас таки вабить перспектива бути радіожурналістом, і ви плануєте щоб досягнути успіху в цій сфері, намагайтеся бути обізнаними, відкритими до нового, виховуйте в собі щирість, толерантність і відвертість, вчіться висловлювати власну думку. Крім того, вдосконалюйте англійську мову і навички роботи з комп’ютером та інтернетом. Все інше можна вивчити вже на місці. Ну і не забувайте про головне: тренуйте дикцію – багато читайте вголос, вчіть і говоріть скоромовки, якомога частіше розмовляйте  з людьми.

Наостанок Саша додає: «Можливостей відмовитися від роботи радіожурналіста було вже досить багато. Але дуже важко насправді це зробити, адже ти звикаєш до цієї сфери роботи і темпу життя».

Сподіваємося, ми трішки прочинили двері до ефірної студії на радіо й допомогли вам більше дізнатися про популярну зараз професію журналіста.

А зараз ми прощаємося з вами, шановні читачі Zaholovok.com.ua. З вами були Катя Брижань,Маріан Логойда та гість рубрики - Саша Кіпа.