Учасники ТОВ «Магазин «Взуття» написали відповідь з приводу останньої заяви у справі щодо магазин «Корзо».
У заяві йдеться про те, що учасники не вносили коштів на викуп приміщень в ході їх приватизації товариством в 2001 році, а також те, що майно не вносилось до статутного фонду товариства, і в зв’язку з цим не потрібно було погодження зборів учасників товариства для його відчуження. Прочитати його можна тут.
Як запевняють учасники ТОВ "Корзо", оприлюднений протокол зборів учасників товариства за 31.01.2001рік є черговою «придуманою» фікцією, яка не має нічого спільного з дійсністю. При цьому, оприлюднений протокол вони не підписували, участі в зборах по таким питанням не приймали, за рішення зазначені в ньому ніколи не голосували.
Далі позція самих учасників:
"Інша сторона конфлікту, як свідчать матеріали судових справ та кримінальних проваджень, дуже творчо підходить до «фіксації» тих чи інших фактів, створюючи все нові обставини та нові факти. Так без зборів та учасників «з’явився» протокол зборів учасників від 06.07.2011р., який було визнано недійсним в судовому порядку.
Після того, як всі судові інстанції постановили рішення про повернення нерухомого майна ТОВ «Магазин «Взуття» в такий же спосіб «знайшлись» договори оренди з так званими орендарями, яких, на думку учасників, ніколи не існувало раніше. За позовами Товариства суди визнають такі договори недійсними.
28.01. 2016 року касаційний суд, відмовляючи перегляді справи, за скаргою одного з таких орендарів підтвердив законність рішень судів в цій справі. Зокрема судом було зазначено: «право власності ТОВ «Магазин «Взуття» щодо спірного майна не припинялося, а тому відповідач Шек О.В. не набула права власності на спірне майно та не могла вчиняти щодо нього будь які правочини, зокрема і укладення договорів оренди.».
Необхідно зауважити, що Верзовний Суд України вже чотири рази відмовляв іншій стороні в перегляді рішень, укладених судами всіх інстанцій в цій справі
Тому поява «нового-старого» протоколу, на думку учасників, це не більше ніж чергова брехня «згенерована» іншою стороною. Технології банальні та кримінальні, реалізовуються через згадування про збори учасників п’ятнадцятирічної давності, які ніколи не скликались та не проводились, не підписувались, а також «пошук» старих протоколів, які ніким з учасників не підписувались. Опублікований протокол зборів учасників – це черговий доказ вчинення нового кримінального злочину, обставини появи якого будуть предметом перевірки органами слідства.
Навіть студент юридичного вузу зможе знайти юридичні казуси та ляпи, яких допустились творці такого «документу». В пунктах 5 та 6 значиться «при здійсненні наступних правочинів згода учасників товариства є не обов’язковою». Поняття «правочин» в юридичному полі України вперше з’явилось з прийняттям нового Цивільного кодексу України, який був прийнятий 16.01.2003р. та набрав чинності 01.01.2004р. Проте, учасники товариства, зокрема пані Запорожець Н.П., вже задовго до цього оперувала поняттями, які будуть впроваджені законодавцем тільки через чотири роки.
Документи у справах, свідчать, що сама пані Шек О.В. брала активну участь у протиправних оборудках, до яких була причетна Запорожець Н.П.
Так частина нерухомого майна, яке є сусідніми приміщеннями до магазину «Корзо» Запорожець Н.П. та Шек О.В продано в червні 2010 та березні 2012 року за 3,22 млн. грн. (понад 400 тис. доларів США).
Саме тоді ж Запорожець Н.П., на думку учасників, реалізовує за підробленим протоколом таке ж за площею майно, яке належить ТОВ «Магазин «Взуття» за ціною 142 тис. грн. (біля 18 тис. дол. США). При цьому ці ж гроші вона теж привласнила і розтратила на свої потреби, що встановлено вироком суду, який набрав сили.
Думається, що не викликає здивування і той факт, що половину приміщень 07.03.2012р. Зав’ялов М.В. подарував Шек О.В. Потім Шек О.В. видала довіреність Запорожець Н.П., на підставі якої остання подарувала таке приміщення своїй доньці – Гончарук М.Ю.
Іншу половину 23.03.2012р. Зав’ялов Н.П. переоформив на Шек О.В.
Коли учасники в липні 2013 року дізнались що їх Товариство ліквідовується на підставі такого ж «придуманого» протоколу, то усунули Запорожец Н.П. з посади директора і звернулись до правоохоронних органів та суду.
Тоді ж Гончарук М.Ю. продає 08.07.2013р. приміщення площею 67 кв.м. двом особам, які напевно, пов’язані з так званими орендарями
Тому факти просто говорять самі за себе і розкладають крапки над «і», даючи очевидну відповідь на питання: хто є постраждалим в цій «кримінальній» історії, а хто є її режисером та творцем.
Тому намагання іншої сторони піддати сумніву правоту учасників товариства є зрозумілими, але їх доводи і так звані «нові факти» не мають нічого спільного з дійсністю.
Окремо потрібно виділити, що Маєрчик П.С. почав проявляти інтерес до цієї справи тільки з квітня місяця 204 року, після того як суд першої інстанції виніс рішення про повернення майна товариству. Тоді, на думку жінок, Запорожець Н.П. запросила до участі в цьому горе-проекті Маєрчика, який став також «згадувати» про вкладені ним кошти.
До речі, тоді ж в травні 2014 року Шек О.В. укладає у нотаріуса попередній договір, за яким домовляється продати приміщення магазину за ціною 100 тис. доларів США до кінця червня того ж року. Всі умови були погоджені з потенційним покупцем. Тільки арешт накладений судами, перешкодив їй продати таке майно до вирішення справи судами. Тому чергові факти, які говорять самі за себе. Такі ж самі договори укладали і інші «співвласники», від яких за довіреностями діяли, як би ви думали, так звані «орендарі».
Тому на думку учасників, це чергова задумка, яка покликана виправдати зухвале «пограбування» учасників товариства. Наостанок, всі учасники впевнені, що справа магазин «Взуття» вже найближчим часом здобуде свого фінального та прогнозованого завершення і справедливість буде відновлено".