Інша сторона конфлікту навколо магазину «Корзо» висловила своє бачення ситуації та розповіла про нові, за їх словами, факти у справі. Нинішні власники приміщення кажуть, що ніхто із теперішніх претендентів на магазин не вносив кошти для викупу своїх часток самої будівлі, а скандальний магазин не входить до статутного фонду ТОВ «Магазин «Взуття». За їх словами, продавчині сплатили лише по 500 грн. приватизаційного сертифікату для створення фірми.
До редакції Zaholovok.com.ua звернулася донька власниці ¼ частки приміщення на Корзо, 17 Олени Шек Вікторія, яка зазначила, що вже довгий час у ЗМІ «висвітлюється позиція тільки однієї сторони конфлікту» і «власників приміщення називають рейдерами люди, які самі незаконно на нього претендують».
За словами Вікторії, колишні працівниці магазину не вносили коштів за викуп приміщення: «Колишні працівники магазину не внесли за викуп приміщення по вулиці Корзо,17 жодної копійки. Приміщення, за яке судяться вже багато років, не входить навіть до Статутного фонду Товариства «Магазин «Взуття», – каже жінка і додає: «Рішення всіх попередніх судів винесено на основі ксерокопії протоколу про продаж магазину, що суперечить Закону. Крім того, у справі не береться до уваги документ про внесення коштів за викуп приміщення».
На підтвердження своїх слів донька власниці надала протокол зборів за 31 січня 2001 року, день, коли був укладений договір купівлі-продажу приміщення № 357 між Фондом приватизації та управління майном міста Ужгородської міської ради та Товариством.
«Ці жінки звинувачують у рейдерстві усіх, крім себе, не внісши за викуп приміщення магазину ніякі кошти, заявляючи при цьому своє право власності, і затіявши багаторічні судові справи та слідчі процеси щодо законних власників», – каже Вікторія Шек.
За її словами, її мама, Олена Шек, купила ¼ приміщення магазину «Корзо» у попереднього власника. І зараз, через затяжні суди і постійні скандали навколо магазину, не може нормально працювати.
Варто зауважити, що саме ТОВ «Магазин «Взуття» ліквідоване як таке не було.
«Протягом багатьох років – близько 12, жінки, які зараз судяться, працювали у магазині у якості продавців від свого ж ТОВ «Магазин «Взуття», торгували взуттям: спокійно в складі 10 осіб на невеличкому відділі всього20 м.к. та отримували зарплатню від товариства і скандалів між ними та керівницею ТОВ не було. Директор товариства Наталія Запорожець стверджує, що ніхто з них не давав долю за магазин – не сплачував жодної копійки за викуп приміщення. Однак, зараз вони претендують на нього. Звинувачують її у рейдерстві. Хоча, насправді все навпаки», – зазначає Вікторія.
Критичний момент настав у 2011 році, коли в магазині обвалилася стеля, а гроші були потрібні і на виплату попередніх кредитів.
“Оскільки продавчині відмовилися давати гроші на ремонт, було прийняте рішення через відсутність коштів продати магазин”, - пояснила донька власниці частини приміщення магазину.
Згідно наведеного вище протоколу дозволу інших учасників Товариства подібне рішення не потребувало. Разом з тим магазин все одно перебував на балансі Товариства. А згідно законодавства, нерухоме майно Товариства було основним активом товариства. Рішння суду від 2013 року базується на статті закону, у якій зазначено, що нерухоме майно значно перевищувало 50% майна товариства, тому могло відчужуватись виключно за рішенням загальних зборів та при умові, що за це проголосувало 8 із 10 учасників. «Всі рішення судів базуються тільки на ксерокопії протоколу, що є неприпустимим», – наполягає Вікторія. Вирішення цієї колізії - прерогатива юристів.
Щодо причетності до ситуації з магазином «Корзо» відомого ужгородського бізнесмена Павла Маєрчика, жінка зазначає, що він «15 років назад вкладав туди гроші», однак документального підтвердження цьому немає. Назвати всіх точних власників приміщення пані Вікторія також не змогла, однак, зауважила, що їх є троє.
Скандал навколо магазину Вікторія називає «добре спланованою акцією» і додає: «Вони просто налаштували громадськість проти всіх, провели успішний піар. Звинувачення є безпідставні», – каже жінка.