В Ужгороді відбулася фінальна конференція проєкту «Безпечні та ефективні кордони в Карпатському регіоні» (HUSKROUA/23/S/3.2/018). Представники українських та угорських митних і прикордонних служб, органів влади, експертного середовища та інституцій транскордонного співробітництва обговорили результати спільної роботи та подальші кроки з модернізації прикордонної інфраструктури й процедур.
Проєкт реалізували Міжнародна асоціація інституцій регіонального розвитку «МАІРР», Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області та Європейське об’єднання територіального співробітництва ТИСА (Угорщина). Його загальна мета – посилити транскордонне співробітництво між Україною та Угорщиною, зокрема через покращення координації між митними та прикордонними службами, обмін досвідом, модернізацію інфраструктури та наближення роботи українських пунктів пропуску до європейських стандартів.
Ілля Ніжніков, начальник Закарпатської митниці наголосив, що співпраця українських та угорських митних служб уже має практичну основу.«У нас налагоджена дуже хороша співпраця між митними службами Угорщини та України. Я думаю, що ми зможемо досягти партнерства на рівні вже конкретних угод і виконання планів», – зазначив Ілля Ніжніков.За його словами, частину фінальних заходів у межах проєкту планують провести в Угорщині, що має продовжити професійний діалог між сторонами.
Олеся Драбнюк, представниця програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна підкреслила, що безпека кордону в сучасному розумінні охоплює не лише безпосередньо контроль на лінії кордону.Йдеться, зокрема, про координацію між установами, обмін інформацією, сучасну інфраструктуру, ефективні процедури, професійні компетентності та довіру між партнерами.
За словами Наталії Носи, директорки Міжнародної асоціації інституцій регіонального розвитку «МАІРР», одним із важливих результатів роботи стало залучення до проєкту органів місцевого самоврядування та громад.За її словами, під час експертних зустрічей також визначили потребу в додатковій підготовці митників, прикордонників та інших фахівців, які працюють на кордоні. Серед завдань – використання спільних інструментів, посилення довіри між службами та наближення технічного оснащення до європейських стандартів.
Андреа Цап, EGTC TYSZA (Угорщина) наголосила на значенні безпосередньої взаємодії між учасниками проєкту.«Цей проєкт дав нам можливість краще пізнати один одного, разом працювати, обмінюватися досвідом і разом шукати рішення», – зазначила Андреа Цап.
Під час конференції наголошували, що подальша робота має поєднати інфраструктурні рішення, розвиток професійних компетентностей, цифрові та інформаційні інструменти, а також постійний діалог між установами України та країн Європейського Союзу.
Практичним результатом участі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області стала підготовка проєктної документації щодо розвитку інфраструктури на українсько-угорському кордоні.У Службі відзначили, що цю роботу розглядають не як підготовку окремого об’єкта, а як частину ширшої модернізації прикордонної інфраструктури, впровадження сучасних технологій та створення умов для більш ефективного і комфортного перетину кордону.
«Міжнародні проєкти такого характеру мають велике значення. Вони створюють не лише конкретні інструменти та рішення, а й формують міцні професійні зв’язки, довіру та механізми для подальшої співпраці», – зазначила Зоряна Попова, в.о. керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Закарпатської області.
У межах проєкту партнери також працювали з картографічними даними, схемами розташування об’єктів та перспективними планами розвитку прикордонної інфраструктури. Частину напрацювань планують відображати на спеціальній інформаційній платформі.Також відбулися ознайомчі візити до пунктів пропуску, під час яких українські та угорські фахівці могли безпосередньо ознайомитися з організацією роботи прикордонних і митних служб.Окремим напрямом дискусій стали можливості розвитку різних видів транспорту та відповідної прикордонної інфраструктури. Експерти обговорювали, зокрема, досвід Угорщини щодо митного та прикордонного оформлення авіаційного транспорту на невеликих місцевих аеродромах.
Другий ключовий напрям –масштабна модернізація прикордонної та транспортної інфраструктури. Микола Пігуляк, начальник управління містобудування та архітектури Закарпатської ОВА презентував Схему розвитку території Закарпатської області.
Напрацювання учасників консолідовані у спільному Стратегічному плані дій посилення безпеки кордону та транскордонної взаємодії на українсько-угорській ділянці. До роботи над ним долучилися українські та угорські експерти, представники митних і прикордонних служб, органів влади та місцевого самоврядування.
Спільний стратегічний план до 2030 року передбачає перехід від фрагментарного вдосконалення пунктів пропуску до інтегрованої моделі управління українсько-угорським кордоном. У документі наголошується, що безпека та швидкість перетину мають забезпечуватися не лише новою інфраструктурою, а й цифровізацією процедур, сумісністю інформаційних систем та обміном даними між українськими й угорськими службами. Серед запропонованих рішень: автоматизовані системи контролю, електронні ворота, попереднє подання документів, сучасні системи сканування та, як перспективна модель, проведення спільного прикордонного й митного контролю в одному місці.
План визначає пріоритетом збільшення пропускної спроможності пунктів пропуску, розвиток під’їзних доріг, сервісних зон, залізничного сполучення та мультимодальної логістики, а також інтеграцію ключових маршрутів до європейської мережі TEN-T. До 2030 року запропоновано реалізовувати низку інфраструктурних проєктів на українсько-угорській ділянці кордону, зокрема реконструкцію чинних і створення нових пунктів пропуску. Автори плану наголошують, що це має не лише скоротити час перетину кордону, а й забезпечити стійкість логістичних ланцюгів та підтримати економічну взаємодію прикордонних регіонів.
Стратегічна візія документа – створення цифрового, безпечного та максимально безшовного українсько-угорського кордону, інтегрованого в європейський цифровий та транспортний простір. Йдеться про поступове наближення процедур до стандартів ЄС і Шенгенського acquis, розвиток сумісних інформаційних систем, використання біометричних технологій та інструментів аналізу ризиків, а також підготовку персоналу до роботи в новій системі. Водночас план підкреслює: технологічна модернізація має супроводжуватися правовим узгодженням, інституційною координацією та підготовкою фахівців. Таким чином, документ розглядає розвиток кордону не як окремий інфраструктурний проєкт, а як довгострокову трансформацію всієї системи транскордонної взаємодії України та ЄС.
