У величній родині художників Закарпаття знайшла своє місце і молода, креативна, талановита Інна Осадча, котра своїм мистецтвом доповнює унікальну крайову культуру. Чого тільки немає в її доробку: портрети, пейзажі, натюрморти, графіка і колажі – усі її роботи об’єднує радість і любов, гармонія відчуттів і думок, духовна чистота.
Буває важко зануритися у світ художника, зрозуміти його єство, але ми все ж спробуємо…
Із картин Інни ллється безперервний потік світла: часом срібно-ніжного, як місячна доріжка, часом сліпучо-яскравого, аж помаранчевого, як сонце, що сходить і заходить (“Ніч змінює день”, “День змінює ніч”, “Там, де спить любов” та ін.). Та навіть, коли відсутнє джерело енергії, нема ні небесних світил, ні земних, – її роботи все-одно гріють. Як-от, наприклад, образ дівчинки-україночки. Що, здавалося б, особливого у цьому сюжеті? Та картина випромінює тепло. Такого дивовижного ефекту художниця досягла не так за допомогою власного таланту, як завдяки духовному світлу, що йде з її серця, сповненого любові до людей та України. У складний час, що випав на долю нашої країни, Інна не стоїть осторонь. Вона бере участь у численних акціях. Однією з яскравих подій була благодійна акція “Разом сила! Митці Закарпаття підтримують армію України”. На форумі були придбані й картини Осадчої, а виручені кошти пішли на потреби українських військових.
Особливе місце у житті молодої художниці займають гори. Саме від правічних карпатських атлантів Інна черпає натхнення. Усі її пейзажі заряжають духом чину, позитивними емоціями. Осадча ніби грається із зеленими, жовтими, помаранчевими відтінками, символами життя і тепла. Вона прокладає у своїх горах плаї-стежечки як своєрідні символи пошуку і безкінечності. Спокійна квіткова гама дарує відчуття затишку і злагоди. В її роботах вирує життя, тому тут часто зустрічаються і гірські струмочки. Гори – це також символ рівноваги й опори, тому Інна відводить їм особливе місце у своїй творчості. Адже кожній жінці потрібна впевненість і підтримка.
І натюрморти, і портрети, і неперевершена графіка привертають увагу маленькими символами, прихованими в деталях. Надзвичайно копітка, якісна робота прозраджує, що за всім цим стоїть вимогливий, уважний, сумлінний автор. Автор, що не зупиняється на досягнутому, розширює горизонти творчості, вперто прагнучи вдосконалення. Інна дуже відповідально ставиться до кожної цяточки на полотні.
Художня деталь – улюблений прийом мисткині. Яскравими образами Осадча передає й свою любов до дітей. Привертають увагу кільцеподібні пуп’янки на квіткових стеблах: випуклі й смугасті, мов веселі льодяники, неповторні, унікальні, як відбитки людських пальців, кожен індивідуальний, а з них вервечкою бусинок скапує роса і, здається, от-от впаде тобі просто в долоньки й подарує ракову прохолоду ( робота Інни Осадчої до казкового оповідання “Світлячок Маячок та його перший ліхтарик” В. Жупан). Образи вигаданих персонажів Інна передає легко й невимушено, у дитячій манері. Турботливо, по-материнськи ставиться до героїв, “вдягає” їх у вигадливе вбрання, а натомість довкола постає химерний, заворожуючий казковий світ, що пробуджує в уяві малюка інші реалії, інше фантастичне життя, зі своїми законами і правилами, але таке схоже на наше, людське… І робить це мисткиня якісно і фахово.
Молода художниця говорить із шанувальниками своєї творчості мовою символів. Нерідко на картинах Інни Осадчої можна зустріти годинник, у якому закодовано складний символічний образ ( “Я вже не ангел”, “Елегія світанку”, “Тільки ти ніколи не залишай мене саму”, диптих “Музей покинутих секретів”, “Спогади”, “Миттєвості”, “Зимовий сон”, серія “Нічні дзеркала”). Годинник – обов’язковий атрибут нашого повсякденного життя. Він необхідний нам для впорядкованості, для відчуття, що час стрімко спливає. Годинник – символ вічності й швидкоплинності. Чого ж такий складний механізм стає предметом творчості ще зовсім юного митця? Він прозраджує, що авторка – не за роками мудра, вдумлива…
А ще вона – бунтар! Адже підкорення часу є давньою мрією геніїв людства. Інна не побоялася по-своєму “замахнутися” на розлущення загадки часоплину. Годинники Осадчої – з секретом. Така ж таємничість ховається і в очах молодої художниці. Скільки ще цікавих задумів вона вихлюпне на палітру? А поки що побажаємо, аби час таки працював на неї! Нехай Інна Осадча ще довго тішить нас своєю творчістю, такою щирою, креативною та … українською!
Вікторія Верескова