19 серпня християни східного обряду відзначають свято Преображення Господнє (Другий, Великий або Яблучний Спас) - одне з дванадцяти головних християнських свят.
За Євангелієм, Ісус Христос разом зі своїми учнями Петром, Яковом та братом його Іоанном піднявся на вершину гори Фавор і почав молитися. Під час молитви його лице просяяло, ніби сонце, а одяг зробився білим і блискучим, як світло. У блаженному сяйві Він здійнявся на небеса й почули його учні голос Всевишнього, який сповістив, що Ісус є намісником Бога на землі. Саме це і переконало їх у надприродній місії Христа. Звідси й назва свята - Преображення Господнє. Це свято церква також називає другим Богоявленням. Відзначають його з четвертого століття, коли цариця Єлена, мати імператора Костянтина Великого, побудувала на горі Фавор храм на спомин про велику подію.
А в народі Преображення Господнє називають Великим або Яблучним Спасом, а ще - святом урожаю. Цього дня кожен селянин вважав за святий обов'язок віднести до церкви на посвяту овочі, фрукти, гриби, мед у стільниках, хліб та інші щедрі дарунки природи. Освячення у цей день різних плодів символізувало розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя. Після освячення плодів у церкві, господар з освяченою свічкою обходив пасіку й запрошував родину до столу. Спочатку їли яблука та мед, запиваючи виноградним або яблучним вином, «щоб садовина родила», а потім переходили до інших страв.
За народними традиціями після Яблучного Спаса селяни починали готуватися до справжньої осені. Вважалося, що ночі після 19 серпня стають набагато холоднішими. А ще говорили: «Прийшов Спас - пішло літо від нас», «Як прийде Спас, то комарам урветься бас, а як прийде Пречиста - забере їх нечиста», - пише Укрінформ.