Щоб я зробила першочергово, якби стала міським головою

Зображення користувача Вікторія Сабо-Жуйко.
  Вікторія Сабо-Жуйко

Це питання я задавала собі багато разів, особливо після виконкомів і засідань сесій. Я адекватно усвідомлюю, що це дуже важка робота, яка потребує неабиякої витримки, міцних нервів, залізного характеру. Що для втілення багатьох корисних проектів потрібна підтримка депутатського корпусу, а для різноманітних програм потрібне фінансування…

Але є прості речі, які дозволяють найголовніше – зблизитися з населенням міста, побачити, як воно живе, чим воно задоволене чи не задоволене.    Мабуть з цього б я і почала, отже:

1)      Я б створила сторінку у соцмережі, яка б дала змогу містянам задавати запитання і отримувати на них відповіді (щось типу сторінки Віктора Балоги).

2)      Я зателефонувала б Віті Мунчак, і попросила  допомогти мені вибрати велосипед, адже у невеликому місті це найкращий транспортний засіб. Заодно ми б зробили саме практичний аналіз вело інфраструктури міста, у будь-яку пору доби. До того ж, велосипед – здоровий вид транспорту, на ньому на роботу  їздить навіть мер Лондона Борис Джонсон.

3)      Коли погода кепська, я б користувалася громадським транспортом, це і знак солідарності до містян, які мене вибрали, і можливість оцінити «комфорт» таких поїздок за 2.30 грн. Соромитися не варто, майже щодня громадським транспортом на роботу дістається Майкл Блумберг (Мер Нью-Йорка).

4)      Я зустрілася б з Марією Труновою і вислухала її думку стосовно регуляції  чисельності  безпритульних тварин у місті. Зокрема вона може підказати, як цю проблему вирішили у місті побратимі Ужгорода – американському Корваллісі.

5)      Однозначно своїм радником я зробила б Ярослава Гулана. Це один з небагатьох журналістів, який реально і адекватно тлумачить усі проекти рішень міських рад і бачить за милю порушення.

6)      Я думаю, що ЖРЕРи і ОСББ були б тільки за те, аби облаштувати у дворах спальних районів бодай по дві лавиці і пісочниці.

7)      Пандуси, пандуси і ще раз пандуси. Їх не те, що не вистачає, а майже немає у більшості міст нашої країни!  Кожен новий супермаркет, торговий центр й інший заклад має бути облаштований пандусом, і не простим – а правильним. Для того, аби перевірити його «правильність» директор майбутнього закладу для експерименту має самотужки на нього заїхати.

8)      І ще про собак. Було б непогано, якби працівники, наприклад муніципальної міліції, мали право реагувати на вигул собак без повідків і на території дитячих майданчиків та шкіл.

9)      Щось писати про несанкціоновану забудову досить важко, але я , будучи мером, особисто би зустрічалася з жителями дворів, де на території  пісочниць будують чергові генделики.

10)   Я би пригощала усіх цукерками, як це робить мер Ужгорода Віктор Погорєлов, адже солодощі роблять гіркуватий присмак життя трохи  веселішим, і використовувала б кольорові  канцтовари :)

Ось так я б провела перші дні у кріслі мера міста моєї мрії, а потім, мабуть би звільнилася, адже командувати люблю тільки собою. А можливо і не звільнилася….

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання