Буквально звідусіль на нас усе частіше почали визирати обличчя українських політиків з неодмінними лозунгами-обіцянками кращого майбутнього. А це, вважайте, вірний знак того, що до виборів залишилося не так вже й багато. Власне, з тим, кого обирати, начебто вже все зрозуміло. Втім відкритим залишається питання, а на кого ця вся піар-кампанія розрахована. Тож намалювати соціальний портрет виборця бюро «Аналітик-Контент» попросив директора Закарпатського обласного центру ґендерної освіти при УжНУ, соціолога Мар’яну Колодій.
То хто ж він таки – сучасний виборець? Який у нього вік, стать, освіта тощо?
Відповідно до усереднених показників (за соціально-демографічними даними Державного комітету статистики України щодо складу населення) середньостатистичний виборець може виглядати так:
– Жінка (жінки переважають у структурі населення від 18 років і старше: жінок – 52,4%, чоловіків – 47,6%);
– Жителька міста (чисельність міського населення в Україні більша, ніж сільського (63% міського населення, 37% - сільського);
– Віком 43 – 44 роки (середній вік жінок в Україні – 43 роки: у містах 42 роки, у селах – 44 роки; середній вік чоловіків по країні – 38 років: 37 років у містах і 38 років – у селах);
– Заміжня, мати 2 дітей (заміжніх жінок у віці 43 – 44 роки більше, ніж незаміжніх, розлучених та вдів; а середній показник дітності в Україні на одну жінку протягом життя - 1,5 – 2 дитини);
– За освітнім рівнем – кваліфікований працівник (спеціаліст службовець середньої ланки – вчителька, медсестра, працівниця сфери послуг).
Що ж до Закарпаття, то це теж жінка, але вже жителька села (жителів села в області більше, ніж міста), віком 45-46 років, мати двох дітей, працівниця сфери послуг.
А загалом хто виявляє нині більшу активність на виборах? Невже теж жінки?
Це залежить у першу чергу від типу виборів. До прикладу, на виборах до Парламенту активність виборців найнижча – 50% – 60%, на виборах Президента України у середньому складає 60% – 70%. Найвищий же показник активності на виборах до органів місцевої влади - 70% - 80%.
Найактивнішими на виборах групами населення вважаються люди віком від 60 років і старше. І це справді знову ж таки жінки - у цьому віці їх просто більше, тому що середня очікувана тривалість життя жінок при досягненні 65 років складає 16 %, а у чоловіків - 11%. При досягненні ж 45 років у жінок цей показник 33%, а у чоловіків – 22%. А загалом середня тривалість життя жінок в Україні – 72 роки, чоловіків – 63 роки.
Вважається також, що жителі сільської місцевості виявляють більшу електоральну активність, ніж жителі урбанізованих регіонів. Ця закономірність проявляється навіть тоді, коли сільські виборці знаходяться в об’єктивно гірших обставинах – несприятливі погодні умови і значна віддаленість виборчих дільниць.
Яка причина цього?
Їх може бути кілька. В селах, де люди добре знають одне одного, сильніший вплив колективу на особу. А це мобілізує навіть пасивні елементи, які в іншому випадку не взяли б участь у голосуванні. Тут більше старших людей, які ще з часів Радянського Союзу звикли до сумлінного виконання свого громадянського обов’язку. Не варто відкидати і персональний вплив поважних на селі осіб – сільського голови, директора школи тощо, більш менш залучених до місцевих осередків політичних партій.
Також сільський електорат більше залежний від телевізійного каналу інформації, у нього несформоване критичне мислення і до того ж гостре почуття особистої відповідальность. Тому він піддатливіший до політичних маніпуляцій мобілізаційного характеру.
Міський електорат у ситуації політичного вибору більш скептичний і критичний. А це не надто сприяє надмірній участі в голосуванні.
А яка ситуація на Закарпатті? Порівняно з рештою України наш виборець більш активний чи навпаки?
Порівняно з рештою території України активність виборців на території Закарпаття менша на 10 – 15% (ця ситуація типова ще й для Івано-Франківської області). Пояснюється це тим, що значна частина населення Закарпатської області перебуває на сезонних заробітках (вибори завжди припадають на періоди найбільшої активності заробітчанства весна-осінь – найкращі періоди для виконання будівельних і ремонтних робіт.
Людмила Олійник, бюро "Аналітик-Контент"