«Село – це цілий світ», – каже Аліса Смирна і робить усе для того, аби цей закарпатський світ зберегти. Після повномасштабного вторгнення Аліса багато волонтерила: привозила гуманітарну допомогу з-за кордону, облаштовувала у Перечині житло для людей, які втікали від війни, допомагала з продуктами, машинами, відправками переселенців закордон. І, здавалося, працювала мінімум за десятьох, поки чоловік був на війні.
За рік багато чого змінилося: ситуація з людьми, які приїжджають на Закарпаття, стала більш стабільною, потік зменшився, хтось знайшов тут нове життя і почав працювати, хтось – не дуже.
Але Аліса Смирна темпи діяльності не зменшує, натомість вигадує все нові й нові форми й формати допомоги і переселенцям, і місцевим мешканцям – родинам військових. Зараз просуває свій «свинський проект». І ця кумедна фраза – не жарт, а дуже конкретна назва.
Детальніше читайте у розділі «Життя по-закарпатськи».