Коаліція з протидії дискримінації в Україні оприлюднила імена осіб та організацій, які найбільш злісно порушували принципи рівності у 2015-му.
У Міжнародний день толерантності, який відзначається щороку 16 листопада, Коаліція з протидії дискримінації в Україні оприлюднила імена осіб та організацій, які найбільш злісно порушували принципи рівності протягом року. Їх назвали «головними дискримінаторами» та вручили нагороду – шори – як символ зашореності та обмеженості у поглядах, - пише "Радіо Свобода".
«Ти її не бачиш, але вона тут» – так починається ролик кампанії «Дискримінація обмежує. Протидій», яку започаткувала Коаліція з протидії дискримінації в Україні. Третій рік поспіль її експерти вручають премію головним «дискримінаторам» країни у трьох номінаціях: «Язик мій – ворог мій» (за найбільш дискримінаційне висловлювання), «Реально ганебний вчинок» (за найбільш дискримінаційний вчинок) та «Дискримінація в законі» (за найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу).
Цього року в номінації «Язик мій – ворог мій» переможцем став виконавчий директор НСК «Олімпійський» Володимир Спільниченкоза пропозицію зробити окремий сектор для афроамериканців після скандалу з побиттям чорношкірих уболівальників на столичному стадіоні під час матчу «Динамо»-«Челсі» 20 жовтня. Щоправда, у прес-службі «Олімпійського» від звинувачень у расизмі активно відхрещувалися. Зокрема, там, заявили, що журналісти, які робили інтерв’ю, вирвали із контексту лише першу фразу.
А от «реально ганебним вчинком», за версією правозахисників, відзначився власник аквапарку в місті Ужгороді, колишній мер Сергій Ратушняк. У червні 2015 року адміністрація ужгородського аквапарку відмовила студентам-іноземцям у відпочинку, сказавши, що турбується про здоров’я жителів міста, не пускаючи «сифілісну і туберкульозну циганоту краю і всього світу».
Та окрім Сергія Ратушняка, член журі конкурсу, юрист «Юскутум»Ксенія Проконова відзначила також і МВС за неефективне розслідування злочинів, скоєних через расистські та гомофобні мотиви.
«За перші 10 місяців 2015 року нами було зафіксовано 10 випадків таких насильницьких дій. Жодна з них не кваліфікована за 161-ю статтею Кримінального кодексу. МВС оцінює такі дії лише як хуліганські», – обурювалась вона.
І, нарешті, за «Найбільш небезпечну законодавчу ініціативу» антипремію отримала Верховна Рада, депутати якої не передбачили права переселенцям голосувати на місцевих виборах.
«До Верховної Ради буде надіслано диплом ганьби і шори за те, що вона не побачила проблем внутрішньо переміщених осіб і не надала їм можливості користуватися тими правами і свободами, що є в усіх інших громадян України», – сказав співкоординатор проекту «Без кордонів», один із членів журі конкурсу Максим Буткевич.
Окремої нагороди, за словами правозахисників, заслужили депутати і за антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу, а вірніше, її обговорення.
Марина Говорухіна та Ірина Текучова з Коаліції з протидії дискримінації показують шори – нагороду премії «головних дискримінаторів країни»
У 2013–2014 роках Коаліція з протидії дискримінації нагороджувала премією за дискримінацію мера Ялти Сергія Ілаша за порівняння ромів зі «звіринками», колишнього мера Києва Олександра Омельченка за висловлювання про людину з інвалідністю як «бідненьку, Богом ображену, сліпеньку, глухеньку і кривеньку».
За «Реально ганебний вчинок» відзначали настоятеля Києво-Печерської лаври владику Павла та президента Національної академії медичних наук Андрія Сердюка за виселення з території Лаври клініки Інституту епідеміології та інфекційних захворювань імені Громашевського, де на лікуванні перебували ВІЛ-інфіковані, а також «Дельта банк» за відмову у побутових кредитах людям з інвалідністю.
За «Найбільш небезпечну та дискримінаційну законодавчу ініціативу» перемогу здобував у минулому депутат від Партії регіонів Вадим Колесніченко з проектом закону про заборону пропаганди одностатевих стосунків.
На роздоріжжі поглядів
У питанні дискримінації Україна опинилася на межі між двома світами: проросійським і прозахідним, мовиться у першому звіті про проблеми дискримінації та нерівності в Україні, написаному за допомоги Європейського союзу і оприлюдненому у серпні цього року. Відтак прогрес України на шляху досягнення загальної рівності та недискримінації досі перебуває під глибоким впливом цих конкурентних бачень.
«В той час як бажання відповідати стандартам Європейського союзу змусило країну ухвалити всебічне антидискримінаційне законодавство, велика частина політичної еліти відмовилася включитися у цей процес, сприймаючи нові закони радше як вимогу з боку Європи, ніж як відображення політичного або суспільного консенсусу», – мовиться у дослідженні.
Звіт також наводить переконливі свідчення того, що анексія Криму та конфлікт на Донбасі негативно впливають на меншини в цих регіонах. Кримські татари – жертви дискримінації за радянської доби та у часи незалежності – зазнають нової хвилі насильства та дискримінації з моменту анексії Криму Росією у 2014 році. Роми потерпають від расистських нападів і виселення у районах, контрольованих проросійськими сепаратистами у Донецькій та Луганській областях. Гомофобне російське законодавство почало діяти в Криму, в той час як на Донбасі зростає кількість злочинів на ґрунті гомофобії. Існують свідчення й того, що релігійні меншини стикаються з усе більшими труднощами – включно з насильством – у зонах конфліктів. Більш того, прямим наслідком анексії та конфлікту стало утворення нової групи, яка наразі активно зазнає дискримінації, – це внутрішньо переміщені особи.
Свідчення того, що дискримінації зазнають і бійці АТО, коли їх не беруть на роботу чи навіть не пускають у заклади громадського харчування, зібрала і програма Радіо Свобода «Молодь Плюс».