Ранкова кава з Наталією Засухіною

Напередодні Параду наречених, що стартує цієї неділі, ми вирішили запросити на «Ранкову каву» одну з найяскравіших і незмінних (протягом усіх попередніх 4 парадів) його учасниць – артистку Закарпатського обласного муздрамтеатру, лауреатку премії імені братів Шерегіїв Наталію Засухіну.

Окрім усіх театральних титулів нещодавно Наталія Засухіна отримала і звання «Обличчя міста» за версією проекту Uzhgorod Nights. Спілкування з нею заряджає бажанням активно насолоджуватись усіма можливостями життя, ходити до театру і на міські свята, а головне – просто любити людей.

- Що спонукає Вас щороку брати участь у Параді наречених?

­- Мабуть, мій внутрішній настрой, мій характер, моє его. Мені хочеться брати участь у різних заходах, не можу просто так сидіти, склавши руки. Не розумію молодь, яка, колись щось подібне організовується в місті, сидить вдома. Я не можу бути осторонь. У центрі дійства завжди цікавіше, ніж спостерігати збоку.

Багато друзів питають: «Навіщо це тобі потрібно, тобі дають грошові призи?». Я ж відповідаю, що ні, але ж це так цікаво! Щороку знаходжу нових знайомих, а крім того – сили бути молодою завжди.

- Який із Ваших образів на попередніх Парадах Вам самій найбільше сподобався?

- Найближчим мені, мабуть, був, як я його назвала, ветеран кохання. Я була одягнена у військову форму, як весільний генерал. Образ сподобався мені, мабуть, тому, що він ближче до мого віку. Тому коли прийшла ця ідея, то досить легко було її втілити. А от торік було вже важче. Молодим дівчатам досить одягнути весільну сукню - і вони вже красуні, а тут треба придумати окремий образ, щоб виглядати достойно і цікаво.

- Звідки черпаєте ідеї і хто допомагає Вам втілювати їх?

- Часто раджуся з чоловіком, він мене розуміє і підтримує, відпускає на подібні заходи і не контролює, куди ідуть сімейні гроші. Допомагають і колеги по роботі - Емма Зайцева, Віра Степчук, Василинка Грицак. Усі разом напрацьовуємо ідею і робимо, як мені здається, цікаві образи.

- Парад наречених для Вас – це…?

- Скажу так: це еліксир молодості. При чому він допомагає краще, ніж креми.

- Який день із Вашого життя Вам хотілося б повторити?

- Мені здається, що повертати не хотіла б жоден. Краще, щоб було багато цікавого попереду. Назад повертатися – не найкраща ідея. У моєму житті було багато хорошого і, на щастя, не так багато поганого, сумного. Але всьому - свій час. Думаю, людина повинна жити майбутнім.

- Яке слово Ви любите?

- Доброта, щирість… Найулюбленіше слово – доброта.

- Назвіть 3 речі, які необхідні Вам для щастя.

- Сім’я, робота (можливо, вона навіть на першому місці) і, мабуть, от такі заходи, які проводяться в місті: і Парад наречених, і Міс Всесміх (також брала участь і перемогла, - авт.), і КВН.

- Про що Ви подумали сьогодні вранці, коли прокинулися?

- Я живу в селі і коли вікна відкриті, то зранку чути як страшенно класно співають пташки. Бачиш, що сонце встає і прокидаєшся з таким хорошим настроєм! А щодо саме нинішнього ранку, подумала: сьогодні вже середа, Парад наречених вже швидко, а мені ще стільки всього треба підготувати!

- Якби Ви писали п’єсу, про що б вона розповіла?

- Якби я її писала, то – про любов у нашому суспільстві. Навіть не про любов чоловіка до жінки, а любов один до одного, мені здається, вона дещо втрачена зараз, люди самі по собі. Треба більше спілкуватися, розуміти одного, по-доброму ставитися. Хочу, щоб молодь звернула на це увагу. І про любов до природи. Бачила недавно, як з машини викидають сміття на дорогу. Це страшно, люди не люблять себе, свій край, природу, не думають, що лишать для своїх дітей. А в місті понабудовували торгових центрів замість сквериків... Це теж стосується любові – до свого міста. Любов – це велике слово, яке усе це поєднує в собі…

- З ким із акторів Ви погодилися б зіграти в кіно закохану пару?

- Я завжди чесно зізнаюся, що ніколи не мріяла про театр. І тим більше про кіно. Тому ніколи не мала і якихось мрій, як то «хочу зіграти з Джонні Деппом». Мабуть, я реалістка. Мрію, щоб діти були здорові, щоб сім’я була міцна, щоб не дай Бог нічого не бахнуло, як у Чорнобилі, щоб ми жили спокійно, щоб наша країна вибралася із свого теперішнього стану, щоб було більше багатих, ніж бідних. Мені добре у театрі, люблю працювати тут, люблю їздити на гастролі у великі міста. Мене вони надихають. Навіть натовп, який інших втомлює. Мені подобається енергетика великого міста, масштаб будов. Але мене влаштовує робота в Ужгороді. Щодо закоханих, у мене були такі ролі, наприклад, у «Танго для тебе». Чоловік після прем’єри навіть спитав: «Я не зрозумів, чого у тебе так блищали очі?!». Я відповіла, що мені б ніхто не повірив, навіть він, якби я грала інакше.

- Із якої з театральних ролей Вам не хотілося б виходити і поза сценою?

- Багато ролей пройшли мимо мене. Все ж, я таки зіграла і щонайменше 2 улюблені ролі. Це Проня Прокопівна із «Банкроту» (за мотивами твору «За двома зайцями»). Також дуже сподобалася Ханума в п’єсі «Витівки Хануми». Мабуть, через характер цієї жінки, вона мені зараз близька по духу.

- Ваш улюблений вислів?

- Я не зациклююся на якихось висловах, щоб їм слідувати у житті. Головне – ніколи не переступати певну межу. Можна піти на компроміс, але тільки не робити підлість. Це найгірше, після цього вже не можна відновити стосунки, тому ніколи не слід так поступати.

- Ви любите пити каву? З ким і яку?

- Страшенно люблю. І я не лукавлю. Коли приїхала на Закарпаття (я з Львівщини  але коріння моє – закарпатське), поступила в училище в Хусті, там була дуже модна кав’ярня «Червона шапочка» і я випивала по 5 чашечок кави на день. І тепер ранок починається із неї.

З ким? Люблю зранку пити каву з чоловіком. Він варить каву, потім встаю я і ми з ним випиваємо її разом і так починається наш робочий день. Ну і зустрічаємося тільки ввечері, бо у нього своя робота, у мене - своя.

Габріелла Руденко, спеціально для Zaholovok.com.ua

P.S.

Ми любимо вранці пити каву. Часто п’ємо її у компанії з цікавими людьми. Чуємо при цьому цікаві думки, які інколи розважають, часом – змушують замислитись, а останнім часом все більше викликають бажання записати їх і поділитися з читачами нашого сайту. Тому започаткували рубрику «Ранкова кава». Щовівторка і четверга читайте нові розмови. Усього з кількох запитань, тільки щоб вдало розпочати інформаційний день за горнятком кави у гарному товаристві. Чекаємо Ваших пропозицій щодо осіб, яких Ви хотіли б "почути" за "ранковою кавою".

Ваш Zaholovok.com.ua

Партнер рубрики "Ранкова кава" - ужгородське кафе "Какао"