Петро Порошенко - перший із президентів України, який зможе вести кулуарні переговори із західними лідерами. Про це сказала Мирослава Лендьел, професор, д.п.н., проректор УжНУ з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків під час прес-конференції в Ужгородському прес-клубі. Вона зазначила, що «Порошенко – це не ідеальний президент, але ідеальних немає». Водночас політолог сказала, що П. Порошенко ніколи не займав нішу націоналіста і відзначила, що це поки єдиний Президент, який зможе вести кулуарні переговори із західними лідерами, - через своє знання англійської мови.
«Порошенко абсолютно ніколи не займав нішу націоналіста, тим більше у такому забарвленні хуторянському як Ющенко. Подивіться, Львівська область, яка на парламентських виборах дала надзвичайно високий рівень підтримки для Свободи, продемонструвала вищий рівень підтримки Порошенка, ніж на Закарпатті, яке уособлювалося - ЄЦ, Балога, адміністративний ресурс. Що це означає: українці після Майдану розуміють, що хороший президент це не тільки той, який використовує багато нацсимволіки, говорить про націсторію і водночас нічого не робить. Порошенко - це перший президент, який вільно володіє англійською мовою і може дійсно вести кулуарні переговори із західними лідерами. А це важливий момент у дипломатії. Тому що Путін, який чудово володіє німецькою мовою, на цій кулуарній дипломатії побудував ці теплі відносини з Німеччиною. Водночас Порошенко - це людина, які ніколи не говорила якісь речі, які б могли образити росіян як націю. Навіть щодо Путіна він використовує свою риторику і це не риторика нижче пояса. Це теж є плюс. Бо дипломатія - це є дипломатія, деякі речі тут є неприпустимими. Порошенко має можливість дійсно реформувати Україну, це останній шанс довести, що це є спроможна держава, і заперечити твердження Путіна, що це країна, яка не відбулася. Великий шанс кредиту у нового президента від заходу, від населення. Це не ідеальний президент, але ідеальних немає».
«Щодо того, чому так мало голосів набрав Тягнибок і Ярош. Це спростування того міфу, який створила Росія, про правий, фашистський рух. Насправді Майдан я трактую як лівацьке явище. Ця картинка, яку ми бачимо, це «ліва» картинка. Те, що французи пережили у 60-их роках. Громадяни згадали, що можуть вимагати соціальної справедливості і за неї можна боротися. Це є лівацький рух до справедливості, гідності, захисту своїх прав. Людина, яка використовувала праву риторику, насправді не вписувалася у матрицю очікування громадян. Громадяни це інтуїтивно відчули, їм ближче радикальний лівацький Ляшка, якого вони сприймали як виразника їхніх інтересів, і не бажаючи голосувати за Тимошенко і Порошенка, обирали його. Водночас є розуміння того, що можливо нежорсткі президенти, як наприклад, Богомолець, це майбутнє країни», -- вважає Мирослава Лендьел.