Сьогодні в ужгородській книгарні «Кобзар» «за прилавком» побував автор проекту «Деца у нотаря», голова громадської організації «Карпатський дім» Павло Чучка.
«Такоро роду акція - це одна з небагатьох залишкових ознак відкритості суспільства. Ми не соромимося один одного - ходимо до людей. Очевидно, маємо що сказати і що відповісти. Ті, хто думають і читають», - каже Павло Чучка.
«Літературне Закарпаття пружно пішло вперед, адже у цьому році багато наших авторів повидавали свої твори. Наприклад, і Гаврош видав гарну книгу, і Дочинець прорвався вперед».
Павло Чучка прийшов на зустріч з читачами не з пустими руками, а з невеликими друкованими подарунками: «Сьогодні розпочався затяжний період приємних зимових свят. Від Святого Миколая через Василя і до Святого Валентина через Тетянин день. Так вийшло, що саме сьогодні, на римо-католицький Миколай, я у «Кобзарі». Я маю теж доробок цього року - розробив веселий краєзнавчо-виховний календар на 2014 рік і, спільно з науковцем Йосипом Кобалем, видав книжку з коментарями про бойову історію Закарпаття - це про військо Ференца Ракоці, яке він рекрутував у нашій області: список вояків, населених пунктів, з аналізом та проекцією на сьогоднішній день. З цими виданнями я зустрічаю людей: вітаю їх, вручаю презенти, бажаю їм кращого 2014 року, ніж був 2013 і завершення революційних справ, які розпочали у кінці цього року».
Зустріч Павла Чучки з читачами відбулася у рамках акції «Письменник за прилавком», яка розпочалась в Ужгороді 1 грудня. Упродовж 18-ти днів (з 1 по 18 грудня) у найвідомішому книжковому магазині міста «Кобзар» можна буде зустрітися, поспілкуватися, випити запашну каву з найвідомішими закарпатськими письменниками.
Почитовани панє Павло Чучка!
Почитовани панє Павло Чучка! Винчуєм Вам на нових идейох и шмелого приблїжованя и придружованя ґу своїм читательом. Нє у Ужгороду сом и нє могли зме ше стретнуц. Барз ме интересує кнїжка цо ю написал Анатолий Годинка, а одноши ше на Ференца другого Ракоция, куруцох и войованю и страданю нашого народу у "його" ошлєбодительней войни мадярского народу заплаценей зоз руску креву. Кед би нє було тих войнох за мадярски трон, а на рускей жеми и мойо предки би нє сцекли и преселєли ше до мочарней Южней Угорскей. Интересує ме, и попри тим же насло кнїжки бешедує о "вирносци" Русинох у Ракоцийовей войни, чи слово о Ференцових Ракоцийових мемоарох и чи кнїжку можем од Вас достац у ПДФ формату. Препатрал сом дзепоєдни пописи Ференцових гайдукох, а познате ми же за свой найвирнєйши народ, цо го охабели кед виявел же ше бори за власц мадярских панох, були поставени шибенїци на котрих його велї "найвирнєйши" закончели свой живот.