Недавно Ужгород відвідав музичний гурт «Пара нормальних». Виконавці залишили місто з купою позитивних вражень та емоцій, про які вони поділилися в ексклюзивному інтерв’ю для Zaholovok.com.ua.
- Відомо, що в Ужгороді ви вже не вперше. Які ваші враження від нашого міста?
− Артем: Цього разу нас прийняли на багато тепліше, аніж минулого разу. Зараз все сприймається яскравіше та цікавіше. І взагалі, ми повні позитивних вражень від Ужгорода. Адже це місто дуже красиве.
– Ви дуже багато подорожуєте. Майже через кожні два дні буваєте в іншому місті. Чи маєте час на те, щоб розслабитися і просто погуляти містом?
– Артем: Не завжди нам це вдається. Наприклад, минулого разу, коли приїхали в Казахстан, то дуже хотіли потрапити на Канатну дорогу, але нічого не вийшло. Тому, коли наступного разу ми приїдемо в цю країну, то неодмінно попросимо організаторів, щоб зробили нам туди екскурсію.
– У гурту «Пара нормальних» надзвичайно напружений графік роботи. Як вдається пристосовуватися до такого шаленого темпу життя?
– Артем: Дуже легко, просто входиш у цей ритм і ловиш від цього кайф. Енергетика креативності підживлює нас, надає новий заряд сил. Я взагалі довго дома знаходитися не можу, бо тоді в мене починається якось ломка.
– Аня: У мене взагалі не має прив´язки до режиму дня. Коли випаде така можливість припертися до вікна машини, тоді із задоволенням використовую її і засинаю, щоб відновити сили. До такого способу життя врешті-решт починаєш звикати.
– Що вам найбільше подобається у професії артиста?
– Артем: Бутерброди перед виступами на сцену. Взагалі професія артиста – це кайф.
– Аня: Та він виходить на сцену тільки тому, щоб бутерброди поїсти. Просто, якщо тобі подобається твоя професія, то відчуття такі, ніби ти не працюєш, а відпочиваєш, бо це приносить тобі задоволення.
– Пригадуєте, коли вперше вийшли на сцену?
– Аня: Мені тоді було 12 років і перед виступом я дуже сильно хвилювалася. Розуміла, що переді мною повний зал глядачів, перед якими я буду щось співати. Від страху в мене буквально підкошувалися ноги. Але, коли все-таки заспівала і зал дуже добре мене сприйняв, мені це дуже сподобалося. І від тоді мене важко було вже забрати зі сцени.
– З роками це хвилювання ще збереглося?
– Аня: Правильніше буде сказати –– присутній адреналін. А він швидше допомагає в роботі, аніж заважає.
– Артем: Просто ми ставимося до концертів не просто, як до роботи, а до чогось важливішого. Це наше життя, тому зрозуміло, що хвилюємося.
– Хто Вам подобається з виконавців вітчизняної сцени?
– Артем: Павло Зібров… От чесно! Серйозно, він хороший мужчина.
– Артеме, ти випускник талант-шоу «Фабрика зірок». Яким чином це відобразилося на твоїй творчості?
– Артем: Цей проект для мене був просто ще однією сходинкою на шляху до мрії. На той час моєю ціллю в житті була участь у гурті «Пара нормальних», бо вже тоді моя підсвідомість знала, що я все-таки буду її учасником.
– «Фабрика зірок» дала тобі швидкий злет популярності. Чи важко було її підтримувати?
– Артем: Спочатку було важко переконати фанатів, що у гурту все добре. Але наша команда все правильно зробила. Завдяки таким пісням, як: «По вулицям Москви» та «Наречена» вдалося всіх у цьому переконати. Також великий плюс Ані за те, що вона свого часу не «включила дідівщину», і ми знайшли спільну мову.
– Деякий час після того, як ти був учасником «Фабрики зірок» тебе запросили вже у ролі зірки. Які були відчуття?
– Артем: Круто! Було дуже незвично, але приємно. Після «Фабрики» для мене було головне довести всім, що я чогось вартий.
– Де Вам найбільше подобається виступати – у маленьких провінційних містечках чи великих містах?
– Аня: Ми любимо масові гулянки, куди всі приходять для того, щоб відриватися. Там всі настільки гарячі, що ти просто здороваєшся, а тебе одразу накриває шалена хвиля віддачі! Тому найбільше подобається виступати перед публікою маленьких міст – там людям бракує свята.
– Аня, ти знімалося оголеною для журналу «Плейбой». Як до цього віднеслися твої рідні?
– Аня: Класно. Коли мама побачила фотографії, то сказала, що теж так хоче. Вона взагалі до оголеного тіла ставиться дуже демократично, тим більше, якщо це красиво, а не вульгарно.
– Ти не комплексувала під час зйомки?
– Аня: Ні, я ж нудистка, тим більше була дуже класна команда. Ми всі разом придумовували деталі, ідеї. От тільки тоді дуже холодно було. Це був початок весни, а приміщення не обігрівалося, тоді як зйомки тривали цілих десять годин.
– Хто вам шиє костюми? У Вас є один дизайнер, з яким Ви весь час співпрацюєте, чи весь час з різними?
– Артем: Найчастіше сценічні костюми ми собі самі вибираємо, а також співпрацюємо з дуже талановитими дизайнерами Анастасією Івановою та Катериною Евтушенко.
– На деяких фотографіях в інтернеті ви цілуєтеся. Між вами почуття, чи це просто піар?
– Аня: Де? Справді? Не може такого бути!
– Артем: Це ми просто з Анею пиріжком ділилися.
– Аня, ти в дитинстві співала в церковному хорі?
– Аня: Ага, я була регентом в церковному хорі. Взагалі дуже люблю хор – для мене це ідеальне музичне звучання.
– Артем, ти порівняно новачок у гурті «Пара нормальних». Як ставишся до того, що тебе весь час порівнюють із попереднім солістом, Іваном Дорном?
– Артем: Після того, як ми випустили нову пісню, всі невдоволення в мій бік кудись зникли. І порівняння також.
Оксана Нірода, спеціально для Zaholovok.com.ua