Олександр Ледида дав інтерв’ю телеканалу «Тиса-1» з приводу політичної ситуації на Закарпатті. На сайті Закарпатської облдержадміністрації опублікували найцікавіші моменти інтерв’ю.
Про загальну політичну ситуацію в області
Олександре Олександровичу, до парламентських виборів залишилося майже 3 тижні. Як оціните передвиборчу ситуацію в області?
Якщо порівнювати із попередніми виборами, які проходили на території області, то сьогодні ситуацію можна назвати досить стабільною - без особливих ексцесів. Зазвичай, усі політичні гравці - особливо це стосується мажоритарників, готують «важку артилерію» на останні два-три тижні. Очевидно, розраховуючи на те, що такою активною роботою ще можна переламати ситуацію на свою користь.
Наскільки, на Вашу думку, забезпечено рівні права доступу усіх учасників виборчого процесу? Зокрема, щодо вільного доступу до засобів масової інформації, біг-бордів?
Що стосується біг-бордів, то тут ситуація - найпростіша. Вони на Закарпатті майорять усіма кольорами. Жодна політична сила не може сказати, що їм заборонили розміщати вуличну рекламу. Відзначу, що окремі партії вивісили свої біг-борди ще на початку року й відтоді їх лише оновлюють.
Що ж стосується ЗМІ, то тут - складніше. В області є кілька власників медіа. Якщо хтось із них бере участь у виборах, то цей ЗМІ працює або на нього безпосередньо, або ж на його політичну силу. Це добре видно по Закарпаттю. Нічого дивного, як на мене, в цьому немає. Людина фінансує засіб масової інформації упродовж кількох років, а необхідний ефект від нього отримує лише під час виборів.
Водночас відзначу, що на Закарпатті людям простіше розібратися у політичній ситуації, аніж в мегаполісах. В області - 70 % сільського населення. Відповідно, більшість мажоритарників, що йдуть на вибори, людям добре знайомі. Тому дуже важко здивувати закарпатця якимись діями, якоюсь важкою агітаційною «артилерією» в останні, до прикладу, 10 чи 20 днів.
Опозиція нарікає на не зовсім прозорий процес формування складу виборчих комісій, точаться розмови про певний тиск… Чи були якісь звернення до вас від політичних сил з цього приводу?
Жодних розмов про це не може бути. Комісії формуються представниками різних політичних сил. У таких умовах створити тиск нереально. Від кого він може йти? Від влади? Влада ж не має доступу до комісій. Що стосується Партії регіонів, то вона має одного з 18-ти членів комісії, як й інші політичні сили. Певні питання виникали при формуванні комісій та проведенні першого засідання, але все налагодилося, всі працюють.
Про спроби підкупу виборців
Обласні ЗМІ нещодавно повідомляли про факти роздачі продуктових наборів окремими кандидатами-мажоритарниками. Які кроки влада вживає, щоб унеможливити подібні процеси? Чи є належна реакція з боку правоохоронців?
Насамперед відзначу, що ці моменти фіксуються міліцією. Матеріали далі передаються у прокуратуру, яка вже приймає рішення. Направляє в суд і ЦВК, щоб були прийняті рішення стосовно того чи іншого кандидата. Такі випадки є в Закарпатській області. Був також випадок у 2010 році, коли зафіксували підкуп виборців. Людина пройшла через суд, була засуджена.
У 2010 році чимало розмов точилося щодо масового підкупу виборців з боку однієї з партій. Говорилося про те, що використання технології роздачі грошей кардинально змінило справжнє волевиявлення громадян. Наскільки реальним може бути підкуп виборців на парламентських виборах? Що робиться для того, щоб унеможливити купівлю голосів окремими учасниками виборів?
Багато політичних сил підписалося під зверненням про чесні та прозорі вибори, щоб унеможливити підкуп. Не думаю, що підкуп цього разу буде носити масовий характер. Але, думаю, що окремі спроби використати цю технологію все ж будуть. Тим більше, що у цих виборах беруть участь мажоритарники. Водночас, можу сказати з упевненістю, що політичні партії таким займатися не будуть. Їм просто не вигідно. Вони «розкручені» і не бажають псувати свою репутацію.
Про використання чорного піару
У ЗМІ опублікували інформацію про приїзд в область одного з найвідоміших політичних блогерів – Володимира Петрова. За чутками, Ваші опоненти найняли його, щоб суттєво «підмочити» репутацію кандидатів у нардепи від Партїі регіонів. Як Ви ставитеся до цієї інформації і загалом до використання чорного піару, як передвиборчої технології?
Чорний піар використовується - і не тільки у Закарпатті чи в Україні, а на всіх виборах взагалі. Якщо приїде цей піарник, закарпатці одразу його відчують на сайтах, шпальтах газет, у інтерв’ю. Але цій людині дуже важко буде адаптуватися до закарпатського менталітету, тому я не вірю, що використання чорного піару принесе велику користь тому, хто його найняв. Скоріше, навпаки. У закарпатському селі дуже важко розповісти про кандидата неправду, якщо його знають останні 5-10 років. Але чорний піар має місце і певні результати досягаються завдячуючи йому.
Чи готові до гідної відповіді у випадку провокацій?
Відповідати не варто. Не треба втягуватися у ці процеси. Закарпатці виважені люди і самі можуть відрізнити біле від чорного. Наші люди прагматичні, читають, дивляться і приймають своє зважене рішення.
Про кадрову політику в області напередодні виборів
Прокоментуйте, будь-ласка, ситуацію з низкою звільнень, які відбулися останнім часом в обласній адміністрації. Мова йде про головного освітянина краю Михайла Мотильчака, начальника управління агропромислового розвитку Івана Паука, директора Закарпатського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади Віктора Пащенка. Чому претензії до їхньої роботи виникли саме зараз? Це якось пов’язано з виборами?
Я б не сказав, що напередодні виборів. Якщо передивитися мої розпорядження за останні 2 роки, то з’ясується, що кожного місяць когось звільняють, когось приймають на роботу. За час роботи я звільнив 6 голів адміністрацій. Це - перші посадові особи району. Ніякого переполоху не було. Людина спробувала, зрозуміла, що це не її місце, бо завдання поставлені перед мною Президентом, досить важко виконувати. Що стосується осіб, імена яких ви назвали… По-перше, Івана Паука ніхто не звільняв. Він працює начальником управління агропромислового комплексу. Що стосується начальника управління освіти, то у нас дійсно була з ним розмова. Я сказав: якщо хочеш займатися освітою, то працюй - займайся конкретною роботою, якщо ж політикою, то роби це де інде. А займати посаду начальника управління і займатися політикою – у мене такого не буде.
Натомість, найбільший виш краю – УжНУ – отримав нового керівника. Щодо призначення Федора Ващука ректором теж було багато суперечок. Прогнозували навіть протести колективу. Як думаєте, чому цього не сталося?
Студенти і викладачі добре бачать, у яких умовах працюють викладачі у ЗакДУ і Ужгородському національному. Варто тільки зайти у вбиральню або ж аудиторії обох університетів порівняти. Федір Григорович, передусім, менеджер, а керівник такого закладу повинен бути менеджером. Він повинен створити всі умови, щоб студенти мали охайні аудиторії, гарні гуртожитки, а викладачі мали можливість викладати у нормальних умовах.
На Закарпатті загалом понад 40 філій вишів. Такого взагалі не може бути – скоро у кожному селі будемо мати по інституту чи університету. Які знання отримують наші майбутні інженери, педагоги після таких вузів? Зрозуміло, що найближчим часом ситуація змінюватиметься. Будуть працювати лише ті виші, які відповідають нормам. Це питання також стоїть зараз перед в. о. ректора УжНУ.
Про допомогу області від окремих нардепів та членів команди
Олександре Олександровичу, ви не перший рік у політиці, сьогодні – у команді влади. Чому, на Вашу думку, напередодні виборів, деякі члени команди починають свою гру. Так, зокрема, куратор Закарпаття від Кабміну, Міністр МНС Віктор Балога часто критикує керівників держави, досить різко висловлюється на адресу влади, у складі якої пропрацював кілька років. Яку мету він використовує?
Краще це питання задати йому. Але, на мою думку, усе через конкуренцію у команді Президента. Те, що можна було робити у команді Ющенка, дуже важко робити у команді Януковича. Діючий президент України ставить завдання – ти виконуєш. Якщо відповідаєш своїй роботі – працюєш, не відповідаєш – тебе звільняють. Працюючи у команді, вести якусь окрему політику дуже важко. Що стосується Віктора Івановича, то він все одно з цієї посади пішов би. Він буде себе шукати в інших політичних силах, де є ніша, де слабший досвід керівників. Це, до прикладу, може бути «Удар», адже політичного досвіду в цій партії та її лідера поки великого немає. Чи «Свобода» Тягнибока. Нічого особливого в цьому не вбачаю. Це - чисто «закарпатський» варіант…
Чи лобіювалися інтереси Закарпаття куратором Закарпаття? Що отримали від цього наші краяни?
Що стосується останніх двох з половиною років, то для Закарпаття важливим є зрушення у проблемі Солотвина. Віктор Балога, як член Кабінету міністрів, сприяв тому, аби вирішити питання з переселенням мешканців аварійних районів. Більше прикладів такої роботи я назвати не можу.
На посаді губернатора Закарпаття Ви вже 2,5 роки. Можете прокоментувати діяльність народних депутатів від області за цей час – чи були реальні результати їх роботи, яка користь закарпатцям?
Дуже важко коментувати роботу нардепів, особливо, якщо вони перебувають в опозиції. На жаль, часто робота депутатів від опозиції зводиться до того, що вони виходять на трибуну, аби сказати, яка погана чинна влада. Вони не беруть участь у голосуваннях, законотворенні. Тобто п’ять років депутатства вони витрачають на підготовку до наступних виборів, щоб перемогти і потрапити у більшість.
Про соціологічні війни, як елемент передвиборчої кампанії
Днями в області розгорівся великий соціологічний скандал – одного з соціологів колеги по ремеслу впіймали на брехні та маніпуляції цифрами. Як ви ставитеся до цих соціологічних війн напередодні виборів? Чи володієте ви реальними соціологічними даними і звідки Ви берете інформацію?
«Війни» між соціологами були завжди. Проте рідко хто проводить соціологічні дослідження за два тижні до виборів, а потім, для порівняння, одразу після волевиявлення. Зрозуміло, що більшість соціологів виконують політичні замовлення, тим самим компрометують себе.
Безумовно, кожна політична сила, йдучи на вибори та розраховуючи перемогти, повинна проводити та зважати на результати об’єктивних соціологічних досліджень.
Та часто буває, що політики посилаються на неіснуючі соціологічні результати рейтингів, які будуть вигідними саме для їхнього іміджу. У деяких ЗМІ можна побачити, що кандидати, котрі реально не мають шансів увійти до першої трійки, мають рейтинги за 60-70%.
Ви, як керівник області, що можете порадити закарпатцям, щоб ті, у свою чергу, не потрапляли на гачок подібних інформаційних махінацій?
Я можу просто порадити закарпатцям у останні два місяці перед виборами не зважати на результати соціологічних досліджень. Такі дані не відображають реальної картини волевиявлення. І якщо вже людина думає голосувати за певну політичну силу та певного кандидата, то, в першу чергу, треба дивитися, які конкретно досягнення у них є. Тільки після цього варто приймати відповідне рішення. Тобто зважати потрібно не на пусті слова та обіцянки, а на конкретні результати роботи людини.
Про забезпечення порядку в день голосування
Чи є побоювання у Вас щодо дня голосування – чи вдасться належним чином підготувати виборчі дільниці, чи буде дотриманий правопорядок у цей день?
За дотримання правопорядку будуть відповідати ті структури, що, згідно з законом України, мають це робити. Зараз триває процес підготовки дільниць до проведення виборів, зокрема, встановлюються камери спостереження. Уже 45% камер встановлено, йде апробація системи. За допомогою цих камер у день виборів можна буде за допомогою Інтернету спостерігати за ходом виборів на кожній дільниці.