Новини

Нова українська школа на Закарпатті: фінансування та потреби шкіл

В Ужгороді, за даними Управління освіти, для Нової української школи у 2021 році загалом передбачено майже 5 мільйонів гривень, з них понад два мільйони – для закупівлі нових, сучасних шкільних меблів. 995 тисяч – для комп’ютерів та різноманітної техніки, 925 тис. – для закупівлі необхідних дидактичних матеріалів, ще 556 тис – для підвищення кваліфікації педагогів.


Загалом на території Закарпатської області шкільна реформа потрохи втілюється в усіх навчальних закладах, проте, згідно з наказом МОН, поки лише чотири школи увійшли до переліку учасників інноваційного освітнього проекту всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти». Це Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8, Міжгірський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1, Чинадіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів, Чинадіївський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів.

У Департаменті освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА на запит Zaholovok.com.ua, зазначили, що для фінансування саме цих чотирьох шкіл у 2021 році з держбюджету передбачено понад 1,3 млн грн. «Розподіл субвенції між відповідними місцевими бюджетами здійснено з урахуванням кількості класів у закладах-учасниках всеукраїнського інноваційного освітнього проекту», – уточнили у Департаменті. Кошти передбачено на закупівлю комп’ютерів та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі методичної та навчальної літератури, зошитів та їх електронних версій з аудіосупроводом. 

Щодо питання реалізації концепції нової української школи та, зокрема, інноваційного освітнього проекту всеукраїнського рівня в гірських районах Закарпаття, у Департаменті  освіти зазначають, що дві школи із числа чотирьох закладів, які беруть участь у проекті, є саме з гірських районів. «Умови для організації освітнього процесу створено однакові для всіх учнів – незалежно від місця розташування закладу», – підкреслюють у Департаменті  освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА.

Закарпатські педагоги оцінюють концепцію нової української школи загалом позитивно. Проте, наголошують, що  наразі відбувається брак вивчення потреб кожної школи. Наприклад, заклад освіти за програмою НУШ отримує парти для початкових класів, хоча більше потребує, наприклад, інше обладнання, а не меблі.

В Іршавському ліцеї №1, де, як і по всій країні, також поступово впроваджується нова українська школа загалом навчається 903 учні. Із них 310 школярів навчаються у 12 початкових класах. Саме цих учнів на цьому етапі впровадження реформи, стосуються зміни, пов’язані із впровадження нової української школи.

Оксана Денисівна Мелеганич, заступник директора із навчально-виховної роботи Іршавського ліцею №1, вчитель хімії, вчитель-методист, спеціаліст вищої категорії, відмінник освіти України, лауреат обласної премії ім. Волошина розповідає, що загалом реформа має позитивний відгук і від вчителів, і від батьків, і від самих школярів. Проте, за словами педагогині, місцевим школам необхідне більше  детальне вивчення їх потреб, щоб ефективність, дієвість реформи була ще вищою: «Цього року трохи затримка із меблями. У нас парти є для перших класів. І ми, наприклад, могли б замовити щось інше. Було би краще мати таку гнучкість, щоб рухатися чітко по потребах шкіл. Це ж стосується і підручників. Буває, що отримуємо підручники, які не зовсім відповідають навчальній програмі. Педагоги пристосовуються, проте, було б значно краще, аби таких нестиковок не виникало», –  каже Оксана Денисівна.

Щодо розуміння реформи батьками, пані Оксана зазначає, що загалом, завдяки НУШ є більший контакт із батьками: «Потрібно регулярно інформувати батьків, які результати розвитку у їхньої дитини. І дійсно бачимо, що контакт хороший є. Але батьки не завжди розуміють деяких нюансів, особливо тих, які стосуються оцінювання. Батьки не завжди сприймають ці зміни, оскільки звикли до балів. Але ми проводимо хорошу роз’яснювальну роботу, пояснюємо, чому так і які переваги в новій системі. У кінці тижня вчитель заповнює портфоліо дитини для зворотнього зв’язку із батьками, розповідає про результати, яких досягла дитина, над чим їй ще треба більше попрацювати. Комунікація є постійна», – розповідає Оксана Мелеганич.

Загалом щодо свого ставлення до реформи, пані Оксана зазначає: «Основні переваги нової української школи, це – новий підхід до навчання, розвитку дітей. Починаючи від ранкової зустрічі, коли вона проводиться комунікативно і дитина почуває себе вільно,  –  це дуже позитивно.Більший контакт із батьками, бо потрібно доводити до відома, які результати розвитку дитини. Дуже позитивний момент – якісне матеріально-технічне забезпечення. Це те, чого нашим школам завжди не вистачало», – каже Оксана Мелеганич.

«Разом із тим, у нас впровадження нової української школи наткнулося на коронавірус і карантин. Було непросто, особливо із першими класами, оскільки, коли дитинка в першому класі – їй все-таки потрібен вчитель. У 2021/2022 навчальному році Іршавський ліцей прийняв 72 першачків. Батьки інколи кажуть, що якщо йдемо на карантин, треба спрощувати програму. Але ми йдемо за програмою МОН і ми не можемо нічого полегшувати. Стараємося допомогти, організовуємо дистанційне навчання, вже всі призвичаїлися, проте воно все одно дається взнаки», – зазначає Оксана Денисівна. «Загалом батьки задоволені концепцією нової української школи, але не задоволені тим, що треба сидіти на карантині», – додає вчителька. 

Нова українська школа – це довготермінова реформа, яку школярі можуть відчувати вже. Важливість її розуміють, як в самих навчальних закладах, так і на найвищому державному рівні. Так, у проекті державного бюджету на 2022 рік Кабмін запропонував  виділити на освіту загалом 185,6 мільярда гривень.  З них на навчальне обладнання для реформи нової української школи має піти 1 мільярд гривень. На зарплату вчителям – 108 млрд грн на заробітні, які буде розділено на 428 тисяч ставок. Ще 400 мільйонів пропонується виділити на підвищення кваліфікації вчителів в рамках реалізації концепції нової української школи.

Щодо етапів реформи, то вже у 2022 році планується запуск базової середньої освіти, у 2023 році буде запроваджено функціонування академічних ліцеїв.  У 2027 році планується запуск профільних шкіл, які дадуть можливість школярам отримувати не лише базову середину освіту, а й здобувати певний професійний профіль.  У планах втілення реформи також зазначається, що випуск першого 12-го класу нової української школи запланований на 2029 рік.

Більше про шкільну реформу читайте у розділі "Життя по-закарпатськи"

Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.