Німецькі медійники назвали найбільші проблеми сучасної журналістики

Німецькі медійники назвали найбільші проблеми сучасної журналістики

В Ужгородському прес-клубі відбулася зустріч з німецькими журналістами. Інго Петц та Клеменс Шьол подискутували із закарпатськими колегами на теми кризи довіри до ЗМІ, значення журналістських стандартів та їх дотримання, вплив Інтернету й соцмереж на журналістику. Йшлося також про сприйняття України на Заході та російську пропаганду у Німеччині.

Представив німецьких медійників Іван Гайванович,старший фахівець з комунікацій проекту Association4U,в рамках якого журналісти проводять зустрічі та воркшопи по всій Україні.Він розповів про зустріч із студентами відділення журналістики УжНУ та майстер-класи, під час яких обговорювали журналістські стандарти.

Інго Петц (Ingo Petz) понад 15 років працює як журналіст-фрілансер, в тому числі для впливових німецькомовних газет Süddeutsche Zeitung, Frankfurter Allgemeine Zeitung та Der Standard. Крім того, як політичний аналітик і коментатор часто дописує у наукові журнали, такі як «Osteuropa» та «Internationale Politik». Тематика його публікацій сягає від політики й культури, футбольної фанкультури, яхтових перегонів та дизайну до літератури, інтелектуальних дебатів та субкультур. Автор кількох книжок („Kiwi Paradise“, „Cucko Clocks in Baku“). Вважається одним з головних експертів по Білорусі у Німеччині, з 2006 р. є членом правління Німецько-білоруського товариства.  

Сьогодні актуальною у всьому світі є криза довіри до ЗМІ. На цій темі зупинився Інго Петц.  Журналіст зауважив, що у Німеччині високою залишається довіра до якісних ЗМІ. Але є доволі велика частина людей, які недовіряють. На демонстраціях, які організовують праворадикальні рухи в країні,  звинувачуються журналісти, на них можуть і нападати. Така ж ситуація спостерігається і у соцмережах, - каже Ігно Петц. - Це показує про втрату довіри до традиційних медіа. Критикувати журналістів вигідно, виборці схвалюють. У  США, наприклад, така позиція демонструється на найвищому рівні».

Люди, які не довіряють ЗМІ, були завжди, каже журналіст, але тепер їх очевидно стало більше. Вони стали «наочнішими» завдяки соцмережам, де отримали можливості бути побаченими. Журналістика стала в цілому суб’єктивною і керованою особистою думкою журналіста.  «Завдяки ТБ і соцмережам журналістика стала суттєво емоційнішою, ФБ живе з того, що реакція на певний привід швидко поширюється і немає часу на те, щоб обміркувати інформацію»,- додав Інго Петц. За його словами, журналісти повинні відновити довіру до медіа. Багато ЗМІ крім того потребують створення відділів департаментів, які перевіряють інформацію. Високоякісна інформація є дуже дорогою і стає дорожчою. Журналіст нагадав, що в Україні діє проект «Стоп фейк», який активно допомагає спростувати недостовірну інформацію.

«Ми дуже часто, як журналісти втрачаємо навики як комунікувати з простими людьми, так подавати комплексні теми, щоб їх розуміли звичайні люди. Саме зараз дуже багато людей очікують простих відповідей на складні теми. Ми як журналісти повинні намагатися пояснити ці процеси і дати відповіді на всі питання», - резюмував Інго Петц.

Ще одна вагома проблема сучасної журналістики – це персоналізація, вважаєКлеменс Шьол (Clemens Schöll).Клеменс працював у провідній регіональній газеті “Thüringer Allgemeine”, а також співпрацював із національною німецькою інформагенцією DPA (Deutsche Presseagentur). Крім того, має понад 15 років досвіду проведення тренінгів для журналістів та керівництва проектами журналістських обмінів. Тривалий час був директором програми «Medien – Mittler zwischen den Völkern» (“Медіа - посередники між народами”) для журналістів з нових країн-членів ЄС, а потім і з країн Східного партнерства. Сьогодні Клеменс Шьол займається, також проектами, спрямованими на зміцнення громадянського суспільства.

«Зокрема, упродовж двох останніх тижнів у Німеччині медіа пишуть про конфлікт між міністром внутрішніх справ і канцелером. Чи вийде канцлер ослабленою чи посилить свій вплив. Що випадає з уваги, це сильніший і глибший аналіз самої політики. Виникає протистояння на персональному рівні. Журналістка пояснює занадто мало,- коментує свою позицію Клеменс Шьол. Є і протилежний феномен, вважає журналіст, коли читачі і аудиторія недооцінюється з боку медіа. «Складну комплексну проблему медіа намагаються примітизувати і  спростити, вважаючи що їхній читач зовсім дурний. Окремо треба згадати про культуру помилки у Німеччині. Раніше можна було розраховувати на те, що помилка десь забудеться. У часи, коли інтернет робить все відстежуваним, не можна розраховувати, що все забудеться. Медіа повинні вибачатися  за серйозні помилки.  Всерйоз сприймати критичного читача і глядача, вступати у комунікацію».

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання