Новини

неПРОСТІ ужгородці: Продавець, якого знає все місто

Той, хто любить ужгородські булочки, точно знайомий з цією людиною. Продавець ватрушок, пампушок, еклерів, круасанів і звичних «слойок» так само знає пів Ужгорода. Щодня він працює на ринку і, крім того, що продає булочки, охоче ділиться з ужгородцями своїм хорошим настроєм, шаленим позитивом і енергією. А ще роздає жарти і щирість. Безкоштовно.

Звати відомого продавця Юлій Стружак. Розповіддю про нього Zaholovok.com.ua започатковує нову серію матеріалів «неПРОСТІ ужгородці», де читачі дізнаватимуться про знайомих їм городян, які не є посадовцями, політиками чи бізнесменами, але помітні в житті Ужгорода, дорогі для самих ужгородців і у своїй простоті приховують власну унікальність.

«Я не реаліст. Бо завжди намагаюся бачити у всьому щось добре. Енергійність і позитив у мене від мами. Вона завжди весела. Тато теж жартівник. Думаю, вдався у батьків», – пояснює 29-річний  Юлій свій майже завжди хороший настрій. «Завжди хочу, щоб усе було краще. Дуже люблю спілкуватися з людьми. Якщо ділюся з ними своїм настроєм, то отримую від них те саме взамін. Буває й таке, що мене розвеселять. Коли не жартую, то покупці знають, що щось не так. Буває, питають: «Чого ви сьогодні не посміхаєтесь? Що сталося?». Заспокоюють, трохи поговорять і мені якось одразу легше стає. Знову усміхаюся, жартую», –  розповідає продавець.

Юлій працювати почав одразу після армії: «Служив у прикордонних військах у Виноградові. Після служби місяць відпочив. І почав шукати роботу. На той час мій тато працював у знайомих, до яких і я потім і потрапив на роботу. Він просто спитав, чи не потрібно працівників у пекарню. Йому сказали, що якщо таких, як він, то треба. Так я там і опинився. Думав, на кілька місяців, а вже 10 років тут працюю».  Юлія взяли на роботу в пекарню «Арагві» на проспекті Свободи. Цей заклад також відомий усім ужгородцям. І підкреслювати, наскільки популярними є знамениті «Слоєні булочки», – просто є зайвим. Працював у нічну зміну: «Спочатку закручував булочки. Не одразу все вдавалося. А згодом і замішувати доводилося, і розкатувати, і випікати. Замінити міг будь-кого. Через місяць мене призначили бригадиром. Потім ще одна наша легенда – мій, можна сказати, вчитель Юрій, який на ринку продавав наші булочки, перейшов на іншу роботу. Одразу не було когось, хто би його замінив і я сам попросився спробувати. Вже 5-й рік працюю на ринку», – розповідає Юлій.

 Продавця вже не раз пробували переманити інші роботодавці, запрошували працювати барменом, але зарплатню більшу  за ту, яка є у Юлія, запропонувати не змогли. Чоловік каже, що любить свою роботу: «По-всякому буває. Але загалом вона мені подобається. Бо багато спілкуюся з людьми. І вони дуже різні. Я часто стараюся жартувати, щоби трохи розрядити обстановку, не хочеться, щоб народ сумував. Намагаюся зробити так, щоб кожен йшов від мене з хорошим настроєм, а не з якимось неприємними відчуттями. Хочеться, щоб все добре було».

Юлій любить на стіні розвішувати таблички з різними жартами. Каже, щоб людям у черзі було легше стояти: «Треба, щоб кожен посміхнувся. Тому, коли бачу щось таке, то забираю до себе. Щоб людям веселіше було. А взагалі стараюся черг не створювати. В обід, коли людей дуже багато, обслуговую ще скоріше. Щоб ніхто не дратувався і не псував собі настрій. У такому темпі і веселіше, і більше продається, і шеф задоволений».

В ужгородського продавця є і свій талісман: любителі булочок, мабуть, помічали на  прилавку Юлія симпатичну сіру качечку. «Її  у мене забув маленький відвідувач. Це було на День Радянської армії. Такий своєрідний подарунок вийшов. Мама з дитиною купували булочки, дитина булку взяла, а іграшку забула. Я завжди ставлю на видному місці те, що забувають покупці: ключі, рукавички, шапки. А тут іграшка! Помітив її тільки ввечері. Наступного дня поставив на прилавок: може це улюблена іграшка дитини. Думав, повернеться. Прийшли тільки через два тижні. І залишили іграшку мені. Мама сказала, що якщо качка вже стільки часу тут, то залишаємо грішку дяді. От і маю талісман», – каже  Юлій.

З відпочинком в ужгородського продавця не дуже: вихідний тільки неділя. «Буває, заміняють мене. Але, в основному, маю тільки неділю. Втомлююся, тому я прихильник того, щоб у вихідний відлежатися, відіспатися і набратися сил на весь тиждень. Але частенько мене кудись витягує сестра з чоловіком. Ще у спортзал ходжу після роботи, щоб форму підтримувати. Тому втома у мене терпима, якщо ще сили на спорт залишаються», – сміється Юлій.  Продавець каже, що вдень ужгородці купують близько 1000 булочок: «По-різному буває. Як коли. Часто навіть просять залишити по кілька рогаликів, щоб встигнути купити. Тому роздаю свій телефон. Щоб люди могли подзвонити і попередити, якщо щось треба залишити».

У роботі Юлію найбільше подобається те, що багато спілкується людьми: «За 5 років усі вже звикли до мене. Знають, що я жартівник. Мені подобається, що вони мої жарти гарно сприймають. У місті часто впізнають, вітаються. Буває, що зимою можуть не одразу на вихідних впізнати мене. Бо взимку я працюю в комбінезоні. А коли мене бачать у місті, то я, звичайно, інакше одягнений. Загалом часто впізнають, завжди привітно вітаються, питають як справи. Це приємно».

Юлій каже, що дуже любить Ужгород, «бо це найкрасивіше місто, тут найгарніші дівчата і хороші люди». В житті цінує здоров’я і дружбу, в людях – чесність: «Вона просто необхідна. Бо без чесності і щирості доброго нічого не виходить. Бувають різні ситуації. Але коли чесності нема, то й довіри не буде».

Свою роботу продавець змінив би тільки в тому випадку, якби запропонували більшу зарплату: «Поки не буде кращої платні, то не зміню. Думав, буду в пекарні кілька місяців. Ось уже 10-й рік, – сміється Юлій. – Я на далеку перспективу не націлююсь. Живу, можна сказати, сьогоднішнім днем. Звичайно, хочеться в житті влаштуватися, мати власний будинок, квартиру. Я не заглядаю наперед. Треба у всьому бачити щось добре. Тому й стараюся з кожним покупцем трохи пожартувати, поділитись хорошим настроєм. Люди дуже добре реагують на таке. І також охоче діляться своєю щирістю».

Юлій щодня із 07.30 до 17.00 дарує ужгородцям позитив. Де знайти найсмачніші у місті булочки, знають усі. Заходьте і за хорошим настроєм!

Продавець Юлій Стружак став першим «неПростим ужгородцем».  Надалі писатимемо про не менш цікавих і унікальних жителів міста.

Цінуйте таких людей! І повідомляйте, якщо Zaholovok.com.ua про них ще не знає. 

Аня Семенюк, спеціально для Zaholovok,com.ua

McNili (не перевірено)

На этот базар нормлаьный человек не пойдет, там антисанитария полная, и в хлебных точках в т.ч. Заметьте, как происходит оплата, куда кладутся деньги, сдача, и все ли продукты не имеют контакта с источниками бактерий....подумайте...другие базары не краше, но это уродство в центре города как в принципе и 70% зданий по улицам Корзо, Корятовича, Волошина и Фединца - просто старый хлам который давно пора либо отремонтировать либо перестроить и наконец кбрать оттуда деловую часть - там ни ОДНОЙ парковки, вечный хаос, это точно не деловой центр. Туристический - да, кафешки-магазины - да, но не офисы, банки и подобные учреждения. Ну а про эпопеи с арендой и разоорением в "центре" можно уже "санта-барбары" снимать...

пн, 22/04/2013 - 14:28 Постійне посилання
Ганна Петрівна… (не перевірено)

У відповідь до від McNili (не перевірено)

Не вишукуйте проблему, де їїнемає.Вам так і кортить якоюсь неприємністю зіпсувати тему.А тема саме в хорошій людині пролдавцю хлібобулочних виробів,бізнес яких великих заробітків якраз і не приносить.Побільше треба писати про таких людей краю і світ добріший буде!

вт, 23/04/2013 - 22:09 Постійне посилання
Ганна Петрівна… (не перевірено)

Насправді трудяга, який своїм натхненям та старанністю робить приємне ужгородцям та гостям.Та й ціни мабуть найнижчі.Але видно, що серце і обличчя у Юри добре, побільше би таких підприємців,чесних, старанних та щирих.
Щасти тобі Юрку у бізнесі,бажаю багато хороших покупців.Буду в Ужгороді обов"язково прийду купити свіжу випічку!

вт, 23/04/2013 - 22:06 Постійне посилання
Ирина (не перевірено)

Огромный "респект" журналисту, за отличный материал и команде газеты за шикарную рубрику. Герой, действительно всем знаком "заочно" и очень интересно было узнать чего-то новенькое. Завтра же пойду за любимыми булочками и попрошу автограф ;-)

вт, 30/04/2013 - 22:25 Постійне посилання
Коментувати
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.