Наскільки закарпатські ЗМІ є ґендерно чутливими

Наскільки закарпатські ЗМІ є ґендерно чутливими

Упродовж періоду 11-17 лютого 2019 року Ужгородський прес-клуб проводив моніторинг 5-ти друкованих ЗМІ та 5-ти онлайн ЗМІ Закарпатської області з метою виявлення та аналізу дотримання гендерного балансу в журналістських матеріалах регіональних медіа.

У друкованих виданнях оцінювалися всі інформаційні матеріали й зображення, крім оголошень (зокрема й рекламних), порад, рецептів, некрологів, в інтернет-виданнях – щоденні новини й ілюстрації до них. У кожному матеріалі потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи послуговуються журналісти фемінітивами на позначення посад жінок, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексистський контент.

Оцінювалися публікації та зображення таких друкованих ЗМІ: «Новини Закарпаття», «РІО», «Ужгород», «Неділя», «Карпатський об’єктив», де загальна кількість проаналізованих матеріалів склала 394 публікації, та он-лайн ЗМІ: "Mukachevo.net", "Zaholovok.com.ua", "Закарпаття онлайн", "Про Захід", "Голос Карпат", загальна кількість проаналізованих матеріалів яких 1556.

Як показав моніторинг, як у якості експерток, так і у ролі героїнь жінки складали тільки близько чверті від кількості чоловіків у цих двох категоріях. Друковані ЗМІ майже не використовують жінок у ролі екперток. Одиничні випадки фіксуються у сферах культури, освіти, розваг, менше в науці та бізнесі. Однак у співвідношенні з експертами їх відсоток у цих тематиках досить високий (у матеріалах про спорт – 67%, розваги – 75%). Зовсім не представлені жінки у ролі експерток у політичній, медичній, воєнній тематиках.  Проте, 100% експертів-чоловіків – у політичній тематиці. Залучені чоловіки у якості експертів у бізнесі, освіті, науці.

Щодо героїнь, то найчастіше жінки фігурують у публікаціях на тему культури, рідше – у політиці, а також у зведеннях відділів поліції.  Взагалі не траплялося героїнь у  сфері війни. Тільки 13% у всіх матеріалах про політику займають згадки про жінок.  Загалом відсоток жінок у якості героїнь публікацій – це 23% від загальної кількості публікацій, де фігурують жінки та чоловіки у різних сферах. Єдиною сферою, де жінки представлені на 50% як і чоловіки- розваги.  Матеріалів на тему волонтерства загалом не зафіксовано.

Газета «Карпатський об’єктив», треба зауважити, часто залучає жінок до коментування певних тем, що вигідно відрізняє видання від інших. Журналісти дотримують гендерного принципу в статтях, подаючи думки як чоловіка-експерта, так і жінки-експертки в одній і тій самій сфері.

Онлайн-медіа

Моніторинг онлайн-видань продемонстрував, що саме в них найчастіше вживаються неозначено-особові речення, найчастіше з передруків прес-релізів, оголошення, анонси подій, де важко виділити як героїнь, так і героїв. Тільки 57% публікацій онлайн-медіа містять згадки про чоловіків та жінок – як у ролі експертів та експерток, так і героїнь і героїв. Це, зокрема, пояснюється незначною кількістю власних матеріалів, розлогих публікацій, де б фігурували експерти й експертки. Проте кількість жінок-експерток в інтернет-виданнях надзвичайно невисока і складає тільки 23% на відміну від чоловіків (77%). Найчастіше жінки коментували події/ситуації у сфері медицини та культури. Зовсім відсутні експертки у матеріалах про освіту, спорт, війну, розваги. Політика й економіка продовжують залишатися «не жіночою справою». Зокрема, у політиці експерток ушестеро менше, ніж експертів. В економічній сфері їх менше на чверть.

Героїнями новинних заміток жінки за цей період були найчастіше у кримінальних хроніках (як загалом і чоловіки), культурі, менше – у політичній тематиці. В публікаціях про бізнес, спорт, війну їх не фіксувалося взагалі. Понад 58% згадок про чоловіків в інтернет-ЗМІ – це участь у ДТП, пограбуваннях та інших інцидентах. На другому місці за частотою – політика. Дещо менше чоловіків фігурувало у культурі та спорті. Але все одно вони суттєво перевищували присутність у цих сферах жінок, відповідно склавши 54% (культура) та 100% (спорт). Чоловіки, на відміну від жінок, були представлені у різних сферах, крім освіти.

На тему волонтерства не зафіксовано жодного матеріалу.

Під час моніторингу не було зафіксованостереотипних висловлюваньщодо жінок і чоловіків. Також у друкованих ЗМІ не виявлено жодного сексистського контенту, що не можна сказати про деякі фото в окремих із них. Зокрема, у газеті «Карпатський об’єктив» частина рубрики на останній сторінці у номері виділена для фото, де підкреслюються фізичні принади жінок та акцентується на цьому увага.

Окремо здійснювався моніторинг щодо використанняфемінітив. Зафіксовано в однаковій кількості випадки, коли жіночі професії  подаються у чоловічому роді (наприклад,ректор інституту, редактор проекту, секретар міськради, керівник прес-офісу) і у жіночому роді (наприклад, керівниця, головна спеціалістка, депутатка, начальниця управління). Потрібно зауважити, що газети «Ужгород» і «РІО» використовували як фемінітиви, так і подавали жіночі професії у чоловічому роді.

Достатньо часто (на відміну від друкованих ЗМІ) використовуються якфемінітиви (водійка, містянка, співачка, співробітниця),такі маскулінітиви (доцент кафедри, мистецтвознавець, методист, директор, бібліотекар, сільський голова, керівник ресурсного центру, адміністратор закладу,інспектор відділу, спеціаліст відділу, мистецтвознавець, водій, директор ТОВ, директор школи, менеджер по туризму, орнітолог та інші.. Але фемінітив у 5,5 разів менше, ніж використання ЗМІпосади, звання, професії жінок у чоловічому роді. При цьому, один і той самий ЗМІ міг активно давати обидві лексичні форми.

Загальний Індекс гендерної чутливості закарпатських медіа у лютому 2019 року – 26%. Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

___________________

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Loading...

Додати новий коментар

Вміст цього поля є приватним і не буде показаний.
CAPTCHA
Питання для відсіювання автоматичного коментування.
Введіть відповідь на питання